Секрети вишивки: "черницький рушник" і не тільки
«Чернігів стародавній» запрошує на відкриття виставки майстра з народної вишивки Юрія Мельничука «Вишиття — як життя» 18 червня о 12.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (на Валу в Колегіумі) відбудеться відкриття виставки найвідомішого в Україні майстра з народної вишивки Юрія Олексійовича Мельничука «Вишиття — як життя», у якій представлені експонати з його персональної колекції.
Юрій Мельничук — член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Попри те, що Ю.Мельничук закінчив педагогічний університет, він вирішив все своє життя присвятити вишивці.
Майстер вважає, що талант і любов до вишивки він перейняв від матері і, як старший син, продовжив сімейну традицію її плекання. З огляду на це, значну частину свого життя Юрій Мельничук навчає охочих техніці вишивки на курсах українського шиття, що працюють при Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» в Києві.
На виставці представлено 140 експонатів, з приватної колекції Ю. Мельничука, датованих ХІХ—ХХ ст.: вишиті рушники з різних регіонів України (Поділля, Полісся, Середньої Наддніпрянщини), а також сорочки та 11 ляльок-манекенів, одягнених у костюми, вишиті у техніці та з використанням вишивальних швів, які у наш час практично не використовуються.
В експозиції — «черницькі» рушники (у давнину такі рушники вишивали черниці в монастирі). Для цього типу рушників характерні великі вазони зі стилізованими квітами і зображенням птахів, вишитих на домотканих конопляних полотнах. Такі рушники вишивали, зазвичай, червоними та чорними нитками. Також є домоткані конопляні полотна, вишиті біллю, тобто «білим по білому», з геометричними чи рослинними орнаментами, символізуючи Творця, вогонь та сонце.
З давніх часів рушники були своєрідними полотняними образами, слугуючи сакральним символом, що супроводжував людину від народження і до смерті, виступаючи своєрідним посередником між Богом і людьми.
Кожен український регіон мав свою національну вишивку, яка відтворювалася на одязі, полотнах, з характерною для даного регіону кольоровою гамою та орнаментованим візерунком. Чорний та білий — кольори тих же схем та ідей, за якими Творець побудував Світ. Тому шиття білими та чорними нитками, котре розповсюджене по всій Україні, належить до найдавніших, символізуючи поодинці і разом Життя і Смерть. Досить розповсюдженим було використання чорних ниток у карпатському регіоні. Чорний — символ землі, багатства, колір урочистості.
У той же час, на Полтавщині, Київщині, Чернігівщині, Слобожанщині, Поліссі надавали перевагу червоному кольору, як найбагатшому, найкрасивішому, притаманному для більшості народів світу, символізуючи любов та боротьбу. На Поділлі переважала вишивка білими та жовтими нитками. Біле — символ Бога, а золоте — Богородиці. Крім того, ці два кольори несуть в собі сакральне поєднання батьківської та материнської енергії.
Відвідування виставкового залу, у якому репрезентована виставка Юрія Мельничука «Вишиття — як життя», дозволить поринути в атмосферу глибинного багатовікового мистецтва та культурно збагатитися.
Сергій ЧЕРНЯКОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |