Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ
Василь Нечепа: я - за Пугача!
15-Груд-16 643 5.0 0
У Носівці знову вибори. Ці вибори унікальні і відповідальні. Ми звернулись до почесного громадянина Носівки, нащадка славного козацького роду, Лауреата Шевченківської премії, Народного артиста України Василя Нечепи поділитись своїми роздумами з цього приводу.

Василь Нечепа – носівчанам: Я – за Пугача!

Чому я за Пугача? Я добре знаю Івана Івановича Пугача. Хто з інших кандидатів залишив такий слід добрих справ у нашому місті? Інші кандидати, мо’ й добрі люди, але краще синиця в руках, аніж журавель в небі – як вчить нас народна мудрість.

Іван Іванович у наш дуже непростий час зумів впродовж останніх років вирішувати проблеми міста. А ще виявилось, що він здатний мужньо протистояти безпрецедентному тискові і непорядній агітації, має організаторський хист. Знаю від депутатів міськради, як уміє І.І. Пугач згуртовувати на плідну роботу представників різних політичних сил, водночас поважаючи усіх і прислухаючись до думки кожного. Це хист, Божий дар, котрий має далеко не кожний.

З утворенням територіальної громади саме такий досвідчений лідер і потрібен. Бо можливості стануть не тільки ширшими, а й відповідальнішими. Якщо почнемо експериментувати з ватажком, то й провалитися не довго. А тому я впевнений, що якщо оберемо Івана Пугача отаманом нашої громади, то ми станемо учасниками і свідками відродження нашого козацького краю.

Дорогі мої Носівчани! Я живу серед вас, ходжу вулицями, розмовляю з людьми, аналізую побачене і почуте. Звичка. Як не як, півсвіту проїхав, у 35-ти європейських столицях співав. І бачив, як там живуть люди. Хочеш, не хочеш, а йдучи Носівкою, згадуєш Рим, Сан-Франциско, Мадрид, Варшаву. Порівнюєш… – Нам так не жити – дуже часто чую у відповідь на мої посилання на Європу. На ці слова в мені все вибухає: – Чому так не жити? Наші предки вчили Європу! Чим ми гірші? Що з нами?!

Що з нами… Три століття російського рабства, прислужництва і пристосуванства. Воно проникло в наше єство. Ба, гірше. Воно зрослося і зжилося з нами. Воно стало керувати нами на рівні підсвідомості. Ми лінуємося думати і боїмося говорити. Раби? Сучасні раби! І хочемо ними бути. І діточок своїх нерідко навчаємо рабському сприйняттю життя.
Нас і використовують як рабів. Нас мають за бидло, за козлів, ставлячись до нас відповідно. Біглий президент так і казав: «Казлы, каторые мешают нам жить». Яка різниця між козлом, якого поманили капустою, і вчителем, якого поманили 200 гривнями? Ну хіба що та, що козел не має вищої освіти? На ум приходить безсмертне Шевченкове: «За шмат гнилої ковбаси. У вас хоч матір попроси, То оддасте,…».

А може досить? Може пора вже вичавити із себе раба? І почати з того, що 18-го піти на вибори й проголосувати не за гроші, а по совісті. І знайомих переконати, що продавати голос – гріх! Великий гріх! Бо ви не тільки самі продаєтесь в осучаснене рабство, а й тягнете за собою інших, продаєте долі, а затим і землі, ваших ще не народжених дітей і онуків. Ви питали їх згоди?

Дорогі мої носівчани! На щастя, серед нас немало й нащадків славних козаків. Носівка – сотенне містечко і зерно козаків ніде не поділося. Велика надія і сподівання, що героїчний дух наших предків, у день виборів просвітлить нашу свідомість і ми оберемо гідного ватажка Носівської об’єднаної територіальної громади. Особисто я – за Пугача і його команду. А щойно довідався, що сусіди наші – мринчани й лосинівці – не купились на солодкі обіцянки і проголосували по совісті. Це вселяє велику надію.

ВИБОРИ - повернення козацького обряду.

Коли у Переяславі щось там незрозуміле були підписали, чи не підписали у 1654 році – у Носівці і по всій Україні царські головорізи скасували демократичні вибори. Тепер вичитуємо в архівах про унікальні повстання носівського козацтва проти царських порядків. Носівчани повинні пам'ятати і знати хто підняв перше повстання проти царя. Аж із Сербії найманці із царським військом придушили це повстання у Носівці. Ніжинський полковник Петро Толстой вперше був призначив сотника у Носівку. Надалі Шавул призначали.

У добу новітню із оцього Наливайківського козацького дворища я роздумую про нашу минувшину та сьогодення і вирушаю у мандри кобзарські.

З Божої милості, за підтримки багатьох країн світу, з великими зусиллями та неймовірними втратами українського народу, ми знову маємо унікальну можливість жити на своїй землі за Законом. Ми повинні покаятись за усі свої провини та помилки і виходити на широкий шлях нормального життя людського. Давайте, дорогі земляки, забудемо про оті так звані вибори, які проходять в Україні від 1991 року. Це ганьба і великий гріх.

Я проїхав широкий світ, розповідаючи про Україну. Співав у 35-ти столицях світу. Був присутнім на виборах у багатьох країнах. Таких виборів, як у нас, уже давно в Європі не побачите. Хоча вибори всюди дуже складна процедура. Там, де працюють закони у державі, ніхто з гречкою, тюлькою, з грошима та погрозами по хатах не бігає. Це злочин. А злодій повинен сидіти в тюрмі. Так в одному серіалі говорять. Ще хочу нагадати про те, що до Переяславської ради в Україні не було жодної тюрми. Тюрем не було, а порядок був зразковий. Тоді працював суд козацької управи.

Оце, по суті, щоб довго не розмірковувати, ми знову обираємо козацьку громадську старшину. Знову будемо мати можливість наводити свої порядки по всій Україні. Тепер у нас буде могутня об'єднана громада. У громаді буде кадастр на землю громади, доступ до контролю над бюджетом і контроль над вирішенням багатьох проблем. З'являться кошти на потреби громади і не треба буде бити поклони перед магнатами аграрними та іншими “вельможами”. І ферми будуть, як колись було. У нас же фермерів багато, а ферм нема. Не потрібними стануть районні адміністрації та ради.

18 грудня ми ще раз (в котре за нашу історію!) матимемо унікальну можливість стати господарями на своїй землі. Тільки треба проявити мужність, терпимість і велику працю. Саме на наші покоління випала ця унікальна можливість – добити ката нашого і збудувати могутню непереможну державу. Тоді наші діти і онуки будуть не козлами жити на своїй землі а заможними господарями. Бо оті, що гречку по хатах розносять і грошвою “засівають”, нас же за козлів і сьогодні тримають. Можливо ті "подарунки" приймати й треба, а голосувати треба за совістю. Зрада – великий гріх.

Згодом утворення Носівської об’єднаної територіальної громади відійде в історію, а ми станемо свідками швидкого відродження України.

Я не належу до жодної партії. Ніколи перед виборами не їздив за когось агітувати, бо не вважаю себе розумнішим за інших. Ніколи жодної копійки на виборах не заробив. Ось і зараз, я відмінив гастролі за межі України і впродовж місяця співаю з благодійними концертами у школах нашого району, даруючи селам безліч саджанців унікальних дерев та кущів. Хочу щоб наш носівський край був найкращим у світі. Мене ніхто про це не просив. Хоч я відстояв усі майдани з першого до останнього дня. Все моє життя - вибори. Люди повинні знати хто вони такі і ким за що закуті. У нас багато чого відібрали, ми багато чого самі віддали і віддаємо, але не можна відібрати можливість думати. Прийшла пора думати, бо буде нам соромно перед дітьми та онуками своїми за дурниці, яких можемо наробити зараз.

Вітаю усіх із святом Святого Миколая! Нехай Святий Миколай принесе нам щастя, радощі, найкращих житейський подарунків, миру, єдності та порозуміння!
Вітаю з Різдвом Христовим та Новим роком!





Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Василь Нечепа, вибори 18 грудня, Носівка


Читайте також



Коментарі (0)
avatar