Що пов’язує Рената Кузьміна та «ніжинського Лозинського» ?
Дійсно, що може пов’язувати поважну та публічну людину – першого заступника Генпрокурора Рената Кузьміна з депутатом, ніжинським мажором Максимом Багрінцевим, який проходить головним підозрюваним у вбивстві його 51 - річної коханки, забитої молотком ? Звичайно, за своєю посадою заступник Генпрокурора покликаний боротися зі злочинністю в усіх її проявах. Але навряд чи у коло його уваги міг би потрапити «ніжинський Лозинський», навіть якщо він насильницьки позбавив життя матір двох неповнолітніх дітей.
Хіба, що місце скоєння злочину, яке знаходиться у Києві ? Але ж ні.
Насправді є інша обставина, яка поєднує цих двох різних людей. Цією обставиною є ніжинський міський голова Михайло Приходько. Точніше не сам мер, а кримінальна справа, яку особисто Кузьмін порушив проти нього за отримання хабаря в особливо великому розмірі. Це сталося ще у 2008 році. Тоді майбутньому герою кримінальної хроніки Багрінцеву було трохи більше 20 років і навчався він в одному із київських вишів.
Можливо, його життя склалося б інакше, якби його палке бажання слави не привело його до лав ніжинської «Батьківщини».
Там він отримав прохідне місце у партійному списку на виборах до міської ради. Ця подія стала визначальною у його житті. Прийшовши до міськради «захищати» інтереси громади, ще майже юний
Максим робив все для того, щоб зблизитись з ніжинським мером. Його не зупиняв, а навіть підбадьорював той факт, що мер на той час вже був підсудний за хабар і майже півроку відсидів у Лук’янівському СІЗО.
Мер Михайло Приходько, напевно відразу збагнув, як можна використати молодого та амбіційного політика. Так і відбулось знайомство Максима Багрінцева з заступником Генпрокурора Ренатом Кузьміним. Щоправда, це знайомство було заочним та пройшло на сторінках одного з томів кримінальної справи мера-хабарника.
Ця історія можливо б і не цікавила українське суспільство, аби не одне але. Вочевидь, порушуючи кримінальну справу за хабарництво у 2008 році, Кузьмін і гадки не мав, що у червні 2013 року мер-хабарник буде не відбувати покарання за вчинений посадовий злочин, а досить вдало проводитиме свій час то у кріслі очільника міста, то на риболовлі на своїй заміській базі відпочинку на березі Десни.
Можливо, заступник Генпрокурора виконував дані йому законом повноваження боротися з корупцією та злочинністю в українській владі, дійсно хотів і хоче, щоб перед законом були всі рівні. Але, чомусь одні чекають рішення суду поблизу Качанівської колонії, а інші готуючи уху із свіжої риби в комфортних умовах.
Щоправда, перша та апеляційна інстанція судів Чернігівської області засудила Приходька до 6 років позбавлення волі, але суддя Вищого спеціалізованого суду А.В. Суржок зупинила виконання вироку, залишивши мера-хабарника на волі та дозволивши йому вершити долі людей і впливати та свідків по кримінальній справі.
Залишається тільки здогадуватись, яких фінансових потуг коштувало Приходьку таке рішення суду.
У своїй касаційній скарзі та й просто у виступах ніжинський голова відкрито звинувачує підлеглих Рената Кузьміна в фабрикуванні кримінальної справи, порушені законодавства, Конституції та у вчиненні провокацій. За версією мера проти нього «був вчинений зговір, штаб якого знаходився по вулиці Борисоглібській, 18 у Києві». Де працівники Генпрокуратури «нагло «шили» справу про хабарництво чесному і принциповому меру.
- Я заявляю, - пише Михайло Приходько – що обвинувачення побудоване на недостовірних та сфабрикованих фактах. В процесі реалізації змовницького плану відносно мене органом дізнання та органом досудового слідства постійного порушувалося законодавство…
Раніше, під час судових розглядів Приходько прямо говорив, що гроші у службовий автомобіль йому … підкинули! І знову ж таки звинувачує у цьому працівників ГПУ. Сума інкримінованого хабаря становить 60 тисяч доларів США.
До чого ж тут Багрінцев ? А відповідь дуже проста. Вже здається нормою, коли один злочинець приходить на допомогу іншому. Тим більше в організованій злочинній владі Ніжина. Саме Багрінцева залучив мер для свідчення у суді на його користь.
Про що ж свідчив депутат у суді під присягою?
Ви здивуєтеся, але він говорив про те, що Приходько порядна людина і хабарів не бере, а також те, що йому пропонували вбити мера зацікавлені особи – депутати міськради. І можливо ця брехня залишилася місцевою пліткою, якби через деякий час сам Багрінцев не забив людину до смерті молотком.
Навіть не дивлячись на це, «порядний» ніжинський голова Приходько та його захисник посилаються в суді на свідчення вбивці. Більше того, вони надіються, що той допоможе виправдати мера.
На 27 червня у Вищому спецсуді призначене судове засідання ніжинський голова надіється на те, що суд його виправдає, а кримінальну справу за хабарництво закриють. Напевно, підстави так вважати в нього є, бо касаційна інстанція на прохання засудженого голови вже зупинила виконання вироку. Представники прокуратури вважають це правовим нонсенсом, коли зупиняється рішення суду, яке фактично виконане. Якщо це станеться, то Приходько отримає право звернутися з позовом до Ріната Кузьміна так само, як це робив Луценко.
Ніжин -- невелике місто, яке волею можновладців на деякий час перетворилося на кримінальний центр Чернігівської області. Принаймні за резонансом у всеукраїнських ЗМІ. Головне те, що ніжинці чудово знають правду, що мер 17 років «доїв» підприємців та бюджет.
Тепер, коли 5 років судять Михайла Приходька за хабар, а серед депутатів міськради з’являються душогуби, люди про законність з острахом воліють мовчати, все більше переконуючись, що машина часу перенесла їх у середньовіччя.
Звичайно, що вельмишановний Ренат Равелійович, можливо, не знає про такі тонкощі з життя ніжинських злочинців, але це не позбавляє його відповідальності за стан законності в Україні, не найгіршою частиною якої є тисячолітній Ніжин.
Максим БІЛОУСЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (7) |
|
| |
0
