Відкритий лист до Ганни Герман

Ще за уряду Януковича довірився «Укрпромбанку», який невдовзі збанкрутів. По закінченні договору грошей не віддали і відсотків не нараховували, а 2009 року вкладників передали «Родовідбанку». Записався в чергу. Дочекавшись, прийшов до Чернігівської філії. Запропонували повернути гривні через декілька місяців або або залишити на депозит за новим договором. Три дні обдумував. Знайомий лікар, розглянувши мої аналізи, сказав, що ще рік-два протягну, тож я погодився переоформити вклад на один рік — хоч буде за що поховати… У грудні минув рік, та банк грошей не віддає, а переводить на поточний рахунок, з якого я через оператора зможу щодня (крім двох вихідних і святкових) знімати по 100 гривень з утриманням 2% комісійних. До керівника філії мене не допустили, розмовляв тільки з юристом банку: «А чого не на картковий рахунок?» — «Тільки на поточний». — «А чого дерете 2% комісійних?» — «Така постанова банку». — «А дайте цю постанову!» — «Тільки для службового користування». — «Та мені за сімдесят, і тільки по 100?» — «Так занесено в комп’ютер». — «А чому не видавати раз на тиждень 500 гривень?» — «Програма тільки по 100». — «Та який сенс діставатись до єдиної на область філії за 100 гривнями?» — «Це ваші проблеми».

А коли почув, що банк не комерційний, а державний, то в мене затряслися коліна, як колись у моєї матері, коли чиновник сільради описував ще й плодові дерева для оподаткування, тож вона взяла сокиру і при ньому почала рубати молоді яблуні… Та мене трясло не від страху, а від усвідомлення безправ’я перед закомп’ютеризованим чиновником. Прикро, що мешкаю на поверсі і не маю у квартирі сокири. Та що рубати?.. І куди піти? До мерії? Немає з чим, і не член правлячої партії. До суду? Там портновча ківаловщина. До церкви? «Наш патриарх Кирилл»…

Та не один я пригнічений — нас тисячі. Отож і пишу Вам, може, розповісте про ці неподобства Гаранту, та в саме вухо, інакше не почує — завадить шум механізмів на самозбудованому майданчику для нового гелікоптера.

Микола МИХНИК,
м. Чернігів