реклама партнерів:
Головна › Новини › РЕЛІГІЯ

Запах мира з могили

з’явився під час розкопок поховання ієромонаха Меркурія

На Чернігівщині є новий святий – у світському житті був Максимом Матвієнком, родом із села Щаснівки, а тепер є Меркурієм Бригинським.
Тривожну і святу ніч пережило маленьке село Бригинці на Бобровиччині – монахи та священики відкривали могилу ієромонаха Меркурія, якого давно місцеві люди вважають святим. Траву з його могили прикладають до хворих місць і кажуть, що багатьом помагає – особливо у кого хворі ноги.

Перед розкопками єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон звернувся до селян:» Христос сказав, що не можна світильника ховати під ліжком. А оскільки ви кажете, що цей монах святий – то його й треба дістати із землі, щоб світив усім людям».
Далі владика читав Псалтир, люди молилися, а найцікавіші час від часу підходили до могили, де чернігівські, ніжинські та бобровицькі священики докопувалися до поховання ієромонаха Меркурія.

Говорить ніжинський благочинний отець Сергій Чечин:» Коли перший раз пішов з могили запах мира (миро вариться з багатьох запашних трав і ним помазуються охрещені та всі віруючі в особливі свята – ред..), я грішним ділом подумав, що хтось із жінок надухмянився. Відійшов до чоловіків, а запах все одно є. Це таки був запах із поховання ієромонаха Меркурія».

Тричі чув хвилі приємного запаху отець Олег Сіренко з Чернігова та всі інші учасники розкопок. Уже сам цей факт свідчить про святість похованого монаха, що помер 1956 року. Мощі виявилися нетлінними.

Розповідає отець Роман Кіник, секретар єпархіального управління, ініціатор канонізації святого Меркурія:» У цьому селі є звичай покійникам ставити хрест у головах, а отець Меркурій попросив перед смертю поставити йому хрест у ногах і сказав, що тоді буде за всіх молитися. Проте виявилося, що хрест і надгробок наче зсунулися – саме поховання було трохи в стороні, наче його ховали з підкопуванням у сторону».

Отець Роман та настоятель новобасанської церкви отець Андрій збирали свідчення про життя монаха, про чудеса зцілень по молитвах до нього. Адже у православ’ї саме життя та чудеса посмертні більш важливі, ніж нетлінність мощей. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п’ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов на могилі ігумена Меркурія.

Із життя ієромонаха Меркурія.

Після розгону комуністами Києво- Печерської лаври монаха Меркурія направили служити в село Бригинці – сусіднє із його рідною Щаснівкою. Тут він так прославився, що навіть секретарі райкомів до нього вночі приїздили, коли вже дуже треба було. Після війни зміг побудувати на цвинтарі невелику хату – церкву, яка збереглася й до сьогодні. Саме у ній і молилися селяни з владикою під час розкопок могили. Зберігся у храмі і престіл, освячений отцем Меркурієм.

Самого ж монаха виводили були і на розстріл, але двічі заїло зброю. Думали, що вистрелять втретє, у спину, коли вже його відпустили, але і втретє вона не вистрілила.

Синод Української православної Церкви Київського патріархату під головуванням Патріарха Київського і всієї Руси – України Філарета постановив:
1. Враховуючи численні свідчення про благочестиве життя ігумена Меркурія (1870 – 1956), настоятеля парафії Святої Тройці в с. Бригинці Бобровицького району Чернігівської області, його незмінне вшанування віруючим народом, як праведника Божого, що виявлялося і при його житті, і після його упокоєння; беручи до уваги свідчення про чудеса, які ставалися раніше і продовжують відбуватися після молитовного звернення до ігумена Меркурія – благословити причислити ігумена Меркурія Бригинського до лику святих для місцевого шанування.

2. Пам’ять преподобного ігумена Меркурія Бригинського святкувати у Чернігівській єпархії щорічно 24 листопада (7 грудня н. ст.), в день його прославлення, коли Церквою також згадуються великомученик Меркурій, мученик Меркурій Смоленський та преподобний Меркурій, посник Печерський.

3. Чесні його останки вважати святими мощами та віддавати їм належне шанування.

4. Благословити писати ікони преподобного Меркурія Бригинського згідно визначення Сьомого Вселенського собору.

5. Благословити складення житія преподобного Меркурія Бригинського та богослужіння на його честь. До цього відправляти йому службу за Загальною Мінеєю».

Пишеться ікона, складається житіє і невдовзі собор архієреїв буде звершувати унікальний, бо рідкісний, обряд прославлення нового святого – Меркурія Бригинського.

Василь ЧЕПУРНИЙ



Теги:Бригинці, Бобровицький район, Чернігівська єпархія, святі, УПЦ КП


Читайте також






Коментарі (0)
avatar