<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Всеукраїнський незалежний медійний простір &quot;Сіверщина&quot;</title>
		<link>https://siver.com.ua/</link>
		<description>Новини</description>
		<lastBuildDate>Mon, 28 Sep 2026 04:01:38 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://siver.com.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Політінформація по понеділках</title>
			<description>Чи нападе Росія на країни Балтії? Прогнози - річ невдячна, але знаючи зацикленість кремлівського щуроподібного на датах покійного сересера, цілком можливо. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Адже 28 вересня 1939 року Третій Рейх і СРСР підписали договір і таємний пакт, за яким країни Балтії відійшли до сфери інтересів московської імперії зла. А до 10 жовтня комуністи додавили керівництво Естонії, Литви та Латвії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тому і осліплення частини кордону Росії з Латвією було невипадковим - наслідники зла вивчають реакцію. Як і запуск всякого літаючого непотребу з боку сателіта Москви - принишклої Білорусі. Звісно, напад на країни Балтії не потребуватиме танків, броньованих груп і полків та дивізій - гібридна війна диктує свої умови. Зрештою, Кремлю й не треба захполювати етриторії - йому треба перевірити реакцію НАТО та спроповокувати розкол всередині альянсу. Він уже й почався - так словацький Фіцо заявив - коли хтось нападе на Словаччину, то НАТО повинне її захищати, але Словаччина не повинна захищати когось. Звісно, він не так дослівно сказав, але логіка його заяви така. Путін аплодує. Як і вибрикам Мадяра, котрий не хоче нафто-, газосховищ України на своїй території. Бо стрьомно. Це ж не палити мирних українців у часи другої світової у Ключах, Козарах, Срібному, Корюківці... Проте Мадяри бувають різні - на нашого, українського Мадяра Москва оголосила полювання, пообіцявши горлорізам мільйони за вказання його місцезнаходження. Мова йде, звісно, Роберта Бровді, командувача Сил безпілотних о...</description>
			<content:encoded>Чи нападе Росія на країни Балтії? Прогнози - річ невдячна, але знаючи зацикленість кремлівського щуроподібного на датах покійного сересера, цілком можливо. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Адже 28 вересня 1939 року Третій Рейх і СРСР підписали договір і таємний пакт, за яким країни Балтії відійшли до сфери інтересів московської імперії зла. А до 10 жовтня комуністи додавили керівництво Естонії, Литви та Латвії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тому і осліплення частини кордону Росії з Латвією було невипадковим - наслідники зла вивчають реакцію. Як і запуск всякого літаючого непотребу з боку сателіта Москви - принишклої Білорусі. Звісно, напад на країни Балтії не потребуватиме танків, броньованих груп і полків та дивізій - гібридна війна диктує свої умови. Зрештою, Кремлю й не треба захполювати етриторії - йому треба перевірити реакцію НАТО та спроповокувати розкол всередині альянсу. Він уже й почався - так словацький Фіцо заявив - коли хтось нападе на Словаччину, то НАТО повинне її захищати, але Словаччина не повинна захищати когось. Звісно, він не так дослівно сказав, але логіка його заяви така. Путін аплодує. Як і вибрикам Мадяра, котрий не хоче нафто-, газосховищ України на своїй території. Бо стрьомно. Це ж не палити мирних українців у часи другої світової у Ключах, Козарах, Срібному, Корюківці... Проте Мадяри бувають різні - на нашого, українського Мадяра Москва оголосила полювання, пообіцявши горлорізам мільйони за вказання його місцезнаходження. Мова йде, звісно, Роберта Бровді, командувача Сил безпілотних операцій ЗСУ, які так досаждають імперії зла. І 79 воїнів з його команди вже московити знищили... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Гучне падіння Америки триває - Трамп запросив Путіна на саміт 20 найсильніших країн. І американці знов прийають посланця Путіна Дмітрієва, який вчергове привіз фантастичні прожекти про подолання Берінгової протоки за трильйони доларів і у віткофів- кушнерів піджилки трясуться від шалених примарних прибутків і гемби трусяться в заслиненні до Росії, яку вони знов, як не вперше, рятують від розпаду. Але, як казав великий Папа Іван Павло II, останнє слово - за Господом% як не рятувала Америка Буша СРСР від розпаду - він таки луснув. Лусне й Російська так звана Федерація, яка і не російська, і не федерація. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А візит у США &quot;червоного імператора&quot; Китаю, товаріща Сі (див. фото) наочно продемнстрував падіння Америки: Китай нічим не поступився, натомість поступився Трамп, відстрочивши &quot;пекельні санкції&quot;, які такі пекельні тільки в уяві політологів, бо їх введення залежить виключно від Трампа. А Рудий Койот, як його прозвали корінні американці, уже відстрочив мита проти Китаю на два місяці. І вкотре закликав Україну не бити до російських НПЗ, бо припікає. І Москві, і її агенту Краснову... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ну, і у світове полум&apos;я війни підкидає кошерні тріски прем&apos;єр Ізраїлю Нетаньяху - він уже й Туреччину оголосив своїм ворогом. Бо, бачте, вона сміє надавати озброєння Сирії - незалежній від Тель- Авіва державі. Натомість на Генеральній Асамблеї ООН більшість делегацій покинули зал, коли став виступати Нетаньяху і президент Франції Макрон, король Йорданії Абдулла II, президент Сирії аш- Шараа та ряд інших потребували звільнення від ізраїльської окупації Голанських висот Сирії, півдня Лівану і припинення геноциду в секторі Газа та на західному березі Йордану. Не вдається весь світ зашугати привидом антисемітизму... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І в цьому шаленому світі - світі Шкереберть - тільки ЗСУ лишаються силою здорового глузду, протистоячи Московії, Північній Кореї, Ірану, Білорусі, навіть Китаю - цій сучасній вісі зла, яку своїми діями фактично підтримують США та Ізраїль. Україна ламає їх хижі плани. Бо, як пророкував президент незалежної Ічкерії - Чечні генерал Джохар Дудаєв, Росія розпадеться, коли зійде українське сонце. А воно таки сходить. &quot;Лисиці брешуть на щити та сонце устає на сході&quot; (Максим Рильський). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Василь ЧЕПУРНИЙ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/politinformacija_po_ponedilkakh/2026-09-28-40936</link>
			<category>ПОЛІТИКУМ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/politinformacija_po_ponedilkakh/2026-09-28-40936</guid>
			<pubDate>Mon, 28 Sep 2026 04:01:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Дякуйте лісові!</title>
			<description>У ліс треба ходити з палицею. Не ради самозахисту від інших грибників, але для того, щоб не вляпуватися лицем в чийсь липкий будинок з господарем, який лиш того і чекає (пишу і розумію - це привід нарватися на коментарі компетентних і найкомпетентніших людей, які борються за виживання павуків у дикій природі, ага, таке...). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Попри те, що на вихідні при добрій погоді, як була ці два дні, ліс перетворюється на вулик, де зусібіч обступають інші грибники, дарів природи вистачає всім. Мені – так точно. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А ще пройшла своїми стежками дитинства й юності, зробила великий гарний гак, побродила берегом річки. Подивилась, як звузилась і заросла ця річка – а колись по ній сплавляли ліс, – як заріс її білосніжний, в минулому, піщаний берег. В часи неоліту, стоп&apos;ятсот років тому, на пісках цієї ріки жили люди, тому тут трапляється багато дрібних решток глиняного посуду. Трапляється кремінь, а було, що знаходили й кремнієві &quot;громові стріли&quot;, прясельця і церковні речі різних епох – про це писав учений Ю.Виноградський. Описував ще, як його дивувала народна медицина жінок мого села і сіл вище по руслу – був такий старовинний метод лікування шлункових болів: жінки зішкрібали ножем зі знайдених на берегах шиферних пряселець порох, розводили у воді і випивали, мовляв &quot;вік так лікувались і не вмирали, то чого і нам боятися&quot;. Зараз, звісно, не кожен знає, яке те прясельце на вигляд, а ще пів століття тому вони були в ужитку по 40 років як лікувальний засіб. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ми в ...</description>
			<content:encoded>У ліс треба ходити з палицею. Не ради самозахисту від інших грибників, але для того, щоб не вляпуватися лицем в чийсь липкий будинок з господарем, який лиш того і чекає (пишу і розумію - це привід нарватися на коментарі компетентних і найкомпетентніших людей, які борються за виживання павуків у дикій природі, ага, таке...). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Попри те, що на вихідні при добрій погоді, як була ці два дні, ліс перетворюється на вулик, де зусібіч обступають інші грибники, дарів природи вистачає всім. Мені – так точно. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А ще пройшла своїми стежками дитинства й юності, зробила великий гарний гак, побродила берегом річки. Подивилась, як звузилась і заросла ця річка – а колись по ній сплавляли ліс, – як заріс її білосніжний, в минулому, піщаний берег. В часи неоліту, стоп&apos;ятсот років тому, на пісках цієї ріки жили люди, тому тут трапляється багато дрібних решток глиняного посуду. Трапляється кремінь, а було, що знаходили й кремнієві &quot;громові стріли&quot;, прясельця і церковні речі різних епох – про це писав учений Ю.Виноградський. Описував ще, як його дивувала народна медицина жінок мого села і сіл вище по руслу – був такий старовинний метод лікування шлункових болів: жінки зішкрібали ножем зі знайдених на берегах шиферних пряселець порох, розводили у воді і випивали, мовляв &quot;вік так лікувались і не вмирали, то чого і нам боятися&quot;. Зараз, звісно, не кожен знає, яке те прясельце на вигляд, а ще пів століття тому вони були в ужитку по 40 років як лікувальний засіб. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ми в дитинстві мали тут, на Пісках, улюблені місця для купання. Гарячий білий берег, трамплін над прозорою водою і зграйки риб поміж нас у воді... &lt;br /&gt; Верталась з лісу – сфотографувала наш ставок біля села. А вже потім на фотографії роздивилась гало довкола сонця... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Все. Щорічний осінній звіт про гриби виконала. Будете в лісі, не будьте нечемними - вітайтеся і дякуйте лісові, тоді, можливо, і хрестовики не будуть ображатися на нашу людську настирливість. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Ольга ЯРМУШ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/djakujte_lisovi/2026-09-28-40935</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/djakujte_lisovi/2026-09-28-40935</guid>
			<pubDate>Mon, 28 Sep 2026 02:49:03 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Удар по Новгороду- Сіверському</title>
			<description>Увечері 27 вересня російські військові атакували безпілотником житловий район міста Новгород-Сіверський Чернігівської області. Внаслідок удару поранені четверо людей, пошкодженні житлові будинки. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Про це повідомили в Національній поліції України. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Зазначається, що поранення дістали дівчата 17 і 15-років, а також 19 та 27-річні чоловіки. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Також унаслідок атаки пошкоджені та зруйновані приватні житлові будинки. Правоохоронці документують наслідки атаки, фіксують руйнування та збирають докази. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; У поліції зазначили, що відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).</description>
			<content:encoded>Увечері 27 вересня російські військові атакували безпілотником житловий район міста Новгород-Сіверський Чернігівської області. Внаслідок удару поранені четверо людей, пошкодженні житлові будинки. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Про це повідомили в Національній поліції України. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Зазначається, що поранення дістали дівчата 17 і 15-років, а також 19 та 27-річні чоловіки. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Також унаслідок атаки пошкоджені та зруйновані приватні житлові будинки. Правоохоронці документують наслідки атаки, фіксують руйнування та збирають докази. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; У поліції зазначили, що відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/udar_po_novgorodu_siverskomu/2026-09-28-40934</link>
			<category>СУСПІЛЬСТВО</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/udar_po_novgorodu_siverskomu/2026-09-28-40934</guid>
			<pubDate>Mon, 28 Sep 2026 02:39:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ще один агент Москви, що керував Україною</title>
			<description>Колишній голова Національного банку України і колишній віцепрем&apos;єр-міністр українського уряду часів Януковича Сергій Арбузов став депутатом російського парламенту за результатами вересневих виборів. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Сергій Арбузов народився в 1976 році у Донецьку. Обіймав ключові державні посади в Україні за часів президентства Віктора Януковича. З 23 грудня 2010 року по грудень 2012 він був головою Національного банку України. У грудні 2012 його призначили першим віцепрем’єр-міністром в уряді Миколи Азарова. Після відставки Азарова 28 січня 2014 Арбузов виконував обов’язки прем’єр-міністра України до 27 лютого 2014, коли Верховна Рада затвердила новий уряд на чолі з Арсенієм Яценюком. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Після Революції Гідності Арбузов залишив Україну і виїхав до Росії. З 22 квітня 2014 року він перебуває в розшуку МВС України як підозрюваний за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) – зокрема, у зв’язку з фінансуванням телеканалу БТБ (Банківське телебачення). Арбузова також виключили з Партії регіонів. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Після втечі Арбузов критикував нову українську владу. Він також наголошував на необхідності переговорів з Росією, критикував &quot;антиросійську істерію&quot; та заходи київської влади щодо Донбасу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Після втечі Арбузов оселився в Росії (в елітному районі &quot;Рубльовка&quot; в Москві). Він очолив асоціацію &quot;Центр досліджень економічного та соціокультурного р...</description>
			<content:encoded>Колишній голова Національного банку України і колишній віцепрем&apos;єр-міністр українського уряду часів Януковича Сергій Арбузов став депутатом російського парламенту за результатами вересневих виборів. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Сергій Арбузов народився в 1976 році у Донецьку. Обіймав ключові державні посади в Україні за часів президентства Віктора Януковича. З 23 грудня 2010 року по грудень 2012 він був головою Національного банку України. У грудні 2012 його призначили першим віцепрем’єр-міністром в уряді Миколи Азарова. Після відставки Азарова 28 січня 2014 Арбузов виконував обов’язки прем’єр-міністра України до 27 лютого 2014, коли Верховна Рада затвердила новий уряд на чолі з Арсенієм Яценюком. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Після Революції Гідності Арбузов залишив Україну і виїхав до Росії. З 22 квітня 2014 року він перебуває в розшуку МВС України як підозрюваний за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) – зокрема, у зв’язку з фінансуванням телеканалу БТБ (Банківське телебачення). Арбузова також виключили з Партії регіонів. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Після втечі Арбузов критикував нову українську владу. Він також наголошував на необхідності переговорів з Росією, критикував &quot;антиросійську істерію&quot; та заходи київської влади щодо Донбасу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Після втечі Арбузов оселився в Росії (в елітному районі &quot;Рубльовка&quot; в Москві). Він очолив асоціацію &quot;Центр досліджень економічного та соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної і Східної Європи&quot; (RESCUE), створену 2014 року в Санкт-Петербурзі, і як запрошений експерт брав участь у ток-шоу на російському телебаченні, де критикував політику нової української влади. З 2014 року перебуває під санкціями ЄС, а з 2025-го і під українськими. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; За повідомленням &lt;a href=&quot;https://u.to/ssOiFQ&quot; title=&quot;https://www.unian.ua/&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;УНІАН&lt;/a&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/shhe_odin_agent_moskvi_shho_keruvav_ukrajinoju/2026-09-27-40933</link>
			<category>КРИМІНАЛ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/shhe_odin_agent_moskvi_shho_keruvav_ukrajinoju/2026-09-27-40933</guid>
			<pubDate>Sun, 27 Sep 2026 15:07:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Суддівське нахабство</title>
			<description>Судді вимагають підвищити їм судівську винагороду до 200 тисяч, бо вже не сила терпіти. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ось вам реальність 2026 року. Середня суддівська винагорода зараз — близько 137 тисяч гривень на місяць, але у Верховному Суді й вищих органах легко 350–500 тисяч на місяць. І цього їм мало. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко ще у вересні 2025 заявив, що розмір їхньої винагороди «вже давно не відповідає фінансовим реаліям», інфляція «з’їла» її на 78 відсотків купівельної спроможності, і «вже настав час» піднімати. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рада суддів України неодноразово била в усі двері — до Президента, Кабміну, Конституційного Суду — вимагаючи скасувати «заморожений» прожитковий мінімум у 2102 гривні і рахувати оклади від повних 3328. &lt;br /&gt; Тобто тилові щури в мантіях, які переважно сидять в безпечних місцях, отримують суми, про які більшість українців можуть лише мріяти, і хочуть ще плюс 50–60 відсотків. Щоб судова зарплата стала 200–220 тисяч. Бо «не сила терпіти». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А тепер порівняйте: &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Пенсіонери. &lt;br /&gt; Мільйони офіційно отримують мінімальну пенсію 2595 гривень. Дві з половиною тисячі. На ці гроші не те що ліки купити — елементарно не вмерти з голоду вже проблема. Вони реально голодують, економлять на всьому, і масово йдуть з життя, бо медицина для них — розкіш, а держава їм пропонує «прожитковий мінімум», який сам по собі вже знущання. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Діти. &lt;br /&gt; Прожитковий мінімум на дитину — 2817 гривень до шести років і 3512 після. На...</description>
			<content:encoded>Судді вимагають підвищити їм судівську винагороду до 200 тисяч, бо вже не сила терпіти. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ось вам реальність 2026 року. Середня суддівська винагорода зараз — близько 137 тисяч гривень на місяць, але у Верховному Суді й вищих органах легко 350–500 тисяч на місяць. І цього їм мало. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко ще у вересні 2025 заявив, що розмір їхньої винагороди «вже давно не відповідає фінансовим реаліям», інфляція «з’їла» її на 78 відсотків купівельної спроможності, і «вже настав час» піднімати. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Рада суддів України неодноразово била в усі двері — до Президента, Кабміну, Конституційного Суду — вимагаючи скасувати «заморожений» прожитковий мінімум у 2102 гривні і рахувати оклади від повних 3328. &lt;br /&gt; Тобто тилові щури в мантіях, які переважно сидять в безпечних місцях, отримують суми, про які більшість українців можуть лише мріяти, і хочуть ще плюс 50–60 відсотків. Щоб судова зарплата стала 200–220 тисяч. Бо «не сила терпіти». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А тепер порівняйте: &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Пенсіонери. &lt;br /&gt; Мільйони офіційно отримують мінімальну пенсію 2595 гривень. Дві з половиною тисячі. На ці гроші не те що ліки купити — елементарно не вмерти з голоду вже проблема. Вони реально голодують, економлять на всьому, і масово йдуть з життя, бо медицина для них — розкіш, а держава їм пропонує «прожитковий мінімум», який сам по собі вже знущання. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Діти. &lt;br /&gt; Прожитковий мінімум на дитину — 2817 гривень до шести років і 3512 після. На дитину. У той час як судді вважають, що їхні 137 тисяч — це майже злидні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Військові. &lt;br /&gt; Базове грошове забезпечення військових зараз становить 30 тисяч. Ті, хто на нулі в окопах, отримують більше, але в середньому набагато менше за суддів. Але вони щодня ризикують життям, під обстрілами, у бруді, без гарантії повернутися додому. Судді ж у більшості своїй — у теплих кабінетах, з охороною, з усіма гарантіями, і кричать про «втрачену купівельну спроможність». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ось і вся різниця. &lt;br /&gt; Одні роками отримують шалені суми в тилу і вважають, що держава їм недоплачує. &lt;br /&gt; Інші — пенсіонери — доживають на 2,5 тисячі і тихо помирають. &lt;br /&gt; Треті — на фронті — заробляють кров’ю, але переважно витрачають зароблене на доукомплектування. &lt;br /&gt; А суддівська система вимагає ще півтора раза, бо «вже не сила терпіти». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Можна довго говорити про незалежність судової влади і конституційні гарантії. Але коли люди, які отримують у п’ятдесят-шістдесят разів більше за мінімальну пенсію, починають жалітися на бідність під час війни — це вже не про незалежність. Це про звичайне знахабніння. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Васіліса РОМАНОВА&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/suddivske_nakhabstvo/2026-09-27-40932</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/suddivske_nakhabstvo/2026-09-27-40932</guid>
			<pubDate>Sun, 27 Sep 2026 14:59:24 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>До булави треба голови!</title>
			<description>Манера керування країною по методу «йдіть всі нахер, я тут цар», врешті решт загнала Зеленського в глухий кут. Він зараз знаходиться в класичній шаховій позиції цугцванг. І якби ж мова йшла виключно про нього, нашого «гарячо любимого потужного незнайку”, то особисто мені максимально байдуже в якій він там позиції. &lt;br /&gt; Але… Справа в тому, що мова йде про всю Україну бо від неприйнятних кимось вчасно рішень, страждають всі. І судячи з реалій, керування країною та міжнародна дипломатія Зеленського базується на простому принципі: «І так піде! Або… Пальцем в стелю». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І коли він заявляє, що через брак коштів у нас ось-ось почнуться великі проблеми, аж до затримок виплат військовим, то хочеться спитати: «Вова! А кому ти це говориш?» Ну якщо нашим західним партнерам, то вони чудово знають всю історію справ, які веде НАБУ проти людей з твого найближчого оточення. Від «Мідасу» до «Карфагену». І я уявлю, як вони охрінівають поєднуючи твої промови написані спічрайтерами та власне… реалії. І саме через це, тьотя Урсула тобі ж, Вова сказала чітко: «Ми більше не ведемося на зелені казки віденського лісу. Спочатку реальні реформи, а потім гроші». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А якщо твоя промова була адресована українцям, тооооо… Хм! А що ми там мусили почути нового? Про гіга-корупцію у вищих кабінетах твоєї влади, Вова, ми теж в курсі. (Дякуємо НАБУ та САП). І коли ти бідкаєшся, що не вистачає грошей, то навіть горобці на Хрещатику тобі скажуть: «А ти не пробував прикрутити фінансові хотєлкі ...</description>
			<content:encoded>Манера керування країною по методу «йдіть всі нахер, я тут цар», врешті решт загнала Зеленського в глухий кут. Він зараз знаходиться в класичній шаховій позиції цугцванг. І якби ж мова йшла виключно про нього, нашого «гарячо любимого потужного незнайку”, то особисто мені максимально байдуже в якій він там позиції. &lt;br /&gt; Але… Справа в тому, що мова йде про всю Україну бо від неприйнятних кимось вчасно рішень, страждають всі. І судячи з реалій, керування країною та міжнародна дипломатія Зеленського базується на простому принципі: «І так піде! Або… Пальцем в стелю». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І коли він заявляє, що через брак коштів у нас ось-ось почнуться великі проблеми, аж до затримок виплат військовим, то хочеться спитати: «Вова! А кому ти це говориш?» Ну якщо нашим західним партнерам, то вони чудово знають всю історію справ, які веде НАБУ проти людей з твого найближчого оточення. Від «Мідасу» до «Карфагену». І я уявлю, як вони охрінівають поєднуючи твої промови написані спічрайтерами та власне… реалії. І саме через це, тьотя Урсула тобі ж, Вова сказала чітко: «Ми більше не ведемося на зелені казки віденського лісу. Спочатку реальні реформи, а потім гроші». &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А якщо твоя промова була адресована українцям, тооооо… Хм! А що ми там мусили почути нового? Про гіга-корупцію у вищих кабінетах твоєї влади, Вова, ми теж в курсі. (Дякуємо НАБУ та САП). І коли ти бідкаєшся, що не вистачає грошей, то навіть горобці на Хрещатику тобі скажуть: «А ти не пробував прикрутити фінансові хотєлкі своїх кентів»? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А якщо серйозно та без сарказму, то тобі, наш незламно любимий будівельник країни чиїхось мрій, треба нарешті прокинутися та якомога швидше зрозуміти простий факт. Або ти знімаєш свою корону, збираєш керівників парламентських фракцій, інших впливових політиків, які, навідміну від тебе чудово знають, що саме зараз треба робити! Закриваєтесь де хочете та приймаєте рішення про формування Кабміну… (ні, яка там вже національна єдність)… Кабміну національного порятунку! Потім розберетесь, хто і кому що говорив сім, вісім… десять років тому. Мені, Вова, максимально похендехоху на твої персональні образи в бік дорослих політиків. Доля України набагато важливіша ніж твоє власне ЧСВ. Окрім цього ти одразу ж мусиш запросити до зустрічі колишніх міністрів закордонних справ та з них сформувати перемовну команду. Саме вони, фахові та досвідчені дипломати мусять представляти Україну в цій смертельній грі, а не поцінувач креативних футболок! Терміново до Вашингтону послом іде пан Чалий, а не твої обіцянки! Більше місяця в США немає посла нашої країни! Ви там на Банковій взагалі розумієте, що часу на ля-ля вже немає? До речі, не хочеш розповісти українцям про те, скільки ми втратили часу через твого незламного мамкіного дипломата, Андрюшу? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Роби вже щось, або клади булаву на стіл і дай крані шанс… &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Олексій ПЕТРОВ &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; p.s. Коли тобі дорослі політики прямо натякали на повну дурню із фінансовими авантюрами накшталт кешбеків, ти чим взагалі думав, коли пропустив їх застереження повз вуха?</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/do_bulavi_treba_golovi/2026-09-27-40931</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/do_bulavi_treba_golovi/2026-09-27-40931</guid>
			<pubDate>Sun, 27 Sep 2026 14:06:59 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Мешканця вибитого села евакуювали роботом</title>
			<description>На Чернігівщині прикордонники за допомогою робота евакуювали літнього чоловіка з-під обстрілів. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Його вивезли із села Бучки, що за кілометр від кордону з росією. Село повністю безлюдне через дії кацапів і це, певно, останній його мешканець. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Робот довіз чоловіка до безпечної ділянки, де його пересадили в бронеавтомобіль та передали медикам. Про це повідомили у Державній прикордонній сдлужбі.</description>
			<content:encoded>На Чернігівщині прикордонники за допомогою робота евакуювали літнього чоловіка з-під обстрілів. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Його вивезли із села Бучки, що за кілометр від кордону з росією. Село повністю безлюдне через дії кацапів і це, певно, останній його мешканець. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Робот довіз чоловіка до безпечної ділянки, де його пересадили в бронеавтомобіль та передали медикам. Про це повідомили у Державній прикордонній сдлужбі.</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/meshkancja_vibitogo_sela_evakujuvali_robotom/2026-09-27-40930</link>
			<category>СУСПІЛЬСТВО</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/meshkancja_vibitogo_sela_evakujuvali_robotom/2026-09-27-40930</guid>
			<pubDate>Sun, 27 Sep 2026 13:57:19 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ранковий безпековий огляд 27 вересня</title>
			<description>Ключове за добу: росія посилює повітряну кампанію проти України, на фронті підтвердженого оперативного прориву немає, українські удари дедалі більше спрямовуються безпосередньо проти російського ВПК, а в Європі зростає загроза гібридних операцій рф. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 1. ВІЙНА: ОСНОВНИЙ ТИСК ПЕРЕНОСИТЬСЯ У ПОВІТРЯ &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Остання доба підтверджує небезпечну тенденцію: на тлі відсутності значних успіхів на землі росія нарощує інтенсивність повітряних атак. &lt;br /&gt; У ніч проти 26 вересня ворог застосував 173 БпЛА, понад 50 із них – реактивні. ППО знешкодила 134 цілі. Удари припали на Київ, Одеську, Сумську, Харківську, Полтавську, Миколаївську, Вінницьку та Запорізьку області. &lt;br /&gt; Особливо показовим є економічний ефект атак. ArcelorMittal повідомив про зупинку виробництва на найбільшому металургійному підприємстві України після чотирьох російських ударів упродовж п&apos;яти тижнів. &lt;br /&gt; Фактично москва переходить від кампанії &quot;блекауту&quot; до системного ураження економічної інфраструктури: &lt;br /&gt; енергетика → промисловість → логістика → склади → транспорт → зв&apos;язок. &lt;br /&gt; Тобто метою стає вже не лише відключення електроенергії, а порушення нормального функціонування української економіки та великих міст. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 2. ФРОНТ: РОСІЙСЬКОГО ОПЕРАТИВНОГО ПРОРИВУ НЕМАЄ &lt;br /&gt; За попередню звітну добу на фронті зафіксовано 205 бойових зіткнень. &lt;br /&gt; Водночас остання оцінка ISW фіксує важливу зміну в українській тактиці: Сили оборони дедалі системніше б&apos;ють не лише по окремих гру...</description>
			<content:encoded>Ключове за добу: росія посилює повітряну кампанію проти України, на фронті підтвердженого оперативного прориву немає, українські удари дедалі більше спрямовуються безпосередньо проти російського ВПК, а в Європі зростає загроза гібридних операцій рф. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 1. ВІЙНА: ОСНОВНИЙ ТИСК ПЕРЕНОСИТЬСЯ У ПОВІТРЯ &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Остання доба підтверджує небезпечну тенденцію: на тлі відсутності значних успіхів на землі росія нарощує інтенсивність повітряних атак. &lt;br /&gt; У ніч проти 26 вересня ворог застосував 173 БпЛА, понад 50 із них – реактивні. ППО знешкодила 134 цілі. Удари припали на Київ, Одеську, Сумську, Харківську, Полтавську, Миколаївську, Вінницьку та Запорізьку області. &lt;br /&gt; Особливо показовим є економічний ефект атак. ArcelorMittal повідомив про зупинку виробництва на найбільшому металургійному підприємстві України після чотирьох російських ударів упродовж п&apos;яти тижнів. &lt;br /&gt; Фактично москва переходить від кампанії &quot;блекауту&quot; до системного ураження економічної інфраструктури: &lt;br /&gt; енергетика → промисловість → логістика → склади → транспорт → зв&apos;язок. &lt;br /&gt; Тобто метою стає вже не лише відключення електроенергії, а порушення нормального функціонування української економіки та великих міст. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 2. ФРОНТ: РОСІЙСЬКОГО ОПЕРАТИВНОГО ПРОРИВУ НЕМАЄ &lt;br /&gt; За попередню звітну добу на фронті зафіксовано 205 бойових зіткнень. &lt;br /&gt; Водночас остання оцінка ISW фіксує важливу зміну в українській тактиці: Сили оборони дедалі системніше б&apos;ють не лише по окремих групах російської піхоти, а й по маршрутах їх підсилення, логістиці, пунктах управління БпЛА та засобах РЕБ. &lt;br /&gt; Саме така тактика дала результат під час операції &quot;Вівальді&quot; на Лиманському напрямку. &lt;br /&gt; Українські сили продовжують тиснути на російський плацдарм західніше Осколу, північніше Куп&apos;янська, а також мали просування східніше Слов&apos;янська. Під Добропіллям ситуація залишається складною. Однак російські заяви про &quot;оточення&quot; міста не відповідають підтвердженій картині: Добропілля та підходи до нього контролюють українські сили. &lt;br /&gt; Це важливо, оскільки тема &quot;оточень&quot; дедалі очевидніше використовується москвою не лише як військова пропаганда, а як інструмент впливу на західну аудиторію. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 3. СПЕЦОПЕРАЦІЇ: ВІД НПЗ – ДО РОСІЙСЬКОГО ВПК &lt;br /&gt; Українські сили уразили Ільський НПЗ у Краснодарському краї потужністю близько 6,6 млн тонн нафти на рік. За українськими даними, атаковано три установки первинної переробки та резервуарний парк. &lt;br /&gt; Ще важливіший сигнал – удар СБУ по Азовському оптико-механічному заводу в Ростовській області із застосуванням &quot;Нептунів&quot; та реактивних БпЛА. Підприємство входить до російської корпорації &quot;Тактичне ракетне озброєння&quot; і виробляє компоненти систем наведення високоточної зброї. &lt;br /&gt; Тобто українська далекобійна кампанія поступово розширюється: НПЗ і паливо → логістика → склади → підприємства російського ВПК. Це вже не просто &quot;паливна війна&quot;, а системне ураження ресурсної та виробничої бази російської воєнної машини. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 4. НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА: ГОЛОВНА ЗАГРОЗА – ВИСНАЖЕННЯ ТИЛУ &lt;br /&gt; росія намагається зробити війну дорожчою для України не лише на фронті. &lt;br /&gt; Удари по металургії, дата-центрах, залізниці, АЗС, складах і портах мають спільну логіку: скоротити виробництво та експорт, збільшити витрати на відновлення і створити додатковий дефіцит оборонних ресурсів. &lt;br /&gt; Паралельно москва намагається компенсувати відсутність оперативних успіхів створенням інформаційної картини &quot;обвалу українського фронту&quot;. &lt;br /&gt; Показовий приклад – заяви про нібито &quot;оточення Добропілля&quot;. &lt;br /&gt; Логіка цієї інформаційної операції проста: &quot;оточення&quot; → &quot;обвал фронту&quot; → &quot;Україна програє&quot; → &quot;опір безперспективний&quot; → &quot;необхідно погоджуватися на умови росії&quot;. І головною аудиторією таких повідомлень дедалі більше стає не Україна, а Вашингтон та європейські столиці. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 5. ЄВРОПА І НАТО: ГІБРИДНА ВІЙНА ВИХОДИТЬ НА НОВИЙ РІВЕНЬ &lt;br /&gt; Данська військова розвідка попереджає: росія вже посилила гібридну війну проти Заходу і найближчими місяцями може перейти до операцій із серйознішими наслідками. &lt;br /&gt; У зоні особливого ризику – підприємства оборонної промисловості та логістичні ланцюги, через які надходить допомога Україні. &lt;br /&gt; Найсерйозніша частина оцінки: данська розвідка бачить &quot;малий, але зростаючий&quot; ризик обмежених військових атак проти прикордонних держав НАТО – із застосуванням БпЛА, ракет, ударів по інфраструктурі або операцій під чужим прапором. &lt;br /&gt; Це не означає підготовки великої війни росії з НАТО. &lt;br /&gt; Йдеться про інше: москва може тестувати межу, до якої здатна підвищувати рівень агресії, не провокуючи колективної військової відповіді Альянсу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 6. США: ДОПОМОГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ, ДЕФІЦИТ ППО – ТАКОЖ &lt;br /&gt; Адміністрація Трампа взяла юридичні зобов&apos;язання використати майже всі $400 млн раніше схваленої Конгресом військової допомоги Україні. &lt;br /&gt; $307 млн уже законтрактовано, решту планують оформити до 30 вересня. &lt;br /&gt; Водночас у цьому пакеті немає критично необхідних Україні ракет-перехоплювачів Patriot. &lt;br /&gt; Паралельно двопартійна група з 14 американських сенаторів закликала Трампа відкликати запрошення путіну на саміт G20 у Маямі, аргументуючи це небезпекою політичної нормалізації російської агресії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ▪️ 7. ВИСНОВОК: ЦЕНТР ВАГИ ВІЙНИ ПОСТУПОВО ЗМІЩУЄТЬСЯ &lt;br /&gt; Вимальовується достатньо чітка картина. &lt;br /&gt; На землі росія не отримує того оперативного результату, на який розраховувала. Українські контратаки на Куп&apos;янському та Лиманському напрямках змушують противника витрачати резерви, а заяви про &quot;оточення&quot; дедалі частіше не відповідають реальній ситуації. &lt;br /&gt; За оцінкою ISW, чисті російські територіальні здобутки з березня 2026 року залишаються близькими до нульових. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тому центр ваги поступово зміщується: На фронті – інфільтрація малими групами. У тилу України – масоване застосування реактивних БпЛА та удари по економіці. У тилу росії – українська кампанія проти НПЗ і підприємств ВПК. У Європі – диверсії, кібератаки та тестування стійкості НАТО. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; У дипломатії та інформаційному просторі – спроба москви переконати Захід, що час нібито працює на росію. &lt;br /&gt; Саме остання теза зараз стає однією з центральних російських інформаційних конструкцій. Але фактична ситуація на полі бою її поки не підтверджує. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Віктор ЯГУН&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/rankovij_bezpekovij_ogljad_27_veresnja/2026-09-27-40929</link>
			<category>ПОДІЇ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/rankovij_bezpekovij_ogljad_27_veresnja/2026-09-27-40929</guid>
			<pubDate>Sun, 27 Sep 2026 05:52:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Валерій Залужний став почесним громадянином Лондонського сіті</title>
			<description>Чудова новина з Лондона, яка щиро тішить і викликає справжню гордість. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Валерію Залужному присвоїли звання «Freeman of the City of London» (Почесний громадянин Лондонського Сіті). Він став першим українцем, який отримав цю високу відзнаку за всю її багатовікову історію, що бере початок ще з XIII століття. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І це не просто красивий формальний жест. Це справжня, зважена й об&apos;єктивна оцінка його діяльності. &lt;br /&gt; Попри всі намагання декого всередині країни применшити його роль, знівелювати заслуги чи витіснити з інформаційного поля, світ бачить усе абсолютно чітко. Британці дивовижно тонко відчувають справжню гідність і масштаб особистості. Вони не роздають авансів і не зважають на дріб&apos;язкову політичну кон&apos;юнктуру. Вони шанують вчинки й конкретний результат. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Для наших партнерів Валерій Федорович це людина, яка не лише керувала Збройними Силами та ухвалювала найскладніші рішення у найважчі часи, а й сьогодні, вже як Посол, будує глибинну довіру між нашими державами. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Справжній авторитет неможливо знівелювати чи скасувати рішенням зверху. Коли дипломатію уособлює людина такої внутрішньої сили та витримки, Україну в Британії сприймають зовсім по-іншому. &lt;br /&gt; Щирі вітання Валерію Федоровичу! Честь, пане Генерале! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Ігор СТОКОЗ&lt;/b&gt;</description>
			<content:encoded>Чудова новина з Лондона, яка щиро тішить і викликає справжню гордість. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Валерію Залужному присвоїли звання «Freeman of the City of London» (Почесний громадянин Лондонського Сіті). Він став першим українцем, який отримав цю високу відзнаку за всю її багатовікову історію, що бере початок ще з XIII століття. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І це не просто красивий формальний жест. Це справжня, зважена й об&apos;єктивна оцінка його діяльності. &lt;br /&gt; Попри всі намагання декого всередині країни применшити його роль, знівелювати заслуги чи витіснити з інформаційного поля, світ бачить усе абсолютно чітко. Британці дивовижно тонко відчувають справжню гідність і масштаб особистості. Вони не роздають авансів і не зважають на дріб&apos;язкову політичну кон&apos;юнктуру. Вони шанують вчинки й конкретний результат. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Для наших партнерів Валерій Федорович це людина, яка не лише керувала Збройними Силами та ухвалювала найскладніші рішення у найважчі часи, а й сьогодні, вже як Посол, будує глибинну довіру між нашими державами. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Справжній авторитет неможливо знівелювати чи скасувати рішенням зверху. Коли дипломатію уособлює людина такої внутрішньої сили та витримки, Україну в Британії сприймають зовсім по-іншому. &lt;br /&gt; Щирі вітання Валерію Федоровичу! Честь, пане Генерале! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Ігор СТОКОЗ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/valerij_zaluzhnij_stav_pochesnim_gromadjaninom_londonskogo_siti/2026-09-26-40928</link>
			<category>ПОЛІТИКУМ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/valerij_zaluzhnij_stav_pochesnim_gromadjaninom_londonskogo_siti/2026-09-26-40928</guid>
			<pubDate>Sat, 26 Sep 2026 08:45:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вісім сіл обстріляли кацапи</title>
			<description>Російські війська обстріляли 8 населених пунктів на прикордонні Чернігівщини. Про це повідомила Держприкордонслужба у Facebook. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Упродовж доби прикордонники зафіксували на Чернігівщині 20 вибухів. Під ударом опинилися такі населені пункти: Бучки, Красний Хутір, Михальчина Слобода, Пушкарі, Логи, Прогрес, Янжулівка, Гута-Студенецька, Клюси. Це села Новгород- Сіверської, Семенівської та Сновської громад. Більшість із них уже бездюдні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Росіяни застосовували FPV-дрони (15 вибухів), FPV-дрони на оптоволокні (2 вибухи), БпЛА типу «Молнія» (1 вибух) та скидали вибухові пристрої з БпЛА (2 вибухи). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Фото з сайту 0462</description>
			<content:encoded>Російські війська обстріляли 8 населених пунктів на прикордонні Чернігівщини. Про це повідомила Держприкордонслужба у Facebook. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Упродовж доби прикордонники зафіксували на Чернігівщині 20 вибухів. Під ударом опинилися такі населені пункти: Бучки, Красний Хутір, Михальчина Слобода, Пушкарі, Логи, Прогрес, Янжулівка, Гута-Студенецька, Клюси. Це села Новгород- Сіверської, Семенівської та Сновської громад. Більшість із них уже бездюдні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Росіяни застосовували FPV-дрони (15 вибухів), FPV-дрони на оптоволокні (2 вибухи), БпЛА типу «Молнія» (1 вибух) та скидали вибухові пристрої з БпЛА (2 вибухи). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Фото з сайту 0462</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/visim_sil_obstriljali_kacapi/2026-09-26-40927</link>
			<category>ПОДІЇ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/visim_sil_obstriljali_kacapi/2026-09-26-40927</guid>
			<pubDate>Sat, 26 Sep 2026 07:56:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Гойдалка</title>
			<description>Сьогодні у дворі побачила чоловіка років шістдесяти, який уже біля години возився біля старої дитячої гойдалки. Спочатку зчищав іржу, потім щось підкручував, далі відкрив банку фарби й почав акуратно фарбувати метал. Ніяких працівників поруч не було. Просто чоловік у старій футболці, пензлик, банка фарби й шматок картону під ногами. &lt;br /&gt; Я проходила там ще раз трохи пізніше - він усе ще працював. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І саме тоді до нього підійшли двоє підлітків. Я вже подумала, що зараз почнуть сваритись. А один питає: &lt;br /&gt; &quot;Дядьку, а ще пензлик є?&quot;. &lt;br /&gt; Чоловік спочатку навіть не зрозумів. Хлопці сказали, що можуть допомогти. Він дістав ще два старі пензлі, показав, де вже пофарбовано, і за кілька хвилин вони втрьох працювали біля тієї гойдалки. Один фарбував перекладину, другий іншу трубу, а чоловік доробляв боковини. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Найприємніше, що він їх не кликав і не просив. Вони самі підійшли після того, як кілька разів проходили повз і бачили, що він досі там. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; За день двір не став новим і дорогим. Просто стара гойдалка перестала виглядати занедбаною. &lt;br /&gt; Іноді достатньо, щоб хтось один почав щось робити, а інші вже самі підтягнуться. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Вікторія УКРАЇНЕЦЬ&lt;/b&gt;</description>
			<content:encoded>Сьогодні у дворі побачила чоловіка років шістдесяти, який уже біля години возився біля старої дитячої гойдалки. Спочатку зчищав іржу, потім щось підкручував, далі відкрив банку фарби й почав акуратно фарбувати метал. Ніяких працівників поруч не було. Просто чоловік у старій футболці, пензлик, банка фарби й шматок картону під ногами. &lt;br /&gt; Я проходила там ще раз трохи пізніше - він усе ще працював. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І саме тоді до нього підійшли двоє підлітків. Я вже подумала, що зараз почнуть сваритись. А один питає: &lt;br /&gt; &quot;Дядьку, а ще пензлик є?&quot;. &lt;br /&gt; Чоловік спочатку навіть не зрозумів. Хлопці сказали, що можуть допомогти. Він дістав ще два старі пензлі, показав, де вже пофарбовано, і за кілька хвилин вони втрьох працювали біля тієї гойдалки. Один фарбував перекладину, другий іншу трубу, а чоловік доробляв боковини. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Найприємніше, що він їх не кликав і не просив. Вони самі підійшли після того, як кілька разів проходили повз і бачили, що він досі там. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; За день двір не став новим і дорогим. Просто стара гойдалка перестала виглядати занедбаною. &lt;br /&gt; Іноді достатньо, щоб хтось один почав щось робити, а інші вже самі підтягнуться. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Вікторія УКРАЇНЕЦЬ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/gojdalka/2026-09-26-40926</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/gojdalka/2026-09-26-40926</guid>
			<pubDate>Sat, 26 Sep 2026 06:07:03 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чернігівський єпископ став фундатором нового храму у Києві</title>
			<description>Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 25 вересня 2026 року звершив освячення престолу і храму на честь святих мучеників благовірних князів Бориса і Гліба у Подільському районі м. Києва та очолив першу Божественну літургію у ньому. Про це повідомила прес- служба Київської митрополії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Предстоятелю автокефальної Української Православної Церкви співслужили архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, єпископ Васильківський Єфрем, єпископ Макарівський Рафаїл та запрошене духовенство. За богослужінням також молилися фундатори храму Борис Миколайович Романюк та Влада Борисівна Молчанова з родиною. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Керував процесом будівництва єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній Фірлей. Тому цей храм можна жартома називати чернігівським подвор&apos;єм... &lt;br /&gt; За свої труди владика Антоній нагороджений орденом святого Архістратига Михаїла II ступеня. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &quot;Надзвичайно промовистим є те, що нова святиня постала у Києві в час повномасштабної війни, коли наша столиця регулярно зазнає ворожих обстрілів, а ворог прагне руйнувати наші міста, домівки та саме життя… У час руйнування, попри все, ми продовжуємо будувати, у час випробувань – не втрачаємо віри, а серед загроз і тривог створюємо місця, де люди можуть знайти духовну опору&quot; - сказав на освяченні митрополит Епіфаній. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В&lt;b&gt;асиль ЧЕПУРНИЙ &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;/b&gt;</description>
			<content:encoded>Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 25 вересня 2026 року звершив освячення престолу і храму на честь святих мучеників благовірних князів Бориса і Гліба у Подільському районі м. Києва та очолив першу Божественну літургію у ньому. Про це повідомила прес- служба Київської митрополії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Предстоятелю автокефальної Української Православної Церкви співслужили архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, єпископ Васильківський Єфрем, єпископ Макарівський Рафаїл та запрошене духовенство. За богослужінням також молилися фундатори храму Борис Миколайович Романюк та Влада Борисівна Молчанова з родиною. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Керував процесом будівництва єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній Фірлей. Тому цей храм можна жартома називати чернігівським подвор&apos;єм... &lt;br /&gt; За свої труди владика Антоній нагороджений орденом святого Архістратига Михаїла II ступеня. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &quot;Надзвичайно промовистим є те, що нова святиня постала у Києві в час повномасштабної війни, коли наша столиця регулярно зазнає ворожих обстрілів, а ворог прагне руйнувати наші міста, домівки та саме життя… У час руйнування, попри все, ми продовжуємо будувати, у час випробувань – не втрачаємо віри, а серед загроз і тривог створюємо місця, де люди можуть знайти духовну опору&quot; - сказав на освяченні митрополит Епіфаній. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; В&lt;b&gt;асиль ЧЕПУРНИЙ &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/chernigivskij_episkop_stav_fundatorom_novogo_khramu_u_kievi/2026-09-26-40925</link>
			<category>СУСПІЛЬСТВО</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/chernigivskij_episkop_stav_fundatorom_novogo_khramu_u_kievi/2026-09-26-40925</guid>
			<pubDate>Sat, 26 Sep 2026 05:50:51 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чи відбудеться тристороння зустріч Трамп-Путін-Сі?</title>
			<description>Після того, як лідери Китаю та США провели дружню і малорезультативну зустріч, російська дипломатія, схоже, отримала ключове завдання добитися проведення зустрічі на трьох на саміті Великої двадцятки в грудні. Для нас така, поки гіпотетична, зустріч є вкрай негативним сценарієм &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 1. Трамп не зміг переступити через себе і не попросив у Сі допомоги по головному для себе питанню: по відкриттю Ормуза. Причина, напевне, криється в самовпевненості і не бажанні здатися слабким. Щодо лідера Китаю, то він чітко демонструє: я готовий чекати і ви все одно прийдете до мене. Простіше кажучи, Трамп вірить, що до виборів встигне укласти якусь угоду з Іраном. Китай вважає, що для нього поки прийнятні обидва варіанти: і укладення угоди, і її відсутність. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 2. Майбутні вибори в США, судячи з усього, призведуть до росту рівня хаотизаціі в американській внутрішній політиці. В цілому, це влаштовує Пекін, який вважає, що йому можна поки не переживати через санкційний закон Грема-Блюменталя. США надто сильно залежні від китайських рідкісноземельних металів.а заотизація внутрішніх процесів в США ослаблюватиме головного ворога Пекіна. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 3. Україна на переговорах згадувалася побіжно, що і слід було чекати. В цілому українська зовнішня політика зараз викликає дуже багато запитань без відповідей. От просто для розуміння: як можна в один день просити Трамппа, щоб той поговорив з лідером Китаю про тиск на РФ і відразу ж в інтервʼю WSJ сказати про китайські дрони, які випро...</description>
			<content:encoded>Після того, як лідери Китаю та США провели дружню і малорезультативну зустріч, російська дипломатія, схоже, отримала ключове завдання добитися проведення зустрічі на трьох на саміті Великої двадцятки в грудні. Для нас така, поки гіпотетична, зустріч є вкрай негативним сценарієм &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 1. Трамп не зміг переступити через себе і не попросив у Сі допомоги по головному для себе питанню: по відкриттю Ормуза. Причина, напевне, криється в самовпевненості і не бажанні здатися слабким. Щодо лідера Китаю, то він чітко демонструє: я готовий чекати і ви все одно прийдете до мене. Простіше кажучи, Трамп вірить, що до виборів встигне укласти якусь угоду з Іраном. Китай вважає, що для нього поки прийнятні обидва варіанти: і укладення угоди, і її відсутність. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 2. Майбутні вибори в США, судячи з усього, призведуть до росту рівня хаотизаціі в американській внутрішній політиці. В цілому, це влаштовує Пекін, який вважає, що йому можна поки не переживати через санкційний закон Грема-Блюменталя. США надто сильно залежні від китайських рідкісноземельних металів.а заотизація внутрішніх процесів в США ослаблюватиме головного ворога Пекіна. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 3. Україна на переговорах згадувалася побіжно, що і слід було чекати. В цілому українська зовнішня політика зараз викликає дуже багато запитань без відповідей. От просто для розуміння: як можна в один день просити Трамппа, щоб той поговорив з лідером Китаю про тиск на РФ і відразу ж в інтервʼю WSJ сказати про китайські дрони, які випробовуються в Україні? Складається відчуття, що права рука не знає, що робить ліва. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 4. Зараз будуть багато говорити про тристоронню зустріч Трамп-Путін-Зеленський, яка ніби то може відбутися на саміті G-20. Вірогідність такої зустрічі зараз виглядає малореалістично. Вона можлива тільки у випадку підписання якогось великого договору. А з висоти сьогоднішнього дня, такий варіант розвитку подій виглядає майже міфічно. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 5. Для нас зараз дуже важливо не допустити іншу зустріч: Трамп-Путін-Сі. Російська дипломатія наступні два місяці робитиме все, щоб зробити таку зустріч. І там це розглядають ще, звичайно, не як Ялту-2, але точно, як аналог Тегеранськоі зустрічі 1943 року. І під це, Путін буде готовий до певних поступок для американського і китайського бізнесу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Вадим ДЕНИСЕНКО&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/chi_vidbudetsja_tristoronnja_zustrich_tramp_putin_si/2026-09-25-40924</link>
			<category>ПОЛІТИКУМ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/chi_vidbudetsja_tristoronnja_zustrich_tramp_putin_si/2026-09-25-40924</guid>
			<pubDate>Fri, 25 Sep 2026 05:01:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Троє отруєнь грибами</title>
			<description>Цієї осені вже зареєстрували три випадки отруєння грибами. Постраждали дві жінки та 17-річна дитина. Одна з жінок була у тяжкому стані — лікарі тривалий час боролися за її життя, але їй вдалося вижити. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Про це повідомив генеральний директор Чернігівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Олександр Чепурний. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Перший випадок зафіксували у Сосницькій громаді. 57-річна жінка із Сосниці отруїлася грибами, які збирала на околиці міста. Йдеться про зморшки. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ще один випадок стався у селі Леньків Новгород-Сіверської громади. 37-річна жінка вживала сироїжки, зібрані поблизу села. Її стан був тяжким, однак після тривалого лікування вона вижила. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Третій випадок зареєстрували у селі Оленівка Борзнянської громади. Постраждала 17-річна дитина, яка вживала смажені зморшки, зібрані на власному подвір’ї.</description>
			<content:encoded>Цієї осені вже зареєстрували три випадки отруєння грибами. Постраждали дві жінки та 17-річна дитина. Одна з жінок була у тяжкому стані — лікарі тривалий час боролися за її життя, але їй вдалося вижити. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Про це повідомив генеральний директор Чернігівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Олександр Чепурний. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Перший випадок зафіксували у Сосницькій громаді. 57-річна жінка із Сосниці отруїлася грибами, які збирала на околиці міста. Йдеться про зморшки. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ще один випадок стався у селі Леньків Новгород-Сіверської громади. 37-річна жінка вживала сироїжки, зібрані поблизу села. Її стан був тяжким, однак після тривалого лікування вона вижила. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Третій випадок зареєстрували у селі Оленівка Борзнянської громади. Постраждала 17-річна дитина, яка вживала смажені зморшки, зібрані на власному подвір’ї.</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/troe_otruen_gribami/2026-09-25-40923</link>
			<category>ЕКОЛОГІЯ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/troe_otruen_gribami/2026-09-25-40923</guid>
			<pubDate>Fri, 25 Sep 2026 04:02:31 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Напад біженця з України на польських монашок</title>
			<description>Страшний інцидент в польському Ярославі - це якийсь грандіозний козир (даруйте за лексикон Трампа) для всього українофобського руху. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ну це як публічно провести чорну месу, випити кров немовляти або розіп”яти хлопчика. Щоб сказати - ви сумнівались, а от бачите, це не хворі фантазії, а щира правда! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Нагадаю, 31-річний українець на території абатства сестер-бенедиктинок накинувся з ножем та поранив 5 людей. Один ксьондз помер, за життя другого борються лікарі. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; На території цього монастиря є центр соціальної допомоги, там масово приймали українських біженців одразу після початку повномасштабного і дехто ще продовжує там жити. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; На тлі риторики ультраправих кожен пункт в цій трагічній історії в прямому і переносному пункті вбивчий: українець, ніж (саме ніж!), невинні священники і монашки, постраждали саме ті, хто простягнув руку допомоги… Та все ще й в регіоні, де “патоправиця” (чудове визначення від самих поляків) користуються підтримкою. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Буквальна відповідь на всі, здавалося б, абсурдні, претензії: “Ми їх допомагаємо, а вони тільки чекають, щоб ніж в спину встромити”, “Невдячні та небезпечні”, “через них росте злочинність”, “ненавидять поляків”. А тут ще й на костьол зазіхнули... І знайти хоч якісь аргументи на захист нападника неможливо: злочин патологічний. Для проросійської і антиукраїнської фронди - це прям топ. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Можна передбачити, що нападник психічно хворий. Бо навіть за російські гроші наражати себе...</description>
			<content:encoded>Страшний інцидент в польському Ярославі - це якийсь грандіозний козир (даруйте за лексикон Трампа) для всього українофобського руху. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ну це як публічно провести чорну месу, випити кров немовляти або розіп”яти хлопчика. Щоб сказати - ви сумнівались, а от бачите, це не хворі фантазії, а щира правда! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Нагадаю, 31-річний українець на території абатства сестер-бенедиктинок накинувся з ножем та поранив 5 людей. Один ксьондз помер, за життя другого борються лікарі. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; На території цього монастиря є центр соціальної допомоги, там масово приймали українських біженців одразу після початку повномасштабного і дехто ще продовжує там жити. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; На тлі риторики ультраправих кожен пункт в цій трагічній історії в прямому і переносному пункті вбивчий: українець, ніж (саме ніж!), невинні священники і монашки, постраждали саме ті, хто простягнув руку допомоги… Та все ще й в регіоні, де “патоправиця” (чудове визначення від самих поляків) користуються підтримкою. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Буквальна відповідь на всі, здавалося б, абсурдні, претензії: “Ми їх допомагаємо, а вони тільки чекають, щоб ніж в спину встромити”, “Невдячні та небезпечні”, “через них росте злочинність”, “ненавидять поляків”. А тут ще й на костьол зазіхнули... І знайти хоч якісь аргументи на захист нападника неможливо: злочин патологічний. Для проросійської і антиукраїнської фронди - це прям топ. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Можна передбачити, що нападник психічно хворий. Бо навіть за російські гроші наражати себе на довічне ув&apos;язнення це було б занадто. Хоча, важко абстрагуватись від того, що вигодонабувач аж занадто на поверхні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І по часу це якось дивно співпадає з мобілізацією польського суспільства перед загрозою, з новими ППО на кордоні, заявами про підтримку України, зустріччю в Карпатах, ЄСівською активністю і т.п. &lt;br /&gt; А вночі перед нападом в Ярославі, в Мазовецькому воєводстві сталася диверсія із підпалом станції Starlink, яка працювала і на Україну. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Якийсь каскад співпадінь, але всі вони дуже дивно про одне. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Слава НАУМОВА&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/napad_bizhencja_z_ukrajini_na_polskikh_monashok/2026-09-25-40922</link>
			<category>СУСПІЛЬСТВО</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/napad_bizhencja_z_ukrajini_na_polskikh_monashok/2026-09-25-40922</guid>
			<pubDate>Fri, 25 Sep 2026 03:53:20 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Не скирдуйте ліки!</title>
			<description>Вчора був у свого лікаря. Звичайна регулярна процедура. Нічого незвичного, все як завжди. Пів години спілкування, там поміряли, там послухали, там трохи обстежили... змін у гіршу сторону нема - вже добре... ось тобі рецепт на твої ліки, чекаю через місяць. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Але... незвичним було те, що я отримав рецепт за програмою &quot;Доступні ліки&quot; на свій регулярний препарат всього на 1 місяць. Зазвичай, щоб не створювати черги під кабінетами і не перевантажувати зайвим клопотом і себе і лікарів, виписувалось все на 3 місяці, а тут лише на 1 місяць. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Пояснення прозвучало доволі прагматичне: бо запасів в аптеках не багато, а ліки потрібні усім. Ви ж розумієте... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тобто, оті ураження лікарських (аптечних) складів вже вдаються взнаки. Ситуація не критична і навіть не проблемна, але вже є. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тому вбачаю необхідним звернутись до таких самих як я сам з застереженням і проханням: не накопичуйте ліки надмірно і не намагайтесь запастись ними на пів життя наперед. Максимальний запас - 2-3 місяці. &lt;br /&gt; Краще заздалегідь дізнайтесь про аналоги ваших препаратів, про включення їх у програму &quot;Доступні ліки&quot;, про наявність цих препаратів у найближчій аптеці. Щоб у разі відсутності одного вам відомого препарату ви знали чим його можна замінити. Це набагато більш доцільно, ніж складати в шухляду десяток коробок, позбавляючи інших доступу до життєво необхідних ліків. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Особливо це стосується тих, хто дуже любить задурно згребти все і усюди... Не варто ...</description>
			<content:encoded>Вчора був у свого лікаря. Звичайна регулярна процедура. Нічого незвичного, все як завжди. Пів години спілкування, там поміряли, там послухали, там трохи обстежили... змін у гіршу сторону нема - вже добре... ось тобі рецепт на твої ліки, чекаю через місяць. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Але... незвичним було те, що я отримав рецепт за програмою &quot;Доступні ліки&quot; на свій регулярний препарат всього на 1 місяць. Зазвичай, щоб не створювати черги під кабінетами і не перевантажувати зайвим клопотом і себе і лікарів, виписувалось все на 3 місяці, а тут лише на 1 місяць. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Пояснення прозвучало доволі прагматичне: бо запасів в аптеках не багато, а ліки потрібні усім. Ви ж розумієте... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тобто, оті ураження лікарських (аптечних) складів вже вдаються взнаки. Ситуація не критична і навіть не проблемна, але вже є. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тому вбачаю необхідним звернутись до таких самих як я сам з застереженням і проханням: не накопичуйте ліки надмірно і не намагайтесь запастись ними на пів життя наперед. Максимальний запас - 2-3 місяці. &lt;br /&gt; Краще заздалегідь дізнайтесь про аналоги ваших препаратів, про включення їх у програму &quot;Доступні ліки&quot;, про наявність цих препаратів у найближчій аптеці. Щоб у разі відсутності одного вам відомого препарату ви знали чим його можна замінити. Це набагато більш доцільно, ніж складати в шухляду десяток коробок, позбавляючи інших доступу до життєво необхідних ліків. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Особливо це стосується тих, хто дуже любить задурно згребти все і усюди... Не варто ходити по лікарях і випрошувати надмірно рецепти на безкоштовні ліки. Якщо вони компенсуються державою - це не привід згребати препарати з усіх аптек міста собі додому. Вони вам статки не створять і щастя не принесуть. &lt;br /&gt; Запасів, які накопичені в самих аптеках, зазвичай вистачає не на один місяць... окрім дуже рідкісних засобів замовних позицій. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Тому... проведіть переоблік наявного у вас запасу. Перевіряйте терміни придатності. Складіть список того, що вам знадобиться... точно, неодмінно, безумовно знадобиться протягом зими. Сходіть до лікаря свого і спитайте, на які препарати можна замінити те, що ви приймаєте, у разі відсутності чогось в аптеці. Візьміть рецепт і отримайте ліки, але не створюйте паніку і не бігайте по усім аптекам, створюючи ажіотаж і не випрошуючи зайвого. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ліки потрібні не з запасом, а в необхідний момент у суворо визначеній кількості. І бережіть своє здоров&apos;я та не забувайте, що ви не одні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Анатолій ЯРОВЕД&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/ne_skirdujte_liki/2026-09-25-40921</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/ne_skirdujte_liki/2026-09-25-40921</guid>
			<pubDate>Fri, 25 Sep 2026 03:40:48 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Спокійно!</title>
			<description>Паніка в соц. мережі - це безкоштовна зброя для ворога. А от наш спокій в тяжкі часи - це теж опір. &lt;br /&gt; Останніми днями стрічка новин нагадує емоційні гойдалки. Коли ворог атакує Київ та інші наші міста, дехто починає транслювати в соцмережі розпач, демотивацію та паніку. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І це по-людськи зрозуміло. Адже усім важко. &lt;br /&gt; Але, друзі, хто зараз поширює паніку навіть несвідомо - працює на ворога. Мета кацапів - не просто знищити залізо чи стіни. Їх справжня ціль - посіяти хаос, зламати волю і змусити нас панікувати. Переляканим суспільством легко маніпулювати, а зневіра паралізує спротив. Коли ми пишемо або репостимо демотивуючі дописи на кшталт &quot;все пропало&quot;, ми власноруч допомагаємо ворогу досягти його мети. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Паніка в соц мережах працює як вірус - один пост породжує хвилю тривоги у сотень, тисяч людей і послаблює наш тил. Ворог розраховує на хаос і розкол. Як би не було тяжко наша відповідь на його терор - це не крики розпачу, а спокійна, холодна і дуже дієва лють. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Поки летять ракети, українці в укриттях продовжують працювати, вчити дітей, донатити та координувати допомогу і я вже не кажу про фронт! &lt;br /&gt; Як тільки тривога закінчується комунальники миттєво прибирають вулиці, лікарі рятують життя, а бізнес відкриває двері. Це і є любов до України у дії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Нас неможливо залякати, бо ми захищаємо свій дім і своє майбутнє. &lt;br /&gt; Прошу вас фільтруйте свій контент. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Не коментуйте і не поширюйте панічні або демотивуюч...</description>
			<content:encoded>Паніка в соц. мережі - це безкоштовна зброя для ворога. А от наш спокій в тяжкі часи - це теж опір. &lt;br /&gt; Останніми днями стрічка новин нагадує емоційні гойдалки. Коли ворог атакує Київ та інші наші міста, дехто починає транслювати в соцмережі розпач, демотивацію та паніку. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І це по-людськи зрозуміло. Адже усім важко. &lt;br /&gt; Але, друзі, хто зараз поширює паніку навіть несвідомо - працює на ворога. Мета кацапів - не просто знищити залізо чи стіни. Їх справжня ціль - посіяти хаос, зламати волю і змусити нас панікувати. Переляканим суспільством легко маніпулювати, а зневіра паралізує спротив. Коли ми пишемо або репостимо демотивуючі дописи на кшталт &quot;все пропало&quot;, ми власноруч допомагаємо ворогу досягти його мети. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Паніка в соц мережах працює як вірус - один пост породжує хвилю тривоги у сотень, тисяч людей і послаблює наш тил. Ворог розраховує на хаос і розкол. Як би не було тяжко наша відповідь на його терор - це не крики розпачу, а спокійна, холодна і дуже дієва лють. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Поки летять ракети, українці в укриттях продовжують працювати, вчити дітей, донатити та координувати допомогу і я вже не кажу про фронт! &lt;br /&gt; Як тільки тривога закінчується комунальники миттєво прибирають вулиці, лікарі рятують життя, а бізнес відкриває двері. Це і є любов до України у дії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Нас неможливо залякати, бо ми захищаємо свій дім і своє майбутнє. &lt;br /&gt; Прошу вас фільтруйте свій контент. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Не коментуйте і не поширюйте панічні або демотивуючий допис, щоб не піднімати їх в алгоритмах соцмереж. &lt;br /&gt; Ваш спокій - це броня для тих, хто поруч. &lt;br /&gt; Менше безкінечного гортання новин, а більше живого спілкування та реальних справ. Рутина рятує від тривоги. &lt;br /&gt; Дійте. Працюйте, підтримуйте близьких та посилюйте армію. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Ми не маємо права бути слабкими в інфопросторі, коли тримається фронт та дає тягла ворогу! &lt;br /&gt; Тримаємо стрій, зберігаємо розум холодним і продовжуємо працювати на Перемогу! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Руслан ТРЕГУБ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/spokijno/2026-09-24-40919</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/spokijno/2026-09-24-40919</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 07:03:06 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>0,2% проти більшості</title>
			<description>0,2% проти більшості: чи існує диспропорція впливу в українському державотворенні та які її наслідки? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Вчора під моїм попереднім дописом розгорнулася жвава дискусія. Читачі попросили мене деталізувати та навести конкретні приклади процесів, які в колах прихильників класичного україноцентризму дедалі частіше описують як непропорційне зміщення акцентів у державній ідентичності на користь жидівського фактора, коротше кажучи процес ожидівлення України. Як громадський діяч та аналітик, я переконаний, що відкрите суспільство має обговорювати будь-які складні теми без табу, але виключно мовою фактів і зважених аргументів. Тому, виконуючи запит аудиторії, я систематизував ключові тенденції, які сьогодні викликають серйозні занепокоєння щодо збереження домінантного становища українського етнічного стрижня у власній країні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 1. Математичний парадокс: 0,2% та важелі управління. &lt;br /&gt; За даними демографічних досліджень, ядро жидівської громади в Україні становить близько 0,1% – 0,2% від загальної кількості населення. Проте у вищих ешелонах політичної влади, фінансово-промислових групах та медійному просторі представники цієї меншини або особи, які мають з нею тісні зв&apos;язки, займають значні позиції. З погляду здорового глузду, така концентрація впливу в руках мікроскопічної за чисельністю етнічної меншинної групи викликає внутрішнє занепокоєння. Прихильники класичного націоцентризму наголошують: у країні, де понад 90% складають етнічні українці, структура еліт та ...</description>
			<content:encoded>0,2% проти більшості: чи існує диспропорція впливу в українському державотворенні та які її наслідки? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Вчора під моїм попереднім дописом розгорнулася жвава дискусія. Читачі попросили мене деталізувати та навести конкретні приклади процесів, які в колах прихильників класичного україноцентризму дедалі частіше описують як непропорційне зміщення акцентів у державній ідентичності на користь жидівського фактора, коротше кажучи процес ожидівлення України. Як громадський діяч та аналітик, я переконаний, що відкрите суспільство має обговорювати будь-які складні теми без табу, але виключно мовою фактів і зважених аргументів. Тому, виконуючи запит аудиторії, я систематизував ключові тенденції, які сьогодні викликають серйозні занепокоєння щодо збереження домінантного становища українського етнічного стрижня у власній країні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 1. Математичний парадокс: 0,2% та важелі управління. &lt;br /&gt; За даними демографічних досліджень, ядро жидівської громади в Україні становить близько 0,1% – 0,2% від загальної кількості населення. Проте у вищих ешелонах політичної влади, фінансово-промислових групах та медійному просторі представники цієї меншини або особи, які мають з нею тісні зв&apos;язки, займають значні позиції. З погляду здорового глузду, така концентрація впливу в руках мікроскопічної за чисельністю етнічної меншинної групи викликає внутрішнє занепокоєння. Прихильники класичного націоцентризму наголошують: у країні, де понад 90% складають етнічні українці, структура еліт та прийняття стратегічних рішень має відображати реальну пропорцію титульного етносу, а не замикатися у вузьких, відособлених колах. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 2. Подвійні стандарти відповідальності, «справа Мудрої» та ізраїльські паспорти. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Особливу гостроту цьому питанню додає тема антикорупційної підзвітності та тісної інтеграції топчиновників у релігійні структури меншини. Останні розслідування українських правоохоронних органів (зокрема гучна операція НАБУ «Мідас» та її продовження у серпні 2026 року — справа «Форест Гамп») виявили тривожну тенденцію. Фігурантами масштабних схем легалізації коштів стають найвищі посадовці політичного центру країни. Яскравий приклад — затримання нещодавно звільненої заступниці голови Офісу Президента Ірини Мудрої. Під час обрання їй запобіжного заходу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) стався показовий прецедент: готовність взяти топчиновницю на особисті поруки висловив головний рабин Києва Йонатан Біньямін Маркович. Він публічно заявив, що Мудра протягом років регулярно відвідувала громаду, молилася та «була на зв&apos;язку з Всевишнім», а тому він упевнений, що вона «не підведе ні громаду, ні державу». Хоча головний рабин України Моше Реувен Асман поспішив жорстко дистанціюватися від цієї заяви, назвавши вчинок колеги «особистою ініціативою», яка не відображає думку всієї громади, суспільний резонанс виявився колосальним. Олії у вогонь підлив і той факт, що мати підозрюваної Ірини Мудної офіційно проживає в Ізраїлі. Це оголює системну проблему, про яку я писав раніше: ключові фігуранти великих корупційних справ — від урядових кураторів до бізнесменів на кшталт Тимура Міндіча чи Олександра Цукермана — маючи ізраїльські паспорти або міцні родинно-релігійні зв&apos;язки в Ізраїлі, у разі реальної небезпеки отримують надійне правове та територіальне укриття. Наявність другого громадянства блокує процеси екстрадиції. У суспільстві це формує стійке відчуття несправедливості: національні багатства України вимиваються особами, які в момент кризи миттєво апелюють до своєї другої історичної батьківщини або залучають авторитетних релігійних лідерів як індульгенції від українського правосуддя. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 3. Культурна уніфікація та символічний простір &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Занепокоєння викликає й те, як активно символіка меншини масштабується до загальнодержавного рівня. Встановлення 11-метрової ханукії у самому серці столиці — на Майдані Незалежності — або спроби візуально інтегрувати Менору у структуру Державного Герба (Тризуба) сприймаються критиками як поступове розмивання тисячолітніх суверенних символів України. Цей процес доповнюється і календарними змінами: надання офіційного державного статусу релігійним святам меншини (Рош га-Шана, Ханука) штучно вирівнює їх у правах із традиційними святами більшості, що з україноцентричного погляду виглядає як зміщення фокуса з українських національних цінностей. &lt;br /&gt; Окремим штрихом є навіть дизайн національної валюти. Оформлення канта сучасної монети номіналом 5 гривень є не ідеально гладким колом, а округленим багатогранником із характерними зламами (гранями) по краях Національний банк України. Багато хто помічає, що ця геометрія практично повністю перегукується з дизайном монети в 5 ізраїльських нових шекелів (12-гранником). Для прихильників збереження національної самобутності такі збіги у повсякденних атрибутах виглядають як прояв підсвідомої уніфікації українського простору. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; 4. Інфраструктурне домінування та Уманський прецедент. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Економічний масштаб також демонструє нерівність ресурсів. Будівництво гігантських комплексів, таких як центр «Менора» у Дніпрі (найбільший у світі), демонструє фінансову перевагу громади на тлі того, що держава за роки незалежності не створила аналогічних за технологічністю центрів національної української культури. &lt;br /&gt; Водночас щорічне паломництво хасидів до Умані призвело до створення фактично автономного релігійного району з вивісками на івриті без дублювання державною мовою та внутрішніми правилами які суперечать конституції України. Для багатьох українців це виглядає як часткова втрата контролю над власними містами. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Куди веде замовчування проблеми? &lt;br /&gt; Коли суспільство починає чітко усвідомлювати масштаб цього дисбалансу, виникає логічне запитання: як довго система зможе ігнорувати запит на україноцентричність у політиці та економіці? Якщо ліберальна модель описує це як формування «політичної нації», то з погляду захисту національного суверенітету ці процеси виглядають як поступова втрата домінантного становища української нації. Замовчування цієї диспропорції, лише поглиблюють внутрішню напругу. Справжня єдність країни можлива лише тоді, коли інтереси та символи титульної нації, яка проливає кров на фронті, залишатимуться беззаперечним і головним пріоритетом держави. &lt;br /&gt; Далі буде… &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Тодор ПАНОВСЬКИЙ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/0_2_proti_bilshosti/2026-09-24-40918</link>
			<category>ПОЛІТИКУМ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/0_2_proti_bilshosti/2026-09-24-40918</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 06:17:35 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Європейські фермери бояться української кукурудзи</title>
			<description>Європейські аграрні організації наполягають на відмові від розширення тарифних квот для української кукурудзи, посилаючись на дослідження, яке прогнозує значне зростання виробництва в Україні до 2030 року. Автори сценарію оцінюють потенційний обсяг виробництва на рівні 39 млн тонн із високою часткою внутрішньої переробки врожаю, і саме ці перспективи стали ключовим аргументом проти нових торговельних преференцій — головний акцент роблять не на ціні, а на різниці в дозволених засобах захисту рослин. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Про це розповідає AgroWeek &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Сценарій підготувала французька асоціація виробників кукурудзи AGPM у лютому 2026 року та оприлюднений після засідання робочої групи Copa-Cogeca представниками польських галузевих спілок. За оцінками авторів, площі під кукурудзою в Україні можуть зрости більш ніж на мільйон гектарів, а до 40% врожаю буде перероблятися безпосередньо в країні. Це призведе до посилення конкуренції в крохмальній промисловості, насінництві та птахівництві й знизить попит на зерно з європейських господарств. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Французькі дослідники також підрахували, що собівартість української кукурудзи може бути приблизно вдвічі нижчою, ніж у ЄС. Однією з головних відмінностей вони називають перелік дозволених агрохімічних речовин: зі 114 чинних діючих речовин, дозволених для застосування в Україні, близько 47% не допущені в ЄС, а 62% — не дозволені у Франції. За розрахунками авторів сценарію, на цій основі ринки збуту для 2,9 млн тонн французької кукурудз...</description>
			<content:encoded>Європейські аграрні організації наполягають на відмові від розширення тарифних квот для української кукурудзи, посилаючись на дослідження, яке прогнозує значне зростання виробництва в Україні до 2030 року. Автори сценарію оцінюють потенційний обсяг виробництва на рівні 39 млн тонн із високою часткою внутрішньої переробки врожаю, і саме ці перспективи стали ключовим аргументом проти нових торговельних преференцій — головний акцент роблять не на ціні, а на різниці в дозволених засобах захисту рослин. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Про це розповідає AgroWeek &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Сценарій підготувала французька асоціація виробників кукурудзи AGPM у лютому 2026 року та оприлюднений після засідання робочої групи Copa-Cogeca представниками польських галузевих спілок. За оцінками авторів, площі під кукурудзою в Україні можуть зрости більш ніж на мільйон гектарів, а до 40% врожаю буде перероблятися безпосередньо в країні. Це призведе до посилення конкуренції в крохмальній промисловості, насінництві та птахівництві й знизить попит на зерно з європейських господарств. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Французькі дослідники також підрахували, що собівартість української кукурудзи може бути приблизно вдвічі нижчою, ніж у ЄС. Однією з головних відмінностей вони називають перелік дозволених агрохімічних речовин: зі 114 чинних діючих речовин, дозволених для застосування в Україні, близько 47% не допущені в ЄС, а 62% — не дозволені у Франції. За розрахунками авторів сценарію, на цій основі ринки збуту для 2,9 млн тонн французької кукурудзи опиняються під загрозою, а потенційні втрати виторгу оцінюють у €663 млн. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Європейські організації просять відкласти нові переговори &lt;br /&gt; Восени до цього аргументу долучилися вісім європейських організацій, серед яких Copa-Cogeca та Європейська конфедерація виробництва кукурудзи CEPM. У листі до Єврокомісії від 28 серпня вони відреагували на заяву українського міністра про відновлення консультацій щодо збільшення тарифних квот на чутливу продукцію. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Організації нагадують, що оновлена угода про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі набула чинності 29 жовтня 2025 року й уже розширила доступ для кукурудзи, пшениці, ячменю, птиці, яєць, цукру та етанолу, тоді як її повні наслідки ще не оцінені. Тому європейські виробники просять Єврокомісію утриматися від початку нових переговорів про преференції й дочекатися запланованого погодженого перегляду у 2028 році. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Пестицидний розрив і сезонні ризики для ЄС &lt;br /&gt; Питання відмінностей у переліках дозволених пестицидів залишається болючим і для самої України: за даними профільних оглядів, в Україні заборонено 87 діючих речовин агрохімікатів, тоді як у ЄС — понад 600. Вирівнювання цих списків називають однією з найскладніших вимог інтеграції для українських аграріїв. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Крім того, аналогічні занепокоєння зумовлені і власним складним сезоном у Європі. За прогнозом Copa-Cogeca, урожай зернових у ЄС цього року може скоротитися на 6,6% до 264 млн тонн, а виробництво кукурудзи — майже на 14%, що посилює вразливість європейських господарств перед додатковою ціновою та конкуренційною навантаженістю. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Представники галузі наголошують на необхідності збалансованого підходу: підтримка України має поєднуватися з заходами, які захищатимуть сталий розвиток європейських фермерських господарств та ринків</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/evropejski_fermeri_bojatsja_ukrajinskoji_kukurudzi/2026-09-24-40917</link>
			<category>ЕКОНОМІКА</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/evropejski_fermeri_bojatsja_ukrajinskoji_kukurudzi/2026-09-24-40917</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 05:42:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>42 сєкунди над гнєздом шляхти</title>
			<description>Турки підловили росіян, і за першої ж можливості показали, хто в регіоні хазяїн. Збили за першої ж нагоди. Вистачило лічених секунд. Росіяни побухтіли у відповідь, заборонили на тиждень імпорт турецьких овочів та фруктів, але згодом вгамувались. Потім ще турецька зброя виперла росіян з Нагорного Карабаху. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Інша справа гонорові польські політики, що після 22-го року на європейські гроші радісно накупляли зброї по всьому світу, щоб у вирішальний момент обісратись, коли якесь тихоходне Мі-8 залетіло в Польщу, пролетіло своє і полетіло назад. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Польське ППО проводило їх поглядом, як і російські ракети, що залітають до поляків. Уявляю собі рівень політичного ступору польського політикуму, якщо раптом доведеться приймати рішення і щось збивати, бо терпіти російські гелікоптери над Варшавою вже буде занадто. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Антон ПАВЛУШКО&lt;/b&gt;</description>
			<content:encoded>Турки підловили росіян, і за першої ж можливості показали, хто в регіоні хазяїн. Збили за першої ж нагоди. Вистачило лічених секунд. Росіяни побухтіли у відповідь, заборонили на тиждень імпорт турецьких овочів та фруктів, але згодом вгамувались. Потім ще турецька зброя виперла росіян з Нагорного Карабаху. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Інша справа гонорові польські політики, що після 22-го року на європейські гроші радісно накупляли зброї по всьому світу, щоб у вирішальний момент обісратись, коли якесь тихоходне Мі-8 залетіло в Польщу, пролетіло своє і полетіло назад. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Польське ППО проводило їх поглядом, як і російські ракети, що залітають до поляків. Уявляю собі рівень політичного ступору польського політикуму, якщо раптом доведеться приймати рішення і щось збивати, бо терпіти російські гелікоптери над Варшавою вже буде занадто. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Антон ПАВЛУШКО&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/42_sekundi_nad_gnezdom_shljakhti/2026-09-24-40916</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/42_sekundi_nad_gnezdom_shljakhti/2026-09-24-40916</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 05:34:28 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Яса Хорватії</title>
			<description>За моїми суб&apos;єктивними враженнями після тижня на двох велелюдних хорватських фестивалях (Загреб і Рієка) та десятків супровідних розмов - не тільки з журналістами, видавцями, читачами, а й із таксистами та офіціантами, бо мовний бар&apos;єр між українською й хорватською не такий непроникний, щоб на третій день не почати впадати в суржик (&quot;Како є Єзик?&quot; - з величезним інтересом питає таксист, коли ти закінчуєш телефонну розмову з домом, і ти йому весело відповідаєш: &quot;Українська!&quot; - і далі ви вже спілкуєтесь кожне по-своєму, прекрасно розуміючись навзаєм), - так от, за моїми, кажу, суб&apos;єктивними відчуттями, ніде інде, окрім іще як у країнах Балтії, нас не розуміють настільки &quot;з півслова&quot; (і навіть без слів!) - і так не бояться, що США не дадуть Росії програти: тут це значить, що &quot;зупинена&quot; 30 років тому війна вмить буде вийнята &quot;з морозилки&quot;, і сусід-сателіт РФ - Сербія, яка тиждень тому врочисто оплакала сребреницького різника Ратко Младича як національного героя (&quot;Героя?! Святого!&quot; - обурено поправляють мене хорватські друзі), повернеться назад на ті самі, зарослі 30-літньою травою позиції (&quot;Я думав, другої війни на моєму віку вже не буде, - казав мені один молодий поет, - і тільки коли Росія на вас напала, зрозумів, що нічого тоді в 1990-ті не скінчилось, завтра це може бути тут!&quot;). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; - Скажи їй, що моя дочка в університеті вчить українську! - просить хорватський колеґа, коли вони з видавцем разом відвозять мене в аеропорт і виходять обняти на прощання: мовчки, міцно, ...</description>
			<content:encoded>За моїми суб&apos;єктивними враженнями після тижня на двох велелюдних хорватських фестивалях (Загреб і Рієка) та десятків супровідних розмов - не тільки з журналістами, видавцями, читачами, а й із таксистами та офіціантами, бо мовний бар&apos;єр між українською й хорватською не такий непроникний, щоб на третій день не почати впадати в суржик (&quot;Како є Єзик?&quot; - з величезним інтересом питає таксист, коли ти закінчуєш телефонну розмову з домом, і ти йому весело відповідаєш: &quot;Українська!&quot; - і далі ви вже спілкуєтесь кожне по-своєму, прекрасно розуміючись навзаєм), - так от, за моїми, кажу, суб&apos;єктивними відчуттями, ніде інде, окрім іще як у країнах Балтії, нас не розуміють настільки &quot;з півслова&quot; (і навіть без слів!) - і так не бояться, що США не дадуть Росії програти: тут це значить, що &quot;зупинена&quot; 30 років тому війна вмить буде вийнята &quot;з морозилки&quot;, і сусід-сателіт РФ - Сербія, яка тиждень тому врочисто оплакала сребреницького різника Ратко Младича як національного героя (&quot;Героя?! Святого!&quot; - обурено поправляють мене хорватські друзі), повернеться назад на ті самі, зарослі 30-літньою травою позиції (&quot;Я думав, другої війни на моєму віку вже не буде, - казав мені один молодий поет, - і тільки коли Росія на вас напала, зрозумів, що нічого тоді в 1990-ті не скінчилось, завтра це може бути тут!&quot;). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; - Скажи їй, що моя дочка в університеті вчить українську! - просить хорватський колеґа, коли вони з видавцем разом відвозять мене в аеропорт і виходять обняти на прощання: мовчки, міцно, так, ніби я вирушаю на війну, а не далі в подорож, - і для них воно так і бачиться: я представляю країну, котра наразі є єдиним 100%ково певним ґарантом і їхнього миру і свободи. І вони цього свідомі. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Оксана ЗАБУЖКО&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/jasa_khorvatiji/2026-09-24-40915</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/jasa_khorvatiji/2026-09-24-40915</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 05:26:54 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Один голубий &quot;пріколіст&quot; помер...</title>
			<description>Росіянин - путініст помер, упавши зі сходів під час гастрольного туру десь в Саха- Якутії. Навіть прізвища його не хочу називати, бо воно таке гидке, що й досі пам&apos;ятаю його противний голос гоміка з українського (!) ТБ. Про своє мужоложство він публічно сам заявляв, так що я не вигадую. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Він народився і жив на Росії, а хто в Україну його притягнув, хто всадив його в журі українських телевізійних музичних програм? Відомо, що гомосєки протягують один одного на потрібні їм посади, як мафія, але тут ситуація глибша - цей путініст був відвертим ще й ворогом України: відверто підтримував у 2017 році війну Росії проти України, нападав на тих російських співаків, що були проти війни. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А ті, хто його притягнув в Україну - досі при владі в українському інформаційному просторі. Це ті, які оголошували українську музику як неформат, хто запльовував екрани ТБ всякими лолітами мілявськими, філіпами кіркоровими, пересмішниками жидковими, &quot;95 кварталом&quot;, потапами голожопими та іншою шелупенню, яка одурманювала мій український народ, щоб він і голосував &quot;па пріколу&quot;... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Один путініст помер, але його партнери досі гидять... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Василь ЧЕПУРНИЙ&lt;/b&gt;</description>
			<content:encoded>Росіянин - путініст помер, упавши зі сходів під час гастрольного туру десь в Саха- Якутії. Навіть прізвища його не хочу називати, бо воно таке гидке, що й досі пам&apos;ятаю його противний голос гоміка з українського (!) ТБ. Про своє мужоложство він публічно сам заявляв, так що я не вигадую. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Він народився і жив на Росії, а хто в Україну його притягнув, хто всадив його в журі українських телевізійних музичних програм? Відомо, що гомосєки протягують один одного на потрібні їм посади, як мафія, але тут ситуація глибша - цей путініст був відвертим ще й ворогом України: відверто підтримував у 2017 році війну Росії проти України, нападав на тих російських співаків, що були проти війни. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А ті, хто його притягнув в Україну - досі при владі в українському інформаційному просторі. Це ті, які оголошували українську музику як неформат, хто запльовував екрани ТБ всякими лолітами мілявськими, філіпами кіркоровими, пересмішниками жидковими, &quot;95 кварталом&quot;, потапами голожопими та іншою шелупенню, яка одурманювала мій український народ, щоб він і голосував &quot;па пріколу&quot;... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Один путініст помер, але його партнери досі гидять... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Василь ЧЕПУРНИЙ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/odin_golubij_prikolist_pomer/2026-09-24-40914</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/odin_golubij_prikolist_pomer/2026-09-24-40914</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 05:16:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ганьба України - Кишакевич</title>
			<description>Україна отримала болючий/абсолютно безглуздий репутаційний удар на міжнародній арені. Консультативний комітет Міжнародного кримінального суду в Гаазі офіційно відхилив кандидатуру чинного судді Великої палати Верховного Суду та голови Етичної ради Льва Кишакевича. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Причина фіаско виявилася банальною і водночас ганебною — український топ-суддя просто не зміг пройти мовний тест з англійської та французької мов, та і з українською виявились проблеми. Його англійська є настільки слабкою, що комісія навіть не змогла оцінити його юридичні знання. Він навіть не зміг зрозуміти питання, які йому ставили члени комісії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Повний текст висновку щодо кандидатів міститься в офіційному документі за кодом ICC-ASP/25/8 &lt;br /&gt; https://asp.icc-cpi.int/elections/judges/2026/Nominations &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Цей провал не просто приватна невдача одного чиновника, а системна проблема, яка б&apos;є по нацбезпеці України. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Замість демонстрації найвищого рівня професіоналізму, Україна презентувала світові класичний зразок кулуарних політичних домовленостей. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Парадокс подвійних стандартів. Найбільший цинізм ситуації полягає в тому, що Кишакевич очолює Етичну раду України — орган, який оцінює на «доброчесність та відповідність» інших українських суддів. Людина, яка екзаменує всю судову систему країни, сама не пройшла базовий критерій професійної відповідності на міжнародному рівні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А публікація матеріалів НАБУ та САП (справи «Форест-Гамп» та «Феміда») остат...</description>
			<content:encoded>Україна отримала болючий/абсолютно безглуздий репутаційний удар на міжнародній арені. Консультативний комітет Міжнародного кримінального суду в Гаазі офіційно відхилив кандидатуру чинного судді Великої палати Верховного Суду та голови Етичної ради Льва Кишакевича. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Причина фіаско виявилася банальною і водночас ганебною — український топ-суддя просто не зміг пройти мовний тест з англійської та французької мов, та і з українською виявились проблеми. Його англійська є настільки слабкою, що комісія навіть не змогла оцінити його юридичні знання. Він навіть не зміг зрозуміти питання, які йому ставили члени комісії. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Повний текст висновку щодо кандидатів міститься в офіційному документі за кодом ICC-ASP/25/8 &lt;br /&gt; https://asp.icc-cpi.int/elections/judges/2026/Nominations &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Цей провал не просто приватна невдача одного чиновника, а системна проблема, яка б&apos;є по нацбезпеці України. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Замість демонстрації найвищого рівня професіоналізму, Україна презентувала світові класичний зразок кулуарних політичних домовленостей. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Парадокс подвійних стандартів. Найбільший цинізм ситуації полягає в тому, що Кишакевич очолює Етичну раду України — орган, який оцінює на «доброчесність та відповідність» інших українських суддів. Людина, яка екзаменує всю судову систему країни, сама не пройшла базовий критерій професійної відповідності на міжнародному рівні. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; А публікація матеріалів НАБУ та САП (справи «Форест-Гамп» та «Феміда») остаточно знищила легітимність цього висунення. Оприлюднені записи розмов колишньої заступниці керівника ОП І. Мудрої чітко вказали: Кишакевича просували не за меритократичним принципом, а через лобізм та особистий вплив. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Цей кейс доводить: старі кулуарні звички «призначати своїх» замість найкращих . Поки українські дипломати, військові та юристи роками виборюють міжнародну підтримку, один непрозорий кадровий договір здатен миттєво підірвати довіру західних партнерів. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Гаага не прощає некомпетентності. Наступний відбір від України має бути максимально прозорим, а кандидат — бездоганним. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Як назвати ситуацію яка склалась з кадровою політикою в Україні… Навіть визначення наразі такого немає. &lt;br /&gt; бувший генпрокурор Кравченко виявився учасником бойових дій (!!!). &lt;br /&gt; Подоляк погодився приєднатися до команди кандидата в президенти ФІДЕ росіянина Тімура Турлова, який запропонував українцю посаду віцепрезидента у разі перемоги на конкурсі. (вибори 26–27 вересня в Самарканді). Для Подоляка - «спорт поза політикою». Петер Гайне Нільсен – данський гросмейстер, функціонер Федерації шахів України - нагадав раднику про підсанкційність Турлова! &lt;br /&gt; Тощо, тощо... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Манана АБАШИДЗЕ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/ganba_ukrajini_kishakevich/2026-09-24-40913</link>
			<category>КРИМІНАЛ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/ganba_ukrajini_kishakevich/2026-09-24-40913</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Sep 2026 04:47:35 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ердоган за Україну</title>
			<description>Ердоган на Генасамблеї ООН заявив, що війна Росії проти України має завершитися із повним збереженням українського суверенітету та територіальної цілісності. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна Росії проти України має завершитися із збереженням українського суверенітету та територіальної цілісності. Про це він сказав 22 вересня під час виступу на 81-й сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Як пише видання Тoday.ua, про це повідомило Al Jazeera. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Так, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган чітко окреслив позицію Анкари щодо врегулювання російсько-української війни. Турецький лідер наголосив, що будь-яка мирна домовленість має базуватися на непорушності державних кордонів України та збереженні її незалежності. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Таким чином, у своїй заяві турецький президент пов’язав завершення війни з необхідністю зберегти суверенітет і територіальну цілісність України. Водночас Ердоган не оголошував про нову домовленість між Києвом і Москвою — йшлося саме про позицію Туреччини щодо умов завершення війни. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Окрім цього, очільник Туреччини порушив питання безпеки судноплавства у Чорному морі. Він назвав останні атаки на цивільні комерційні судна абсолютно неприйнятними, незалежно від того, хто саме за ними стоїть. За словами Ердогана, Туреччина продовжує активну комунікацію з Росією та Україною, щоб сприяти відновленню безпеки судноплавства, продовольчій безпеці та не допу...</description>
			<content:encoded>Ердоган на Генасамблеї ООН заявив, що війна Росії проти України має завершитися із повним збереженням українського суверенітету та територіальної цілісності. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна Росії проти України має завершитися із збереженням українського суверенітету та територіальної цілісності. Про це він сказав 22 вересня під час виступу на 81-й сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Як пише видання Тoday.ua, про це повідомило Al Jazeera. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Так, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган чітко окреслив позицію Анкари щодо врегулювання російсько-української війни. Турецький лідер наголосив, що будь-яка мирна домовленість має базуватися на непорушності державних кордонів України та збереженні її незалежності. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Таким чином, у своїй заяві турецький президент пов’язав завершення війни з необхідністю зберегти суверенітет і територіальну цілісність України. Водночас Ердоган не оголошував про нову домовленість між Києвом і Москвою — йшлося саме про позицію Туреччини щодо умов завершення війни. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Окрім цього, очільник Туреччини порушив питання безпеки судноплавства у Чорному морі. Він назвав останні атаки на цивільні комерційні судна абсолютно неприйнятними, незалежно від того, хто саме за ними стоїть. За словами Ердогана, Туреччина продовжує активну комунікацію з Росією та Україною, щоб сприяти відновленню безпеки судноплавства, продовольчій безпеці та не допустити поширення війни на інші регіони.</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/erdogan_za_ukrajinu/2026-09-23-40910</link>
			<category>ПОЛІТИКУМ</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/erdogan_za_ukrajinu/2026-09-23-40910</guid>
			<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 05:04:04 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Неконституційні пенсії</title>
			<description>Суддя обласного суду вийшов на пенсію. Вона 238 тисяч. У судді районного суду середня пенсія 150 тисяч. У лікаря - біля 10-12 тисяч. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Країну треба перезасновувати: що робить суддя чи прокурор такого для людей кращого, ніж учитель, який навчає, чи лікар, який рятує?! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; PS Мої коментатори волають правильно: у лікарів пенсія менше 10 тис! &amp;#92; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І друге уточнення: пенсія за окремими законами прокурорам і суддям є порушенням конституційної норми про рівність громадян. Мова не йде про зрівнялівку - оскільки в судді зарплата більша, то й пенсія буде більшою, але ж має бути за одним і тим же законом, за одним і тим же коефцієнтом. Цю несправедливість мав би виправити Конституційний суд, але ж ворон ворону ока не виклює... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Василь ЧЕПУРНИЙ&lt;/b&gt;</description>
			<content:encoded>Суддя обласного суду вийшов на пенсію. Вона 238 тисяч. У судді районного суду середня пенсія 150 тисяч. У лікаря - біля 10-12 тисяч. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; Країну треба перезасновувати: що робить суддя чи прокурор такого для людей кращого, ніж учитель, який навчає, чи лікар, який рятує?! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; PS Мої коментатори волають правильно: у лікарів пенсія менше 10 тис! &amp;#92; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; І друге уточнення: пенсія за окремими законами прокурорам і суддям є порушенням конституційної норми про рівність громадян. Мова не йде про зрівнялівку - оскільки в судді зарплата більша, то й пенсія буде більшою, але ж має бути за одним і тим же законом, за одним і тим же коефцієнтом. Цю несправедливість мав би виправити Конституційний суд, але ж ворон ворону ока не виклює... &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;Василь ЧЕПУРНИЙ&lt;/b&gt;</content:encoded>
			<link>https://siver.com.ua/news/nekonstitucijni_pensiji/2026-09-23-40909</link>
			<category>ПОГЛЯД</category>
			<dc:creator>Василь</dc:creator>
			<guid>https://siver.com.ua/news/nekonstitucijni_pensiji/2026-09-23-40909</guid>
			<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 04:46:18 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>