Ця суто, на перший погляд, господарська проблема порушує інформаційну безпеку країни. Тому претензії можуть бути лише до Уряду. Створено Мінінформполітики, є Мінкультури, яке очолює віце-прем’єр Кириленко. Проте діють вони, як виглядає, за умовами мирного часу. Просніться, панове!
По-перше, це узято з рішення міськвиконкому, а потім, хіба це кращий варіант називати вулиці датами і річницями? Та головне, діяти не за комуністичними лекалами, а з науковим обгрунтуванням.
Мабуть, як і у Ніжені науковці Чернігова виявилися ( зі своєї доброї волі ) за бортом кампанії з перейменування вулиць. Звідси - низька якість цієї важливої справи.
Навіть у Ніжині важко розібратися, хто є хто. Коли звертаються російською, доводиться перепитувати, звідки людина. Є такі, що років з 20 тому прибули з Росії, та так і не перейшли на українську, хоча її розуміють. Ще дивніше, що україномовні вважають, що нема різниці як говорить людина, аби була хороша (хотів би побачити хорошого спеціаліста, який не володіє державно мовою!). Мабуть, з цієї причини-путанини і виникла можливість такого диктанту.