Про добу лицарства та зруйновану свідомість в одному символі обіч дороги
У 80- ті роки ХХ століття на в'їзді у володіння Горбівської сільради на Новгород -Сіверщині, центром якої значилось найстаріше село району, успішний керівник місцевого господарства Олександр Юрченко встановив символічний знак. Мозаїкою та чеканкою майстри втілили сюжет Княжої доби.
А взагалі село Горбів є давнім літописним поселенням Подесення. Вже під 1146 роком, коли на повну силу палала ватра міжкнязівських чвар, у яких знайшлось місце й удільному клану новгород-сіверських Ольговичей, читаємо про події навколо фортеці Ігореве сельце на правому березі Десни.Тому й не випадково тема лицарства Середньовіччя була дотепно узагальнена виразною картинкою на металево-кам.яній конструкції обіч дороги.
Зведене руками працелюбних мулярів та художників творіння стало першим і останнім на Новгород-Сіверщині, зміст якого не вельми відчув тиск примітивного совка. Без "капеересів," за відсутності комуністичних «здравіц», на кшталт "даздраствуєт міртрудмай.." та іншої гидоти, яка мала символізувати «щасліває врємя». Словом, презентація села для гостей вийшла вдалою. Хоча остаточно "обійти" совок було важко, оскільки місцевий колгосп носив ім'я Калініна! А тому й «нагадати» про колгосп мав невеличкий елемент у верхній частині споруди. Ним став металевий « дід з бородкою та в окулярах», прикріплений до стелли! Так елемент з обличчям діяча совіцької влади залишився єдиним натяком на комуністичний лад на тлі креативної конструкції. До речі, коли б конструкції з заліза та бетону, яка зайняла місце на початку шляху від старовинного Путивська до Горбова, змогла витримати варварів , доживши до наших днів, вона б безболісно пройшла «декомунізацію». Варто було б тільки прибрати «іменну»чеканку Калініна!
Інша річ, що симпатичній конструкції, як і всім пам'ятним знакам Новгород-Сіверщини на дорогах, не судилось дожити до доби Незалежності у пристойному вигляді. Бездіяльна влада початку 90-х- бездарна та егоїстична, на тлі шаленого попиту різного гатунку авантюристів на залізо, камінь та кольорові метали, зовсім забула про щось культурне, красиве , історичне. Ось згадане творіння вже чверть століття і презентує далекий від респектабельності вигляд.
А тим часом місце є "знаковим", а для когось і взагалі "тотемним"! Оскільки на "точці" зупиняються, присівши на польовий травостій, стомлені подорожуючі в очікуванні транспорту до 10 населених пунктів Подесення. А енергетичну ауру простору без втоми нахвалюють дядьки, яким випало розливати "на трьох" щось з "тонізуючого»! Одним словом, «візитівка» моєї малої батьківщини, яка була задумана з розумом і втілена працею зі смаком та натхненням будівничих, проіснувала у первісній красі недовго. І «розбилась» об «кам.яний» рівень культури окремих істот, на тлі послаблення та розбалансування системи влади у 90-ті.
У наш же час, навіть небідні «нові» власники земель , що засівають простір прибутковим маїсом чи соняшником, ладні не помічати зруйновану конструкцію! Їм не болить. Бо ще не готові зрозуміти, що подібні приклади дій виродків заслуговують на їхню увагу до відновлення? У всякому разу в українців до 1917 року такий тренд, як жертва заможним панством пристойних сум грошей на подібні проекти- був у пошані. Пам.ятаймо про таке, адже ми-українці!
Борис ДОМОЦЬКИЙ
А взагалі село Горбів є давнім літописним поселенням Подесення. Вже під 1146 роком, коли на повну силу палала ватра міжкнязівських чвар, у яких знайшлось місце й удільному клану новгород-сіверських Ольговичей, читаємо про події навколо фортеці Ігореве сельце на правому березі Десни.Тому й не випадково тема лицарства Середньовіччя була дотепно узагальнена виразною картинкою на металево-кам.яній конструкції обіч дороги.
Зведене руками працелюбних мулярів та художників творіння стало першим і останнім на Новгород-Сіверщині, зміст якого не вельми відчув тиск примітивного совка. Без "капеересів," за відсутності комуністичних «здравіц», на кшталт "даздраствуєт міртрудмай.." та іншої гидоти, яка мала символізувати «щасліває врємя». Словом, презентація села для гостей вийшла вдалою. Хоча остаточно "обійти" совок було важко, оскільки місцевий колгосп носив ім'я Калініна! А тому й «нагадати» про колгосп мав невеличкий елемент у верхній частині споруди. Ним став металевий « дід з бородкою та в окулярах», прикріплений до стелли! Так елемент з обличчям діяча совіцької влади залишився єдиним натяком на комуністичний лад на тлі креативної конструкції. До речі, коли б конструкції з заліза та бетону, яка зайняла місце на початку шляху від старовинного Путивська до Горбова, змогла витримати варварів , доживши до наших днів, вона б безболісно пройшла «декомунізацію». Варто було б тільки прибрати «іменну»чеканку Калініна!
Інша річ, що симпатичній конструкції, як і всім пам'ятним знакам Новгород-Сіверщини на дорогах, не судилось дожити до доби Незалежності у пристойному вигляді. Бездіяльна влада початку 90-х- бездарна та егоїстична, на тлі шаленого попиту різного гатунку авантюристів на залізо, камінь та кольорові метали, зовсім забула про щось культурне, красиве , історичне. Ось згадане творіння вже чверть століття і презентує далекий від респектабельності вигляд.
А тим часом місце є "знаковим", а для когось і взагалі "тотемним"! Оскільки на "точці" зупиняються, присівши на польовий травостій, стомлені подорожуючі в очікуванні транспорту до 10 населених пунктів Подесення. А енергетичну ауру простору без втоми нахвалюють дядьки, яким випало розливати "на трьох" щось з "тонізуючого»! Одним словом, «візитівка» моєї малої батьківщини, яка була задумана з розумом і втілена працею зі смаком та натхненням будівничих, проіснувала у первісній красі недовго. І «розбилась» об «кам.яний» рівень культури окремих істот, на тлі послаблення та розбалансування системи влади у 90-ті.
У наш же час, навіть небідні «нові» власники земель , що засівають простір прибутковим маїсом чи соняшником, ладні не помічати зруйновану конструкцію! Їм не болить. Бо ще не готові зрозуміти, що подібні приклади дій виродків заслуговують на їхню увагу до відновлення? У всякому разу в українців до 1917 року такий тренд, як жертва заможним панством пристойних сум грошей на подібні проекти- був у пошані. Пам.ятаймо про таке, адже ми-українці!
Борис ДОМОЦЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |