До всіх українців звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій I з нагоди 75-х роковин штучного Голодомору. Владика православного світу, грек -- людина античної культури, зауважує:"Як сталося, що в Україні, яка ще від античних часів постачала хліб до країн, що відчували його брак, сама стала голодувати, до того ж голодувати в мирний час, так, як не голодував жоден народ Європи в часи воєн? Влада новоствореної держави на теренах поваленої імперії підмінила Вифлеємську зорю своєю кривавою, а замість Христової багряниці, що увібрала в себе Святу Кров Спасителя світу, була і залишається донині хоругвою, що веде до вічного життя й за якою завжди йшли віруючі люди, замайорів червоний стяг, що зробив невидимою невинну кров кращих синів і дочок українського народу. Діставши до своїх рук владу, насильник не дбатиме про добро керованого ним корінного народу, не пошанує його духовних, культурних і матеріальних цінностей. Він добре знає, що рано чи пізно народ прозріє й скине з себе ярмо. Том... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 У всіх селах Чернігівського району лютував голод. Люди рятувалися, як могли, вживаючи в їжу будь-що, аби втамувати свербіння в шлунку.
А чи всі голодували? Чи були у нас „обрані”, яким голодувати не належало? Та були, звісно. І не потрібні три спроби аби вгадати про кого мова. Навіть у наявних спогадах трапляються вельми промовисті факти.Свідчення з Роїща. Байрак Марія Андріївна, 1925 р.н. (вул. Зарічна, 125): „Мати ходила глядіти дітей до бригадира, який відав колгоспною клунею. То матері той бригадир давав трохи хліба. Ми ситі не були, але від голоду не пухли, як було в інших сім’ях. Пам’ятаю, що ходили такі бригади людей по хатах, шукали зерно та продукти харчування. До нас не приходили, бо наш дядько був к... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
|
