"Кожем'якін, Турчинов, Яценюк думають, що Бога за бороду схопили"
У чому слабкість нинішньої опозиції? На це питання в "Газеті по-українськи" відповідає екс- міністр закордонних справ України Володимир Огризко. «У тому, що не є опозицією, як такою. Треба пропонувати альтернативу владі, а не повторювати її ганебні принципи існування. Допоки так відбуватиметься, опозиції не довірятимуть.
Людям набридла неправда, ця політична візантійщина, яка, здається, ніяк не може закінчитися. Що ми маємо у підсумку? Наші громадяни не бачать суттєвої різниці між владою і опозицією. Цивілізований політичний клас не формується. Програє все суспільство. Опозиції треба ставати справжньою, а не показною».
Ви кажете, що нема цивілізованого політичного класу. А звідки він має взятися?
«З суспільства: з громадських організацій, засад ініціативи «Перше грудня», молодих людей, які їдуть учитися за кордон і повертаються в Україну. З тих, хто обороняє Гостинний двір у Києві та протестує проти вирубки парків, хто піклується про українську мову і бачить себе не десь далеко «там», а «тут», в Україні. Особисто я дуже сподіваюся саме на громадські організації, яких у нас стає все більше».
Яка стратегія об’єднаної опозиції?
«Та програма, яка була презентована на Михайлівській площі свого часу, має право на існування. Якщо її деталізувати й перевезти в практичні дії, то вона цілком нормальна. На жаль, там нема багатьох інших тем, про які вже йшлося: української мови, європейської та євроатлантичної інтеграції. До кожної обіцянки вже має бути розроблений законопроект. І якщо йти до виборців, то чітко пояснювати, як та чи інша ідея буде втілена у життя».
Як опозиції повернути до себе довіру?
«Опозиції потрібно бути з людьми чесною. Потрібно казати людям лише те, що є. Що легко не буде, що треба буде затягнути паски. І що почне опозиція з себе. А то в нас одні затягують, а інші відпускають. Тобто, в самій основі має бути моральність, чого, на жаль, в українській політиці просто нема. Починати не із підкилимових домовленостей і валізок грошей, а з чесної оцінки ситуації та пропозицій, що, кому і як робити. А ти, громадо, ці пропозиції коригуй, доповнюй, роби публічну люстрацію. Тільки тоді виникне довіра між людьми та політиками, які цю громаду представлятимуть, у тому числі й у Верховній Раді. Але саме чомусь один із лідерів об’єднаної опозиції каже: «Ми не робитимемо праймериз», чим фактично перекреслює можливість альтернативної думки. Чи це, щонайменше, демократично?»
А яка логіка в Об’єднаної опозиції стосовно того, що не має бути праймериз?
«А звідки я знаю. Кожем’якін, Турчинов, Яценюк вважають, що вони стали намісниками Бога на землі . Але, чим вище в небі, тим більші згодом гулі.
Питання зараз в тому, скільки в парламенті збереться людей, для який Україна — не територія, а Батьківщина. Тобто те, заради чого можна боротися, страждати, відмовлятися від чогось. Збереться там група українських патріотів – значить ми виграли. Ні – буде як зараз.
Наступний парламент буде зовсім іншим, ніж цей насамперед через мажоритарників. Його конфігурація буде такою, яку сьогодні не можуть спрогнозувати найсміливіші соціологи. На рух «диригента» Чечетова ніхто не реагуватиме так, як тепер, або взагалі не реагуватимуть. Якою ситуація буде прогнозувати дуже важко, адже від мажоритарників можна очікувати дуже неодинарних кроків. Бо вони триматимуть ніс за вітром. Це теж одна з наших політичних трагедій».
Чому ви не співпрацюєте з цією владою, як, скажімо, колишні помаранчеві Павленко, Порошенко, Балога?
«На час виборів я був першим заступником секретаря Ради нацбезпеки й оборони. Одразу після них подав у відставку. А колеги, про яких ви говорити, самі зробили свій вибір, це їхній моральний вибір. Зараз вже вони нестимуть відповідальність перед суспільством. Як це позначиться на їхній подальшій долі, у тому числі й політичній, говорить вже хоча б той факт, що колись високі рейтинги одразу впали».
| Читайте також |
| Коментарі (10) |
|
| |
0
