Новий святий Чернігівщини -- Меркурій Бригинецький (оновлено)

Отець Меркурій помер 1956 року і місцеві люди у Бригинцях Бобровицького району вже давно зцілялися травичкою з його могили.
Майбутній ігумен Меркурій народився у 1870 році і одержав при хрещенні ім’я Максим. Батьки преподобного походили із благочестивих селян та проживали у с. Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Відомо, що батька святого звали Матвієм, ім’я ж матері не збереглось. В с. Щаснівка у праці, навчанні та молитві пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього святого. Він не мислив себе без Бога і з ранніх літ мріяв про монашество.
У зрілому віці, усвідомивши сенс людського буття, пізнавши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний направився до Києво-Печерської Лаври, де молився та виконував покладені на нього послухи. За велику ревність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зарахували до братії Києво-Печерської Лаври та постригли в ченці з іменем Меркурій, на честь преподобного Меркурія, посника Печерського, в Дальніх печерах. Незабаром монаха Меркурія було рукоположено в сан ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.
Після жовтневого перевороту 1917 р. для Церкви, монастирів та монахів почались важкі часи. У 1926 році Києво-Печерську Лавру нова влада перетворила у «Всеукраїнське музейне містечко». До 1930 року монастир було повністю ліквідовано. Ієромонах Меркурій став вигнанцем з улюбленої обителі, багато перетерпівши скорбот від гоніння безбожників на Православну Церкву та вірних її чад.

Наприкінці 1942 року, коли під час німецької окупації України стали масово відкриватися храми, отця Меркурія було направлено на парафію у с. Бригинці, сусіднє з рідною Щаснівкою.

У 1946 р. його стараннями було збудовано парафіяльний Свято-Троїцький храм. Упокоївся ігумен Меркурій 7 листопада 1956 р. та похований на місцевому кладовищі.

Ще за часів його служіння парафіяльним священиком ігумен Меркурій користувався великою пошаною серед віруючого народу, до нього приїжджали хворі з проханням помолитися про зцілення, яке і отримували за своєю вірою. Після упокоєння ігумена Меркурія віруючі продовжили шанувати його, приходячи до могили. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п’ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов на могилі ігумена Меркурія.


Щойно Синод Української православної церкви Київського патріархату благословив канонізацію отця Меркурія як місцевочтимого святого. Ухвала Синоду:1. Враховуючи численні свідчення про благочестиве життя ігумена Меркурія (1870 – 1956), настоятеля парафії Святої Тройці в с. Бригинці Бобровицького району Чернігівської області, його незмінне вшанування віруючим народом, як праведника Божого, що виявлялося і при його житті, і після його упокоєння; беручи до уваги свідчення про чудеса, які ставалися раніше і продовжують відбуватися після молитовного звернення до ігумена Меркурія – благословити причислити ігумена Меркурія Бригинецького до лику святих для місцевого шанування.

2. Пам’ять преподобного ігумена Меркурія Бригинецького святкувати у Чернігівській єпархії щорічно 24 листопада (7 грудня н. ст.), в день його прославлення, коли Церквою також згадуються великомученик Меркурій, мученик Меркурій Смоленський та преподобний Меркурій, посник Печерський.

3. Чесні його останки вважати святими мощами та віддавати їм належне шанування.

4. Благословити писати ікони преподобного Меркурія Бригинецького згідно визначення Сьомого Вселенського собору.

5. Благословити складення житія преподобного Меркурія Бригинецького та богослужіння на його честь. До цього відправляти йому службу за Загальною Мінеєю.

Молитвами преподобного Меркурія нехай Господь укріпить віру православну та подає зцілення недуг душевних і тілесних всім потребуючим!



Детальніше читайте в наступному номері газети "Сіверщина".