Запрошуємо на відкриття виставки «Скарби народного мистецтва Чернігівщини»
Спільний виставковий проект з фондів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» та Приватного історико-етнографічного музею родини Дахно (с. Москалі Чернігівського району), присвячений великому державному святу — 30-річчю незалежності України.
Невичерпним джерелом пізнання власної самоідентичності була і є традиційна культура Чернігівщини, яка має втілення у всіх сферах життєдіяльності: в побуті, в обрядових дійствах, унікальних традиціях створення та носіння одягу, вона об’єднує покоління та формує унікальну генетичну пам’ять нації. Відтак експонати, представлені на виставці «Скарби народного мистецтва Чернігівщини» представляють унікальні автентичні витвори побутово-ужиткового мистецтва Чернігівщини ХІХ–ХХ ст. Її відкриття відбудеться 20 серпня 2021 року о 12 годині у виставковому залі Чернігівського Колегіуму, на Валу (вул. Преображенська, 1).
Справжньою родзинкою проекту є експонати Приватного історико-етнографічного музею родини Дахно. Село Москалі Чернігівського району, де мешкає велика, дружня родина справжніх патріотів України, розташовано в 30 км від Чернігова. Життя цього невеличкого села, де всього лише три вулиці та 23 хати, сконцентроване навколо приватного музею та цієї надзвичайної української родини. Воно останнім часом стає дедалі популярнішим серед туристів, науковців та журналістів. Рятує село родина Дахно — Юрій і Галина, котрі перетворили його на унікальний музей. Вони відроджують народні традиції українських свят, залучають до їх організації та проведення місцеву громаду. Колекцію старожитностей Юрій Дахно почав збирати ще школярем. Нині в етнографічній збірці родини понад 10 тисяч предметів. Дахно зібрав і тисячу рушників — вишитих і тканих, десятки сорочок, юпок, корсетів. Експонати для свого музею, а він розмістився у чотирьох викуплених хатах, етнограф збирає з усієї Чернігівщини. Найбільше їх з рідного села, із сусідніх поселень, з Чернігівського, Ріпкинського, Городнянського, Менського районів. Історик каже, що в кожному регіоні є свої характерні особливості, навіть у кожному селі, кожен експонат несе важливу інформацію про побут, культуру, естетичні смаки, світогляд людей, котрі майстрували, вишивали, ткали.
На виставці «Скарби народного мистецтва Чернігівщини» представлені автентичні, самобутні, виконані у різноманітних техніках вишивані та ткані рушники, настільники, підзорники, наволочки, сорочки, елементи одягу, предмети побуту з різних регіонів області та авторські рушники-репліки Юрія Дахна, адже він власноруч вміє прясти, ткати та вишивати.
Гармонійно доповнюють виставку рушники з колекції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», яка нараховує близько 200 експонатів. Ткані або вишивані рушники мали багатофункціональне призначення в побуті кожної родини (утиральники, набожники, святкові, поховальні, весільні та ін.). Орнаменти рушників: геометричні, рослинні, зооморфні вміщують давні символи українського народу, несуть потужне смислове навантаження та відігрівають роль оберегу. Рушники-набожники прикрашали хатні ікони в оселях простих людей. На виставці представлено близько 20 народних ікон Чернігівщини з фондів заповідника. Колекція народної ікони формувалась в музейному закладі впродовж 40 років та є найбільшою в регіоні збіркою. Географія зібраних у колекції ікон досить широка та охоплює майже всю область. Представлені на виставці витвори народного ікономалярства різняться як за стилем, так й за рівнем професіональної майстерності. В експозиції — найбільш популярні іконописні образи місцевого регіону: Богородиці, Ісуса Христа, Св. Миколая, Св. Георгія, Св. Варвари та ін. Перевага надавалась однофігурним, рідше дво-трифігурним зображенням. Найбільша кількість народних ікон була присвячена культу шанування Богородиці. На виставці представлені списки чудотворних ікон, які шанувались на Чернігівщині «Богородиці Охтирської», «Богородиці Почаївської» та ін. У ХVII–XIX ст. значної популярності набувають символічно-алегорічні сюжети, характерні для стилю бароко, такі як ікона «Ісус Христос – Виноградна лоза». Отже, автентичні експонати виставки, в яких закарбоване минуле мешканців Чернігівщини, їхні традиції та звичаї, надають можливість доторкнутися до витоків української ідентичності, сформованої на глибокій історичній традиції.
Джерело: Чернігів стародавній
Невичерпним джерелом пізнання власної самоідентичності була і є традиційна культура Чернігівщини, яка має втілення у всіх сферах життєдіяльності: в побуті, в обрядових дійствах, унікальних традиціях створення та носіння одягу, вона об’єднує покоління та формує унікальну генетичну пам’ять нації. Відтак експонати, представлені на виставці «Скарби народного мистецтва Чернігівщини» представляють унікальні автентичні витвори побутово-ужиткового мистецтва Чернігівщини ХІХ–ХХ ст. Її відкриття відбудеться 20 серпня 2021 року о 12 годині у виставковому залі Чернігівського Колегіуму, на Валу (вул. Преображенська, 1).
Справжньою родзинкою проекту є експонати Приватного історико-етнографічного музею родини Дахно. Село Москалі Чернігівського району, де мешкає велика, дружня родина справжніх патріотів України, розташовано в 30 км від Чернігова. Життя цього невеличкого села, де всього лише три вулиці та 23 хати, сконцентроване навколо приватного музею та цієї надзвичайної української родини. Воно останнім часом стає дедалі популярнішим серед туристів, науковців та журналістів. Рятує село родина Дахно — Юрій і Галина, котрі перетворили його на унікальний музей. Вони відроджують народні традиції українських свят, залучають до їх організації та проведення місцеву громаду. Колекцію старожитностей Юрій Дахно почав збирати ще школярем. Нині в етнографічній збірці родини понад 10 тисяч предметів. Дахно зібрав і тисячу рушників — вишитих і тканих, десятки сорочок, юпок, корсетів. Експонати для свого музею, а він розмістився у чотирьох викуплених хатах, етнограф збирає з усієї Чернігівщини. Найбільше їх з рідного села, із сусідніх поселень, з Чернігівського, Ріпкинського, Городнянського, Менського районів. Історик каже, що в кожному регіоні є свої характерні особливості, навіть у кожному селі, кожен експонат несе важливу інформацію про побут, культуру, естетичні смаки, світогляд людей, котрі майстрували, вишивали, ткали.
На виставці «Скарби народного мистецтва Чернігівщини» представлені автентичні, самобутні, виконані у різноманітних техніках вишивані та ткані рушники, настільники, підзорники, наволочки, сорочки, елементи одягу, предмети побуту з різних регіонів області та авторські рушники-репліки Юрія Дахна, адже він власноруч вміє прясти, ткати та вишивати.
Гармонійно доповнюють виставку рушники з колекції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», яка нараховує близько 200 експонатів. Ткані або вишивані рушники мали багатофункціональне призначення в побуті кожної родини (утиральники, набожники, святкові, поховальні, весільні та ін.). Орнаменти рушників: геометричні, рослинні, зооморфні вміщують давні символи українського народу, несуть потужне смислове навантаження та відігрівають роль оберегу. Рушники-набожники прикрашали хатні ікони в оселях простих людей. На виставці представлено близько 20 народних ікон Чернігівщини з фондів заповідника. Колекція народної ікони формувалась в музейному закладі впродовж 40 років та є найбільшою в регіоні збіркою. Географія зібраних у колекції ікон досить широка та охоплює майже всю область. Представлені на виставці витвори народного ікономалярства різняться як за стилем, так й за рівнем професіональної майстерності. В експозиції — найбільш популярні іконописні образи місцевого регіону: Богородиці, Ісуса Христа, Св. Миколая, Св. Георгія, Св. Варвари та ін. Перевага надавалась однофігурним, рідше дво-трифігурним зображенням. Найбільша кількість народних ікон була присвячена культу шанування Богородиці. На виставці представлені списки чудотворних ікон, які шанувались на Чернігівщині «Богородиці Охтирської», «Богородиці Почаївської» та ін. У ХVII–XIX ст. значної популярності набувають символічно-алегорічні сюжети, характерні для стилю бароко, такі як ікона «Ісус Христос – Виноградна лоза». Отже, автентичні експонати виставки, в яких закарбоване минуле мешканців Чернігівщини, їхні традиції та звичаї, надають можливість доторкнутися до витоків української ідентичності, сформованої на глибокій історичній традиції.
Джерело: Чернігів стародавній
| Читайте також |
| Коментарі (0) |