Валерію Шевчуку - 83!
"Це постать велета в українській культурі, під стать Іванові Франку, великий письменник сучасності", - сказав про Валерія Шевчука письменник-шістдесятник Ігор Калинець.
20 серпня виповнюється 83 роки Валерію Шевчуку - видатному українському письменнику-шістдесятнику, автору вже класичних творів української літератури, автору низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатору українського літературного бароко, Шевченківському лауреату і премії фонду Антоновичів, літературних премій імені Євгена. Маланюка, Олени Пчілки, Олександра Копиленка, Івана Огієнка та інших.
"Усі дефініції, що їх прикладають до письменників, умовні, так само й "видатний", "визнаний письменник", бо ступінь визнання також завжди непевний", - вважає Валерій Шевчук.
Він є автором близько 600 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, понад 100 книжкових видань. Він є дослідником і перекладачем на сучасну українську мову творів давньоукраїнської літератури.
"Читач повинен мати простір для власних міркувань після прочитання твору", - сказав Валерій Шевчук в одному з інтерв'ю.
Як каже сам письменник, він не шукає всенародної слави чи визнання, не бажає популярності як такої, його творчість покликана пробудити почуття в читачі і зробити його трохи кращим, свідомішим, сміливішим. "Як новеліста мене цікавило тільки одне: внутрішній світ людини. Мене цікавила людина не гвинтик тоталітарної машини, а людина, яка намагалася знайти і зберегти свої загальнолюдські вартості, через це вона була завжди самотня", - розповів Валерій Шевчук в одному з інтерв'ю.
У його творчості умовно можна виділити три основні напрямки: історична проза, твори, що відображають сучасне життя, літературознавчі праці.
Народився майбутній письменник у Житомирі. Закінчив технічне училище і історико-філософський факультет Київського університету ім.Т.Шевченка.
Працював після навчання власним кореспондентом газети "Молода гвардія" у Житомирі. Служив у армії. З 1965 р. працював у науково-методичному відділі музеєзнавства Київського історичного музею, але у 1966 р., після арешту брата, змушений був звільнитися. Був ведучим історичного клубу "Літописець" при Спілці письменників України (у 1988-2000 рр.). Дотепер викладач Київського національного університету ім.Т.Шевченка, ведучий історико-суспільних циклових річних програм Українського радіо.
У 1961 р. дебютував Валерій Шевчук у 1961 р. оповіданням "Настунька". У 1960-х рр. писав новели, повісті.
У сімдесяті роки твори письменника майже не друкували, він змушений був писати "для себе". У 1979 р. знову почали виходити книги Валерія Шевчука.
"Коли пишеш твір, герої його починають жити власним життям і самі приходять до відповідного фіналу, часто мною не передбаченого. Переконаний: не митець творить життя героїв, він лише інструмент для такого творення, а творить їх Невідома Сила, яку пізнавати ми можливості не маємо. Отже, володарем свого творіння я не є і не раз дивувався, що так вийшло.", - Валерій Шевчук.
Многая літа!
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
20 серпня виповнюється 83 роки Валерію Шевчуку - видатному українському письменнику-шістдесятнику, автору вже класичних творів української літератури, автору низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатору українського літературного бароко, Шевченківському лауреату і премії фонду Антоновичів, літературних премій імені Євгена. Маланюка, Олени Пчілки, Олександра Копиленка, Івана Огієнка та інших.
"Усі дефініції, що їх прикладають до письменників, умовні, так само й "видатний", "визнаний письменник", бо ступінь визнання також завжди непевний", - вважає Валерій Шевчук.
Він є автором близько 600 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, понад 100 книжкових видань. Він є дослідником і перекладачем на сучасну українську мову творів давньоукраїнської літератури.
"Читач повинен мати простір для власних міркувань після прочитання твору", - сказав Валерій Шевчук в одному з інтерв'ю.
Як каже сам письменник, він не шукає всенародної слави чи визнання, не бажає популярності як такої, його творчість покликана пробудити почуття в читачі і зробити його трохи кращим, свідомішим, сміливішим. "Як новеліста мене цікавило тільки одне: внутрішній світ людини. Мене цікавила людина не гвинтик тоталітарної машини, а людина, яка намагалася знайти і зберегти свої загальнолюдські вартості, через це вона була завжди самотня", - розповів Валерій Шевчук в одному з інтерв'ю.
У його творчості умовно можна виділити три основні напрямки: історична проза, твори, що відображають сучасне життя, літературознавчі праці.
Народився майбутній письменник у Житомирі. Закінчив технічне училище і історико-філософський факультет Київського університету ім.Т.Шевченка.
Працював після навчання власним кореспондентом газети "Молода гвардія" у Житомирі. Служив у армії. З 1965 р. працював у науково-методичному відділі музеєзнавства Київського історичного музею, але у 1966 р., після арешту брата, змушений був звільнитися. Був ведучим історичного клубу "Літописець" при Спілці письменників України (у 1988-2000 рр.). Дотепер викладач Київського національного університету ім.Т.Шевченка, ведучий історико-суспільних циклових річних програм Українського радіо.
У 1961 р. дебютував Валерій Шевчук у 1961 р. оповіданням "Настунька". У 1960-х рр. писав новели, повісті.
У сімдесяті роки твори письменника майже не друкували, він змушений був писати "для себе". У 1979 р. знову почали виходити книги Валерія Шевчука.
"Коли пишеш твір, герої його починають жити власним життям і самі приходять до відповідного фіналу, часто мною не передбаченого. Переконаний: не митець творить життя героїв, він лише інструмент для такого творення, а творить їх Невідома Сила, яку пізнавати ми можливості не маємо. Отже, володарем свого творіння я не є і не раз дивувався, що так вийшло.", - Валерій Шевчук.
Многая літа!
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |