 «Градоначальник, який не брав хабарів», «покровитель студентів та арештантів», «батько усіх киян» – цими епітетами мешканці Києва 19-го століття нагородили цивільного губернатора Києва Івана Фундуклея, який пішов з життя 130 років тому (22 серпня 1880 року). Ніжинський грек, він понад два десятки років «керував» Києвом і залишив по собі добру пам’ять. Власник великих заводів і винних льохів Іван Фундуклей витрачав свої прибутки і капітали на Київ і киян. Історики розповідають, що трохи не щовечора цивільний губернатор (по-нинішньому, мер) прогулювався Хрещатиком, піднімався вгору по Кадетській вулиці (нині – вулиця Богдана Хмельницького); часто відвідував Поділ і Печерськ, де на його кошти збудували дитячі притулки. ... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 «Тримай, синку, цю фотографію, — обережно передала мені з рук у руки старовинну світлину жителька с. Пилипча Ріпкинського району Зоя Григорівна Пилипченко, у котрої ми з побратимами були цього року в гостях, — на ній поруч з моїм дідом Іван Васильчиков. Моя бабуся переховувала фото, посадити ж могли за таку фотографію! Оце нещодавно моя дочка Ніна взяла старі бабусині документи і серед них це фото знайшла. Каже, я ще з дитинства пригадую, що десь фотографія нашого дідуся з Галакою була. Пригадую, бабуся ховала документи і фотографії у стайні під підлогою. Він же нашим сусідом був, а мій дідусь, хоч і дуже віруючий, а Галаки штундами (протестантами — О.Я.) були, все ж таки по-сусідськи з ними товаришував». Таким чином, під час ц ... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 О шостій двадцять ранку 19 серпня 1991 року мені зателефонував мій друг і колега Владислав Савенок. У голосі була тривога. «Увімкни радіо. В країні переворот. Горбачов, як сказали, хворий. Невідомо, чи взагалі живий. Поговоримо на роботі» . Ми тоді працювали в газеті «Чернігівські Відомості», і вона, як на той час, вважалася газетою відносно «вільнодумною», демократичного спрямування. Перша реакція Я відразу зателефонувала редактору опозиційної газети «Громада» Віталію Москаленку. Він сприйняв це, як невдалий вранішній жарт, і невдоволено буркнув щось на зразок: «Знайшла привід розбудити». Я тоді сказала: «Дивись, щоб тебе у ліжку не заарештували».
Схоже, що це подіяло, бо ... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 Упродовж десяти серпневих днів майже тридцять українських прочан мандрували на північ Росії, аби вшанувати пам’ять жертв політичних репресій, які полягли на місцях масових страт в’язнів ГУЛАГу ― в карельському урочищі Сандармох і на Соловецьких островах (Архангельська область РФ). З 1997 року, відколи карело-пітерська пошукова експедиція віднайшла в Медвежогорському районі таємне місце розстрілів (дослідник Юрій Дмітрієв поділився невеселими спогадами про пошуки), де 1937-го страчено соловецький тюремний етап ― 1111 в’язнів (серед них і українці ― інтелектуальна й духовна еліта нашої нації), наші земляки почали відвідувати пам’ятні місця з ініціативи громадськості. 2-11 серпня 2010 вчетверте проща відбулась за фінансової ... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 “Чорні запорожці” 12 серпня у світ вийшли спогади командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР Петра Дяченка. Книга з’явилась у серії “Українська воєнна мемуаристика”, заснованої Історичним клубом “Холодний Яр”. Генерал-поручник Армії УНР Петро Дяченко розповідає про збройну боротьбу за Українську державу в 1918 – 1920 роках, зокрема бої на Чернігівщині та Харківщині, трагедію Петра Болбочана, відступ до Румунії і наступ із Заліщиків на Київ, звільнення столиці та втрату її, Перший зимовий похід Армії УНР, наступ осені 1920 року, відступ за Збруч та багато інших подій. Основний масив споминів – це детальний опис боїв проти більшовиків, махновців та денікінців, боїв, як правило, успішних. “Волинь, Київщ ... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 2 серпня 2010 року з Києва вкотре вирушила до Російської Федерації українська делегація для участі у традиційних днях пам'яті в урочищі Сандармох (Республіка Карелія) і на Соловецьких островах. Поїздка організована Українським інститутом національної пам'яті за підтримки Всеукраїнського товариства “Меморіал” ім. В.Стуса, Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, Всеукраїнського Товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Спілка української молоді" та ін. Зазначена акція є міжнародною суспільно та політично значущою подією, участь у якій, беруть представники з різних країн світу – України, Росії, Білорусії, Польщі, Німеччини, Фінляндії, Литви, Естонії, ... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 У Польщі розпочалися великі урочистості на відзначення 600-ліття Грюнвальдської битви – однієї з найбільших битв середньовіччя. 15 липня 1410 року біля села Грюнвальд об’єднане польсько-литовсько-руське військо перемогло спільного ворога – німецьких хрестоносців. Під час цьогорічних ювілейних заходів у Польщі зустрічаються представники польської і литовської держав, а також тевтонського ордену. На жаль, українські владці далекі від уявлень про цю історичну подію. У головних заходах, присвячених великому ювілеєві, беруть участь президент Польщі Броніслав Коморовський та президент Литви Даля Ґрібаускайте. Державні урочистості розпочалися в середу у Кракові біля пам’ятника Грюнвальдській битві. Як зазначив Броніслав Ко... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР «Декларація про державний суверенітет України», яка відкрила мирний шлях до незалежності України.
Майже одночасно з прийняттям цієї Декларації національно-демократичні сили Чернігівщини розпочали культурологічний похід «Дзвін-90», який започаткував 24 липня 1990 року Козацькі свята у Батурині.
Саме з цієї події і розпочалося відродження гетьманської столиці.
А вже через рік національно-демократичні сили Чернігівщини відзначали 16 липня як день незалежності України. Саме про це свідчить уривок з Передмови до збірника документів і матеріалів до 20-річчя створення Народного руху України за перебудову «БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ у 1989 – 1992 рр.: Ч ... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 Літо — пора не тільки відпусток, але й археологічних розкопок. І нерідко відповіді на складні питання як минувшини, так і сьогодення можна швидше знайти не на сторінках документів чи в ефірних програмах, а, грубо кажучи, в землі. Особливо, коли земля — рідна. Інтерв’ю з цього приводу журналіст Ростислав Мусієнко взяв у кандидата історичних наук Володимира Коваленка. Воно надруковане в газеті "Біла хата". На перехрестях історичних паралелей наш оглядач Ростислав Мусієнко. КОР: „Мовчать гробниці, мумії і кості...” — це я намагаюсь перекладати початок блискучого вірша Івана Буніна, де той доводить, що з глибини віків звучать лише писемні джерела. Але інколи помиляються навіть Нобелівські лауреати. І це переконливо доводит... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 Сьогодні у Києві пройшла презентація книги Сергія Шумила «Князь Оскольд і християнізація Русі», яка побачила світ у видавництві «Дух і літера», -- повідомив сайт http://www.bukvoid.com.ua. 15 липня, у день Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні, за старою дореволюційною традицією відзначається пам’ять про перше Аскольдове Хрещення Русі, яке відбулося на 128 років раніше за Володимирове Хрещення. У 2010 році сповнюється 1150 років від часу походу на Константинополь у 860 році київського князя Аскольда та прийняття ним після цього. Сергій Шумило -- чернігівець, нині працює в прес-службі Асоціації українських банків. Саму Асоціацію очолює ще один вихідець з Чернігівщини (село Араповичі Новгород-Сіверського району) Олекса... ЧИТАТИ ДАЛІ »»» |
