Посцикунчики для американських торговців Україною
Московські переговори американських торговців Україною завершилися прогнозовано: нічим. Єдиний реальний результат: внук васильківського гендляра Абрама Вітковського та зять Трампа (ага, в Америці нема корупції, кумівства, еге ж?) поїли якихось московських посцикунчиків (я не вигадую - таке справді їм подали на обід: російська кухня, як і все російське, або вкрадене в інших народів, або вигадане на пустому місці).
Ні про який мир кремлівський Запорток не думає: про це свідчить бюджет на наступний рік - у ньому рекордна цифра витрат на війну. 40 %. Мабуть, в СРСР під час війни в Афганістані (читай - перед розпадом) було менше.
Перспективи? Путін перед зустріччю з американськими євреями раптом (хоча - чому раптом?) погрозив війною вже не Україні, у якої навіть весь Донбас відвоювати не може, а - Європі. Бо ж попробував гібридні атаки дронами - вдалося. Аеропорти захлопнулися, обивателі проковтнули, політики отетеріли, але не більше...
Наступний крок буде десь в районі різдвяних свят, коли німецькі бюргери їстимуть розслаблено штолєни після баварських ковбасок, а французи смакуватимуть круасани після любовних утіх. Якусь атаку на Європу Запорток уже спланував. Інакше б не погрожував. Але питання - чи розуміють цю загрозу європейські лідери? Судячи по Мерцу, Стармеру і Макрону - так. Навіть до польського Навроцького щось поступово доходить, хоч ще вистачає в нього типового польського хамства вимагати від стікаючої кров'ю Україні якихось подяк...
А що Україна? Нам головне протриматися. Зеленський в Ірландії заявив, що Трамп/Америка не дає ніяких гарантій Україні щодо припинення війни, точніше - непродовження. Добре, що зрозумів. І думаю, що це усвідомлення не стільки його, скільки наших європейських партнерів. Відтак - розрахунок на власні сили.
А вони є. Бо підрив російського танкера не тільки в Чорному морі, але навіть біля берегів Сенегалу - це вам не посцикунчики в московському ресторані їсти! Туреччина та Казахстан стурбовані - на здоров'я! Україна - світовий гравець, який веде світ до розвалу російської імперії, скільки б не їздили в Москву віткоффи та інші кушнери, що підтверджують визначення американців, як лавочників...
Василь ЧЕПУРНИЙ
Ні про який мир кремлівський Запорток не думає: про це свідчить бюджет на наступний рік - у ньому рекордна цифра витрат на війну. 40 %. Мабуть, в СРСР під час війни в Афганістані (читай - перед розпадом) було менше.
Перспективи? Путін перед зустріччю з американськими євреями раптом (хоча - чому раптом?) погрозив війною вже не Україні, у якої навіть весь Донбас відвоювати не може, а - Європі. Бо ж попробував гібридні атаки дронами - вдалося. Аеропорти захлопнулися, обивателі проковтнули, політики отетеріли, але не більше...
Наступний крок буде десь в районі різдвяних свят, коли німецькі бюргери їстимуть розслаблено штолєни після баварських ковбасок, а французи смакуватимуть круасани після любовних утіх. Якусь атаку на Європу Запорток уже спланував. Інакше б не погрожував. Але питання - чи розуміють цю загрозу європейські лідери? Судячи по Мерцу, Стармеру і Макрону - так. Навіть до польського Навроцького щось поступово доходить, хоч ще вистачає в нього типового польського хамства вимагати від стікаючої кров'ю Україні якихось подяк...
А що Україна? Нам головне протриматися. Зеленський в Ірландії заявив, що Трамп/Америка не дає ніяких гарантій Україні щодо припинення війни, точніше - непродовження. Добре, що зрозумів. І думаю, що це усвідомлення не стільки його, скільки наших європейських партнерів. Відтак - розрахунок на власні сили.
А вони є. Бо підрив російського танкера не тільки в Чорному морі, але навіть біля берегів Сенегалу - це вам не посцикунчики в московському ресторані їсти! Туреччина та Казахстан стурбовані - на здоров'я! Україна - світовий гравець, який веде світ до розвалу російської імперії, скільки б не їздили в Москву віткоффи та інші кушнери, що підтверджують визначення американців, як лавочників...
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |