Росія не почувається у безпеці

Здається, ми настільки звикли до успішних операцій по рф, що перестали їх помічати.

За останні дві доби Сили оборони України завдали ударів по такому переліку об'єктів у Росії, що ще кілька років тому кожен із них обговорювали б тижнями.

В Орлі уражено «Протон-Електротекс», виробника електроніки для «Іскандерів», «Панцирів» та інших російських систем озброєння.
У Березниках атаковано завод «Азот», продукція якого використовується, зокрема, для виробництва вибухівки.
У Тольятті прилетіло по «Тольяттікаучуку», продукція якого використовується у виробництві ракетного палива.
В Омську під удар потрапили «Омський каучук» і логістичний центр «Озон».
Омськ, між іншим, це Західний Сибір. Понад 2500 кілометрів від українського кордону.
А ще датацентр російської податкової служби в Городці, датацентр «Лугаком» в окупованому Луганську та російський літак на аеродромі Єйськ.

І все це за дві доби.
Уявіть обсяг роботи, необхідної для організації таких операцій. Від розвідки та інженерних рішень до планування й безпосереднього виконання.

Але є й інший, не менш цікавий вимір.
Україна послідовно позбавляє Росію можливості почуватися в безпеці у власному тилу.

Ще кілька років тому сама можливість таких операцій здавалася фантастикою. Сьогодні ж ми просто гортаємо стрічку далі. Ну, горить черговий завод за кілька тисяч кілометрів. Буває.

І це, мабуть, найпарадоксальніше, як ми самі періодично знецінюємо власні успіхи
Аажливо за цією "буденністю" і "зрадою імені Трампа червоного знамені та ордену путіна всія голови", не втратити здатності бачити, наскільки круті речі роблять наші люди з сил оборони.
І не забувати їм за це дякувати

Олег СААКЯН