До всіх українців звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій I з нагоди 75-х роковин штучного Голодомору. Владика православного світу, грек -- людина античної культури, зауважує:"Як сталося, що в Україні, яка ще від античних часів постачала хліб до країн, що відчували його брак, сама стала голодувати, до того ж голодувати в мирний час, так, як не голодував жоден народ Європи в часи воєн?

Влада новоствореної держави на теренах поваленої імперії підмінила Вифлеємську зорю своєю кривавою, а замість Христової багряниці, що увібрала в себе Святу Кров Спасителя світу, була і залишається донині хоругвою, що веде до вічного життя й за якою завжди йшли віруючі люди, замайорів червоний стяг, що зробив невидимою невинну кров кращих синів і дочок українського народу.

Діставши до своїх рук владу, насильник не дбатиме про добро керованого ним корінного народу, не пошанує його духовних, культурних і матеріальних цінностей. Він добре знає, що рано чи пізно народ прозріє й скине з себе ярмо. Тому для тривалого панування необхідно стероризувати титульну націю. Збережені історичні документи колишнього Радянського Союзу рясніють відомостями про національність репресованих. Переважна більшість знищених, ув'язнених чи виселених — українці, до того ж, національно свідомі або господарі. Натхненниками, організаторами, керівниками й основними виконавцями знищенням українців були ті, кого можна схарактеризувати словами Ісуса Христа: «Ваш батько — диявол... Він був душогуб споконвіку...» (Ів. 8:44)".

Глава Константинопольської Церкви, порівнюючи українське авослав"я з московським, фактично називає останнє обрядославієм:"... не принесеною зовнішньою, формальною християнськістю, що межує з обрядопоклонінням. І наш візит до Києва на святкування 1020-ліття Хрещення України-Руси показав нам справжніх синів і дочок Української Церкви, які моляться до Бога, а не до людини, навіть якщо вона посідає високе становище. Ми побачили, що навіть жахи XX століття не зламали хребта нації, не зробили з українця раба й слухняного виконавця чужих намірів".
Патріарх не бариться назвати Голодомор геноцидом:"в світовій історії за весь час існування людства не було такої трагедії, щоби за один мирний рік знищити більше людей однієї нації, ніж було знищено за кілька років війни. І хто що б не говорив, як би не намагався применшити зло, це явна ознака геноциду".