Ті, що стоять за газетою "Економіст", хочуть, щоб Україна далі залишалася без проявів ( тобто націоналізму) титульної нації. Це те, до чого прагне путінська ерефія - знищити українську націю. Бо без націоналізму сильну державу не побудуєш, а таку, яка стала жертвою, маємо. От і виходить, що путін сидить у цій газеті. Правду кажуть - сильна Україна потрібна лише українцям. І тільки російська загроза змушує кволу зденаціоналізовану Європу допомагати українським націоналістам (бо хто ж як не вони кинулися на оборону держави!). Виходить, що в умовах війни союзники рахуватимуться з українським націоналізмом, бо без нього набагато озброєнішого ворога не переможеш. Щодо корумпованості, то сприятливе середовище створив Захід з його офшорами, можливістю вкладати виведені з України капітали в їхню нерухомість і в усе, що пов'язане з "красивим життям". Адже, нема претензій у них до наших олігархів і просто скоробагатьків. Не кажемо вже про закритість їхніх ринків для нашої продукції. Отак і житимемо поряд з ворогом і вороженьками, якщо плекатимемо свій націоналізм. Інакше - ніяк! А ось про те ж від Валерія Чалого: "Але насамперед нам потрібно більше розраховувати на свої сили. Розраховувати на партнерів було б не дуже правильно, навіть на США. На свої ракети в тисячу кілометрів, на своїх людей, на справедливість, на всі ці речі, які формували нас під час майданів. Я це бачив, і в цьому наша сила – горизонтальні звʼязки, обʼєднання суспільства. Якщо наша влада це зможе змодерувати, зменеджерити, думаю, в нас великі шанси перемогти".
Побудовано Анти-Державу, хоч і з українською мовою і демократичними виборами. У результаті - скорочення населення на 1/3, зубожіння решти, відсутність перспектив і бажання покинути державу, що означає добровільну відмову від її громадянства. Чому так сталося? Так, усе гучніше лунають голоси про потребу перезаснування держави, зміни Конституції, повернення, принаймні, до засад Декларації про державний суверенітет України. Щось таки не так у нашому характері як нації. Хотілося б про це почути від Віктора Ющенка, найуспішнішого з Президентів України, а не тільки про зовнішніх ворогів, що їх число, як виявляється, одною росією не обмежується.
"Вони готуються заселяти наші території своїм населенням". Так само чужим населенням пропонує дехто з наших великомудрих й іменитих заселяти Україну після завершення війни. Треба починати щось із цим робити. Так само - реагувати на зміну українського етнічного складу населення держави, всієї.
Скільки можна вихваляти зрадника Гнатовича? І ніякий він не коропець. Більше взнати можна тут:Коропська сотня Ніжинського полку Війська Запорозького: історичний нарис. (https://nizhen.com.ua/uploads/files/korop_100_1.pdf) А те, що козаків (ще треба розібратися яких) використали для колонізації земель Далекого Сходу, не дає підстав заявляти на них права.
Мене дивує така позиція держави - під час війни торгувати з тими державами, які фінансують агресора. Це свідчить про відсутність стратегії національної безпеки. "Тактика без стратегії це просто метушня перед поразкою",- сказав Сунь-Цзи (книга "Мистецтво Війни").
А все тому, що ці селяни є одинаками, що не здатні обʼєднатися, почати працювати за новітніми технологіями, просувати свої інтереси на ринку і в політиці, яка продукує законодавство.
Чому в Ніжині нема членів Національної спілки художників України? Тому, що це преференція обласного центру? Наприклад, у Прилуках був Анатолій Риженко. Нема інфраструктур, виставкових залів, галерей? Так є ж у Ніжині навіть художні музеї. І навіть коледж культури і мистецтв з відповідним профілем навчання. Чому ж тоді в Ніжині нема членів Національної спілки художників України?
Друкувався в Ніжині в "Науково-популярному часописі для вчителів України та діаспори «Наш український дім». Так, у ч.1 за 2023 р. є його розвідка "Взяв до рук бандуру. Ніженську!". Зав'язав був листування, на жаль, коротке. Хай вічно живе про Українця Миколу Гриня пам'ять!
Свого часу звернувся до кінокритика Сергія Тримбача із запитанням, чи достойний Марк Бернес пам'ятника в Ніжині. Той відповів ствердно.Правда, було це за президенства Януковича.З подачі громадянина рф коптєва і за підтримки ода так званий пам'ятник поставили. Досі стоїть. Оце вам і слова про перемогу від влади, яку українською після цього хоч називай, хоч ні - різниці ніякої.
Важливо заново подивитися на цю подію. Потребуємо чогось подібного тепер. Прориву як тоді. В закріпленні факту наявності Української нації та її Держави. У Конституції, україноцентричному законодавстві, поведінці громадянського суспільства і влади.
Колись таки скажуть про конституційний переворот 1994 року - дострокові вибори Президента і Верховної Ради під тиском з Донбасу, за яким проглядалися московські інтереси - згорнути державотворчі процеси, започатковані ухваленням Декларації про державний суверенітет України. Теж саме відбувалося і в Москві, і в Мінську. Наслідки даються взнаки по сьогодні, бо не подолані.
На мою думку, людина пише поезії, що відображають стан його життя. Як жив, про те й писав. Тому й негідна по життю людина може написати пристойні вірші. Що вже казати про поетів-прометеїв! Не чув, щоб до таких відносили П. Мовчана.
Причина настільки очевидна, що можна тільки дивуватися непрозорливості пані Ірини. Україна потрібна в НАТО з відновленим ядерним статусом. На відміну від Ізраїлю, який це зробив тишком-нишком, у нас є законні підстави - Будапештський меморандум. Захід залишає запасний хід.
Був учасником установчих зборів. ДДСП уже було й досить активне. Але було і УГС, і ТУМ. Вони й переважили, не дивлячись на головування Миколи Лук'яненка із ДДСП (https://siver.com.ua/news/pam_jati_gromadskogo_aktivista_mikoli_luk_janenka/2014-07-08-14974).
І до широкомасштабної війни була незабезпеченість кадрами. Освіта навчала без реального запиту. Демобілізовані можуть стати безробітними через відсутність затребуваності через фах. Тому перепідготовка потрібна.
0
