Як педофіли та агенти Кремля захопили світ
Ну що, приплили? 30 січня 2026 року, у Вашингтоні нарешті зірвали пломбу з головного гівнопровода сучасності. Мін’юст США, який роками «жував шмарклі», таки «народив» 3 мільйони сторінок, 2000 відео та терабайти бруду у справі Епштейна. Це не просто злив, це — вирок західній цивілізації.
Називати це «юридичною історією» — занадто м'яко. Це документальне підтвердження того, що світовий олімп заселений не титанами, а звичайними збоченцями, які мають необмежену владу і нульову мораль. Вони роками розповідали нам про «демократичні цінності», а вечорами ґвалтували дітей на приватних островах.
Список фігурантів читається як Who is Who світової еліти. Тут усі «святенники». Білл Гейтс, якого Епштейн шантажував знанням про особисте життя, намагаючись вибити гроші під виглядом благодійності. Ілон Маск, який у 2012 році з палаючими очима питав про «найдикішу вечірку» (і тепер незграбно виправдовується, що «не долетів» і «відмовився»). Принц Ендрю, Клінтон, Бренсон, Цукерберг...
Вони будують майбутнє людства? Вони вчать нас жити? Ні, ці люди роками тусувалися з сутенером, чудово розуміючи, що відбувається за зачиненими дверима.
Трамп: "Календарні дівчатка" і сміх над жертвами
Але головна страва цього банкету канібалів — чинний президент США Дональд Трамп. Файли Епштейна не просто кидають на нього тінь, вони його топлять у бетоні. Матеріали прямо вказують: Трамп був не просто гостем, він був частиною екосистеми.
«Аукціони» у Мар-а-Лаго: Його резиденція була не просто гольф-клубом, а мисливським угіддям. Трамп називав дівчат «календарними», ніби це шматки м'яса на вітрині.
Зґвалтування 13-річної: У документах є свідчення жертви: «Мені було 13, коли мене зґвалтував Трамп». Це не натяки, це пряме звинувачення у тяжкому злочині.
Цинізм рівня «Бог»: Найбільш огидний епізод у файлах — це сцена, де Епштейн штовхає Трампа ліктем і жартома запитує, чи сподобалася тому зустріч із неповнолітньою. І Трамп, цей «лідер вільного світу», усміхається, киває, і вони разом сміються. Сміються над скаліченою дитячою долею.
У листі до Гіслен Максвелл Епштейн пише прямим текстом: «Звичайно, він (Трамп) знав про дівчат». Одна з жертв «провела години» в будинку Епштейна разом із Трампом.
Російський слід: Чому Трамп — це «Агент Краснов»
А тепер про найцікавіше. Чому всі ці роки Трамп поводиться як слухняна маріонетка Путіна? Версія про «корисного ідіота» вже не працює. Все набагато гірше.
Справа Епштейна — це класична схема спецслужб під назвою «медова пастка» (honey trap). Епштейн не був просто багатієм-збоченцем. Він був збирачем компромату. Він записував усе. Камери були скрізь.
Гіслен Максвелл — права рука Епштейна. Вона донька медіамагната Роберта Максвелла, якого називали супершпигуном з потрійним дном (МІ-6, Моссад і КДБ). Шпигунство у них в крові.
Візити до Москви: Трамп відвідував Москву ще за часів СРСР і пізніше (конкурси краси, бізнес-зустрічі). КДБ/ФСБ працює за тими ж методичками, що й Епштейн: підсунути дівчат, зняти на камеру, покласти папку в сейф.
Синхронізація бруду: Якщо Епштейн мав відеодокази педофілії Трампа у Флориді та Нью-Йорку, то можна не сумніватися — у Путіна є аналогічні, а то й жорсткіші відео з московських готелів.
Тепер стає зрозумілим, чому Трамп так захоплюється «Владіміром». Це не повага. Це тваринний страх. Путін тримає Трампа за яйця міцніше, ніж будь-який Конгрес чи Конституція США. Трамп знає: один дзвінок з Кремля — і плівка, де він з неповнолітніми, опиниться в мережі. «Агент Краснов» — це не мем. Це реальність завербованого збоченця, який готовий продати національні інтереси США, аби приховати свої злочини.
Чому Епштейна вбили, а Трамп сміється?
Згадайте 2019 рік. Епштейна заарештовують. Він готовий говорити. І раптом — «самогубство». Камери вимикаються. Охоронці «засинають» і фальшують журнал. Це була зачистка. Епштейн знав занадто багато про всіх — і про Клінтонів, і про принців, але насамперед — про Трампа, який тоді був президентом і чий Мін’юст (під керівництвом Барра) контролював в’язницю.
Трамп вижив. Він знову при владі. Він має імунітет. Його команда зараз верещить про Білла Клінтона, перемикаючи увагу. Так, Клінтон теж там, і він теж покидьок. Але Клінтон — пенсіонер на дачі, а Трамп — людина з ядерною валізою, якою, ймовірно, дистанційно керують з Луб’янки через старі відеокасети з компроматом.
ВИСНОВКИ
Ми приплили. Найпотужнішою країною світу керує людина, яку звинувачують у зґвалтуванні дітей, і яка панічно боїться оприлюднення своїх гріхів російськими кураторами.
Ставлення до жінок і дітей — це маркер. Не буває так, що вночі ти педофіл, а вранці — патріот і державник. Нації, які обирають собі таких лідерів, приречені. Якими б потужними не здавались їхні авіаносці. Гниль йде з голови. І ця голова вже давно згнила.
P.S. пару слів в контексті московської агресії. Не очікуйте, що цей збочений дядя вирішить питання війни в наших інтересах. Від слова взагалі.
Зніміть окуляри. Перед вами не «рятівник нації», а старий, цинічний збоченець, для якого моральні кордони стерлися ще в 90-х на вечірках Епштейна.
Ви серйозно думаєте, що людина, яка з усмішкою обговорювала «свіже м'ясо» і закривала очі на торгівлю дітьми, раптом перейметься долею Бучі, Маріуполя чи правами людини в Україні? Для Трампа Україна — це не держава, за яку треба боротися. Для нього це така ж сама «календарна дівчинка», як ті, що були в Мар-а-Лаго. Просто актив. Просто тіло, яким можна розплатитися за свої інтереси або борги перед кремлівськими кураторами.
Правда, якої ми боїмося, проста: Трамп і Путін — це не геополітичні супротивники. Це колеги по цеху. Вони ментальні близнюки. Обидва зневажають слабкість, закон і чуже життя.
Коли два ґвалтівники замикаються в одній кімнаті з жертвою, вони не б’ються за її честь чи порятунок. Вони домовляються. Домовляються про те, хто тримає, а хто користується. Вони можуть зґвалтувати лише удвох — один фізично, своїми ракетами і танками, а інший — політично, своїм примусом до капітуляції та блокуванням допомоги.
Московська агресія для Трампа — це не злочин. Це «бізнес-можливість». І якщо ви думаєте, що він приїде до Москви захищати нас від свого старого друга-педофіла — ви такі ж наївні, як ті дівчата, що сідали в літак до Епштейна, сподіваючись на кар'єру моделі.
Ми самі по собі. І чим швидше ми зрозуміємо, що світом керують монстри, тим більше у нас шансів вижити в цьому глобальному борделі.
Владислав СМІРНОВ
Називати це «юридичною історією» — занадто м'яко. Це документальне підтвердження того, що світовий олімп заселений не титанами, а звичайними збоченцями, які мають необмежену владу і нульову мораль. Вони роками розповідали нам про «демократичні цінності», а вечорами ґвалтували дітей на приватних островах.
Список фігурантів читається як Who is Who світової еліти. Тут усі «святенники». Білл Гейтс, якого Епштейн шантажував знанням про особисте життя, намагаючись вибити гроші під виглядом благодійності. Ілон Маск, який у 2012 році з палаючими очима питав про «найдикішу вечірку» (і тепер незграбно виправдовується, що «не долетів» і «відмовився»). Принц Ендрю, Клінтон, Бренсон, Цукерберг...
Вони будують майбутнє людства? Вони вчать нас жити? Ні, ці люди роками тусувалися з сутенером, чудово розуміючи, що відбувається за зачиненими дверима.
Трамп: "Календарні дівчатка" і сміх над жертвами
Але головна страва цього банкету канібалів — чинний президент США Дональд Трамп. Файли Епштейна не просто кидають на нього тінь, вони його топлять у бетоні. Матеріали прямо вказують: Трамп був не просто гостем, він був частиною екосистеми.
«Аукціони» у Мар-а-Лаго: Його резиденція була не просто гольф-клубом, а мисливським угіддям. Трамп називав дівчат «календарними», ніби це шматки м'яса на вітрині.
Зґвалтування 13-річної: У документах є свідчення жертви: «Мені було 13, коли мене зґвалтував Трамп». Це не натяки, це пряме звинувачення у тяжкому злочині.
Цинізм рівня «Бог»: Найбільш огидний епізод у файлах — це сцена, де Епштейн штовхає Трампа ліктем і жартома запитує, чи сподобалася тому зустріч із неповнолітньою. І Трамп, цей «лідер вільного світу», усміхається, киває, і вони разом сміються. Сміються над скаліченою дитячою долею.
У листі до Гіслен Максвелл Епштейн пише прямим текстом: «Звичайно, він (Трамп) знав про дівчат». Одна з жертв «провела години» в будинку Епштейна разом із Трампом.
Російський слід: Чому Трамп — це «Агент Краснов»
А тепер про найцікавіше. Чому всі ці роки Трамп поводиться як слухняна маріонетка Путіна? Версія про «корисного ідіота» вже не працює. Все набагато гірше.
Справа Епштейна — це класична схема спецслужб під назвою «медова пастка» (honey trap). Епштейн не був просто багатієм-збоченцем. Він був збирачем компромату. Він записував усе. Камери були скрізь.
Гіслен Максвелл — права рука Епштейна. Вона донька медіамагната Роберта Максвелла, якого називали супершпигуном з потрійним дном (МІ-6, Моссад і КДБ). Шпигунство у них в крові.
Візити до Москви: Трамп відвідував Москву ще за часів СРСР і пізніше (конкурси краси, бізнес-зустрічі). КДБ/ФСБ працює за тими ж методичками, що й Епштейн: підсунути дівчат, зняти на камеру, покласти папку в сейф.
Синхронізація бруду: Якщо Епштейн мав відеодокази педофілії Трампа у Флориді та Нью-Йорку, то можна не сумніватися — у Путіна є аналогічні, а то й жорсткіші відео з московських готелів.
Тепер стає зрозумілим, чому Трамп так захоплюється «Владіміром». Це не повага. Це тваринний страх. Путін тримає Трампа за яйця міцніше, ніж будь-який Конгрес чи Конституція США. Трамп знає: один дзвінок з Кремля — і плівка, де він з неповнолітніми, опиниться в мережі. «Агент Краснов» — це не мем. Це реальність завербованого збоченця, який готовий продати національні інтереси США, аби приховати свої злочини.
Чому Епштейна вбили, а Трамп сміється?
Згадайте 2019 рік. Епштейна заарештовують. Він готовий говорити. І раптом — «самогубство». Камери вимикаються. Охоронці «засинають» і фальшують журнал. Це була зачистка. Епштейн знав занадто багато про всіх — і про Клінтонів, і про принців, але насамперед — про Трампа, який тоді був президентом і чий Мін’юст (під керівництвом Барра) контролював в’язницю.
Трамп вижив. Він знову при владі. Він має імунітет. Його команда зараз верещить про Білла Клінтона, перемикаючи увагу. Так, Клінтон теж там, і він теж покидьок. Але Клінтон — пенсіонер на дачі, а Трамп — людина з ядерною валізою, якою, ймовірно, дистанційно керують з Луб’янки через старі відеокасети з компроматом.
ВИСНОВКИ
Ми приплили. Найпотужнішою країною світу керує людина, яку звинувачують у зґвалтуванні дітей, і яка панічно боїться оприлюднення своїх гріхів російськими кураторами.
Ставлення до жінок і дітей — це маркер. Не буває так, що вночі ти педофіл, а вранці — патріот і державник. Нації, які обирають собі таких лідерів, приречені. Якими б потужними не здавались їхні авіаносці. Гниль йде з голови. І ця голова вже давно згнила.
P.S. пару слів в контексті московської агресії. Не очікуйте, що цей збочений дядя вирішить питання війни в наших інтересах. Від слова взагалі.
Зніміть окуляри. Перед вами не «рятівник нації», а старий, цинічний збоченець, для якого моральні кордони стерлися ще в 90-х на вечірках Епштейна.
Ви серйозно думаєте, що людина, яка з усмішкою обговорювала «свіже м'ясо» і закривала очі на торгівлю дітьми, раптом перейметься долею Бучі, Маріуполя чи правами людини в Україні? Для Трампа Україна — це не держава, за яку треба боротися. Для нього це така ж сама «календарна дівчинка», як ті, що були в Мар-а-Лаго. Просто актив. Просто тіло, яким можна розплатитися за свої інтереси або борги перед кремлівськими кураторами.
Правда, якої ми боїмося, проста: Трамп і Путін — це не геополітичні супротивники. Це колеги по цеху. Вони ментальні близнюки. Обидва зневажають слабкість, закон і чуже життя.
Коли два ґвалтівники замикаються в одній кімнаті з жертвою, вони не б’ються за її честь чи порятунок. Вони домовляються. Домовляються про те, хто тримає, а хто користується. Вони можуть зґвалтувати лише удвох — один фізично, своїми ракетами і танками, а інший — політично, своїм примусом до капітуляції та блокуванням допомоги.
Московська агресія для Трампа — це не злочин. Це «бізнес-можливість». І якщо ви думаєте, що він приїде до Москви захищати нас від свого старого друга-педофіла — ви такі ж наївні, як ті дівчата, що сідали в літак до Епштейна, сподіваючись на кар'єру моделі.
Ми самі по собі. І чим швидше ми зрозуміємо, що світом керують монстри, тим більше у нас шансів вижити в цьому глобальному борделі.
Владислав СМІРНОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |



