реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Мама лінива стала...

П‘ємо на маминій кухні чебрецево-шипшиновий чай. Прислухаюся до аромату і до розповіді мами про свій клопіт.

«Напекла ось рогаликів із горіхами. Перебрала, перепрала і попрасувала білизну. А скласти вже лінуюся… Краще варення зварю з інжиру, що ти приніс. Подрібнила його, натерла яблук, додала виноградного соку, зварила, закатала, а віднести на балкон вже лінуюся… Ліпше зарядку зроблю. Помахала руками, похвицяла ногами, а далі лінуюся… Почитаю собі щось. Прочитала сторінок десять, а більше читати ліньки… Увімкнула телевізор, та й вимкнула скоро - лінь слухати одне й те ж… Краще посиджу в тиші, подумаю про щось хороше, як психологи радять… Ага, голова й думати лінується… Прилягла, заплющила очі, а воно навіть дрімати ліньки. Змусила себе до роботи вернутися… Господи, і чому я така лінива стала?!»

«Може, магнітні бурі, - кажу. - Може, тиск піднявся?»
«Роки піднялися - до дев‘яносто двох…»

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ



Теги:есеї, Мирослав Дочинець


Читайте також






Коментарі (0)
avatar