Черговий треш від Зе
«Чим більше з-за кордону повернеться фізично здібних чоловіків мобілізаційного віку, тим легше буде армії, людям та Україні», — заявив Зеленський на пʼятому році великої війни в інтерв’ю чеському виданню. І додав, що саме їхня відсутність нібито є однією з причин відсутності ротацій.
Тобто картина виглядає так.
Спочатку держава випускає з країни (в різні способи) молодих, фізично придатних чоловіків, а в армію тим часом бусифікує (тепер це слово звучить уже офіційно від Зеленського — тож використовую свідомо) 50-річних дідів (тут без ейджизму — у цьому віці в багатьох уже онуки) із грижами, радикулітами та іншими хронічними болячками.
Далі — відпускаємо за кордон 18–22-річних після трьох років повної заборони на виїзд, не створивши при цьому жодної системи військової підготовки для молоді, жодного резерву, жодної мілітарної рамки, бо ж дехто весь цей час готується до «миру» і до виборів.
Паралельно, з першого дня повномасштабної війни: не ведемо чесної розмови з суспільством про мобілізацію; повністю провалюємо саму мобілізаційну модель; не запроваджуємо ротацій і чітких термінів служби; забиваємо на грошове забезпечення військових (навіть індексації нема, не кажучи вже про підвищення), у результаті чого сім’ї військових фактично доводяться до стану виживання.
А після всього цього — виходимо до західних журналістів із серйозним обличчям і розповідаємо, що було б добре, аби українські чоловіки з-за кордону повернулися й «допомогли армії».
Нуль чоловіків.
Рівно стільки повернеться «допомагати армії й Україні» після таких закликів.
Бо не для того вони перепливали Тису, платили хабарі, «робили» третіх дітей і вивозили своїх 18-річних синів.
А от голосувати — підуть.
Тому жодних реальних «санкцій» проти них Зеленський не запровадить. Максимум — ще раз розкаже черговому західному журналістові, що в нас, бачите, через це (sic!) нема ротацій.
Треш.
Оксана БАЙЛО
Тобто картина виглядає так.
Спочатку держава випускає з країни (в різні способи) молодих, фізично придатних чоловіків, а в армію тим часом бусифікує (тепер це слово звучить уже офіційно від Зеленського — тож використовую свідомо) 50-річних дідів (тут без ейджизму — у цьому віці в багатьох уже онуки) із грижами, радикулітами та іншими хронічними болячками.
Далі — відпускаємо за кордон 18–22-річних після трьох років повної заборони на виїзд, не створивши при цьому жодної системи військової підготовки для молоді, жодного резерву, жодної мілітарної рамки, бо ж дехто весь цей час готується до «миру» і до виборів.
Паралельно, з першого дня повномасштабної війни: не ведемо чесної розмови з суспільством про мобілізацію; повністю провалюємо саму мобілізаційну модель; не запроваджуємо ротацій і чітких термінів служби; забиваємо на грошове забезпечення військових (навіть індексації нема, не кажучи вже про підвищення), у результаті чого сім’ї військових фактично доводяться до стану виживання.
А після всього цього — виходимо до західних журналістів із серйозним обличчям і розповідаємо, що було б добре, аби українські чоловіки з-за кордону повернулися й «допомогли армії».
Нуль чоловіків.
Рівно стільки повернеться «допомагати армії й Україні» після таких закликів.
Бо не для того вони перепливали Тису, платили хабарі, «робили» третіх дітей і вивозили своїх 18-річних синів.
А от голосувати — підуть.
Тому жодних реальних «санкцій» проти них Зеленський не запровадить. Максимум — ще раз розкаже черговому західному журналістові, що в нас, бачите, через це (sic!) нема ротацій.
Треш.
Оксана БАЙЛО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |



