Комсомол - это ярчайшая страница не только в нашей, советской истории, но и уникальная, достойная частичка всемирной истории
Отчетный доклад Першого секретаря ЦК ЛКСМУ на XXXV з'їзді ЛКСМУ 9-10.12.2006

Настав час, коли може статися природний розпад Російської Федерації. Сьогодні склалися всі умови для розпаду геному Росії, а саме її внутрішнього колоніального поясу (див.: О.Соскін „Україна: європейський бастіон чи азійська околиця”, науково-аналітичний журнал „Економічний часопис-ХХІ” №12-1996). Зрозуміло, що правляча фінансово-корпоративна група в Росії, яка є породженням радянського КДБ та його стратегічним проектом, не спроможна утримувати цілісність внутрішнього колоніального поясу. Геополітичний та історичний час Російської Федерації вже вичерпався.

[size=9]Умом Росію нє ізмєріть…
Не вщухають хвилі навколо укладених у Харкові угод між Україною та Російською Федерацією. Чи були в новітній історії прецеденти, коли керівники двох держав наважилися укладати угоду фактично на 42 (СОРОК ДВА!!!) роки, тобто для двох наступних поколінь.
Так, такий прецедент був. Це так звані Ялтинські угоди, які де-факто і де-юре вирішили долю переважної більшості європейських націй. Так звана Ялтинська система була остаточно схвалена на Потсдамській конференції. Ці угоди були не обмежені у часі. Реально ялтинський устрій проіснував до початку дев’яностих років минулого століття, тобто майже сорок п’ять років. Виникає питання, а який зв’язок між Харківською капітуляцією В.Ф. Януковича та післявоєнними конференціями володарів країн-переможців?

У серпні 1990 року в Санкт-Петербурзі відбулась конференція колишніх політв’язнів, в якій взяли участь 235 чоловік із 35 міст Радянського Союзу. Серед них – 22 українські дисиденти. Учасники конференції прийняли резолюцію про необхідність розформувати Комітет державної безпеки СРСР як злочинну структуру.

Усім нам відомі десять заповідей, даних Богом ізраїльському народу. І хоча сучасна людина навряд чи здатна перелічити всі десять, заповіді міжособистісних стосунків вона назве легко: «Не убий», «Не чини перелюбу», «Не свідчи ложно»... Важко і страшно уявити собі суспільство, що заперечує ці правила або, принаймні, не визнає їх за еталон поведінки.

Немає потреби, гадаю, цитувати повністю Шевченкову інвективу вітчизняним мудрагелям, звиклим заглядати до рота зарубіжним авторитетам, слухняно переповідати далеко не завжди правдиві, часто-густо антиукраїнські за суттю теорійки.

Доробок таких різних за ідеологічним окрасом, внеском у наукову скарбницю істориків, як Омелян Пріцак (нехай царствує !) та Петро Толочко (хай Бог дні його продовжить!) – ілюстративний матеріал до щойно сказаного. Перший – перед варягами, печенігами, другий – перед заліщуками / москвинами – кожен на свій лад прогинались.

$IMAGE1$ В прилуцькому краєзнавчому музеї на засіданні краєзнавчого товариства ім. Маслова, членами линовицького краєзнавчого товариства ім. Г. Гайдая, було презентовано книгу Ніни Дмитрівни Жевахової — "Жевахови"
Голова Линовицького краєзнавчого товариства Латуіль Володимир Вікторович розповів присутнім про приїзд в линовицю спадкоємиці роду князів Жевахових - Ніни Дмитрівни Жевахової.

Стела на центральній площі міста повідомляє, що до 1919-го року Новозибків знаходився у складі України.

Моя бабуся Гребінюк Ніна Терентіївна (у дівоцтві Остапчук), на нашому родинному подвір’ї.