Як працює брехлива сіоністська пропаганда
А ви вже звернули увагу, що в українському інформаційному просторі, який переповнений сіоністською пропагандою, є кілька типових маніпуляцій? Вони спеціально спрямовані на те, щоб українці навіть не дивилися в бік Палестини - щоб співчуття і справедливість притупилися ще до того, як народ встигне задуматися.
1) «Всі хто за Палестину = за путіна/за росію/російські боти…» - це мабуть найпопулярніша і найулюбленіша маніпуляція українських сіоністів. І вона дуже розумна. Адже для українця огидно все, що повʼязано з московією. Коли українець таке чує в нього автоматично викликається дуже сильна емоція - огида, ненависть, злість. Про яке співчуття в такий момент може йти мова?
2) «Палестину підтримує росія та іран — отже, вона на боці зла».
Зручна пастка для тих, хто не заглиблюється в суть. Маніпулятори навмисно змішують усе в одну купу: якщо росія чи іран підтримують Палестину - значить, вона теж «погана». Але це хибна логіка.
Палестинці борються не за росію і не за іран - а за своє життя, свою землю і свою свободу від ізраїльської окупації. Їхня правда не стає менш правдивою тільки тому, що хтось небажаний теж її визнав.
Вони вимушені приймати допомогу від будь-кого, щоб вижити — так само, як і Україна. Та знову — головна мета цієї маніпуляції викликати відразу, лише почувши слово «росія».
3) Помилкова дихотомія (фальшивий вибір).
Пропагандисти подають усе так, ніби в тебе є лише один вибір з двох: або підтримуєш Україну, або Палестину. Але це — нова пастка. Нас змушують думати, що співчуття до одного народу автоматично означає зраду іншого.
У новинах це звучить приблизно так: «Поки Україна воює, ви співчуваєте якимось палестинцям?» або «Чому ти говориш про Газу, коли тут наші діти гинуть?»
Так створюють ілюзію, що серце може боліти лише за когось одного. Але правда в тому, що справжня людяність не вибіркова — вона або є, або її немає. Серце людини не обмежене і може співчувати всім, хто опинився у біді — незалежно від національності, релігії чи кольору шкіри. Співчуття до Палестини не зменшує любові до України. Навпаки - воно показує, що ми, переживаючи власний біль, не втратили здатності відчувати чужий. І саме це робить нас людьми, а не натовпом, яким легко маніпулювати і для якого «моя хата скраю».
4) «Всі палестинці — терористи».
Це - найогидніша і найнебезпечніша маніпуляція. Так зручно: повісити на цілий народ клеймо, щоб не треба було бачити людей. Не треба помічати дітей, жінок, старих. Не треба співчувати, бо «вони ж терористи».
У новинах це звучить холодно і буденно: «Ізраїль завдає ударів по терористах у Газі». Але за цими словами — знищені лікарні, розірвані тіла, крики немовлят під завалами.
Називаючи всіх палестинців терористами, вони намагаються вбити в нас здатність співчувати. Бо коли серце не бачить людину — воно мовчить.
Але палестинці — це не «терористи». Це мами, що тримають дітей під обстрілами. Це батьки, які шукають хліб у руїнах. Це люди, які просто хочуть жити.
Ці прийоми — лише частина брехливої сіоністської пропаганди. Проте ці чотири маніпуляції спеціально спрямовані на наші найвразливіші точки — на злочини, вчинені росією, на наш гнів перед ворогом і на відчуття втрати. Вони перетворюють живих людей на холодну статистику, щоб притупити наше співчуття й підштовхнути нас відмовитися від людяності.
Але ми можемо бути іншими: захищати свій дім і одночасно співчувати тим, хто опинився у подібній ситуації. Співчуття не ділиться — воно множиться, коли ми відмовляємося від ярликів і бачимо за ними людей!
Анастасія ОРЛОВА
1) «Всі хто за Палестину = за путіна/за росію/російські боти…» - це мабуть найпопулярніша і найулюбленіша маніпуляція українських сіоністів. І вона дуже розумна. Адже для українця огидно все, що повʼязано з московією. Коли українець таке чує в нього автоматично викликається дуже сильна емоція - огида, ненависть, злість. Про яке співчуття в такий момент може йти мова?
2) «Палестину підтримує росія та іран — отже, вона на боці зла».
Зручна пастка для тих, хто не заглиблюється в суть. Маніпулятори навмисно змішують усе в одну купу: якщо росія чи іран підтримують Палестину - значить, вона теж «погана». Але це хибна логіка.
Палестинці борються не за росію і не за іран - а за своє життя, свою землю і свою свободу від ізраїльської окупації. Їхня правда не стає менш правдивою тільки тому, що хтось небажаний теж її визнав.
Вони вимушені приймати допомогу від будь-кого, щоб вижити — так само, як і Україна. Та знову — головна мета цієї маніпуляції викликати відразу, лише почувши слово «росія».
3) Помилкова дихотомія (фальшивий вибір).
Пропагандисти подають усе так, ніби в тебе є лише один вибір з двох: або підтримуєш Україну, або Палестину. Але це — нова пастка. Нас змушують думати, що співчуття до одного народу автоматично означає зраду іншого.
У новинах це звучить приблизно так: «Поки Україна воює, ви співчуваєте якимось палестинцям?» або «Чому ти говориш про Газу, коли тут наші діти гинуть?»
Так створюють ілюзію, що серце може боліти лише за когось одного. Але правда в тому, що справжня людяність не вибіркова — вона або є, або її немає. Серце людини не обмежене і може співчувати всім, хто опинився у біді — незалежно від національності, релігії чи кольору шкіри. Співчуття до Палестини не зменшує любові до України. Навпаки - воно показує, що ми, переживаючи власний біль, не втратили здатності відчувати чужий. І саме це робить нас людьми, а не натовпом, яким легко маніпулювати і для якого «моя хата скраю».
4) «Всі палестинці — терористи».
Це - найогидніша і найнебезпечніша маніпуляція. Так зручно: повісити на цілий народ клеймо, щоб не треба було бачити людей. Не треба помічати дітей, жінок, старих. Не треба співчувати, бо «вони ж терористи».
У новинах це звучить холодно і буденно: «Ізраїль завдає ударів по терористах у Газі». Але за цими словами — знищені лікарні, розірвані тіла, крики немовлят під завалами.
Називаючи всіх палестинців терористами, вони намагаються вбити в нас здатність співчувати. Бо коли серце не бачить людину — воно мовчить.
Але палестинці — це не «терористи». Це мами, що тримають дітей під обстрілами. Це батьки, які шукають хліб у руїнах. Це люди, які просто хочуть жити.
Ці прийоми — лише частина брехливої сіоністської пропаганди. Проте ці чотири маніпуляції спеціально спрямовані на наші найвразливіші точки — на злочини, вчинені росією, на наш гнів перед ворогом і на відчуття втрати. Вони перетворюють живих людей на холодну статистику, щоб притупити наше співчуття й підштовхнути нас відмовитися від людяності.
Але ми можемо бути іншими: захищати свій дім і одночасно співчувати тим, хто опинився у подібній ситуації. Співчуття не ділиться — воно множиться, коли ми відмовляємося від ярликів і бачимо за ними людей!
Анастасія ОРЛОВА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |