Цей блеф з допомогою Ізраїлю це натяк нам, що допомоги від уряду Трампа не чекайте. Трамп залежний від лобі, обіцянки виконує, дивлячись як він "припиняє" війну Ізраїлю з палестинцями. Європа охолола до Ізраїлю, бо не зацікавлена ні в поганих стосунках з арабами, так само і з Іраном. Та й Ізраїль нічого такого Європі не несе в її протистоянні з агресором. Більше того ізраїльський посол була на Красній площі 9 травня. Цілком відповідає поведінці Трампа щодо агресора. Більш ніж ясно.
Угода між Урядом України і Урядом Угорської Республіки про збереження та увічнення місць пам'яті загиблих військовослужбовців та цивільних жертв воєн та про статус поховань
Спробуйте знайти будь яку інформацію про Валентину Саверську-Лихошву в інтернеті. Про її публікації, біографічні дані тощо. 0. Це ж треба так, бо ж людина публічна!
Мова не про пуризм, а про самодостатність. А якщо й говорити про очищення, то від московщини. Чехи від онімечення очистилися, за що нацисти знищили їхню державність. Схоже на нашу ситуацію, але цього разу рашисти знищують ще й українців як етнос. Тут уже порівняння з євреями. Що ж, євреї зробили висновок - створили національну державу. Але при цьому позбавляють права на державність корінний народ Палестини, змінюючи насильно етнічний склад держави. Парадокс, у цьому їм допомагає держава - США, яка рятувала євреїв від нацистського винищення, а нині є нашим головним союзником у відбитті рашистської агресії. Як таке може поєднуватися? Тим часом, ми зволікаємо з утвердженням національної державності. Сперечаємося, наївні, чи треба фемінітиви, слов'янські запозичення...
Пан Лешик так само не зрозумів пана Портникова. Перекручений (згідно із заголовком), бо Портников дав можливість додуматися до істини кожному самостійно, хто здатен аналізувати. Участь у будь якій війні це, насамперед, наявність мотивації, яку ще називають духом. «За вєру, царя, отєчесво!». З дещо іншими сенсами, але приблизно таке гасло у ворога. «Армія, мова, віра!», - запропонував був Порошенко. «Не за територію, а за цінності!», - мотивує?
Відповідь лежить у правовій площині, а конкретно у відсутності правового означення української нації. За Конституцією України: Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Так от, є ЗАКОН УКРАЇНИ "Про корінні народи України", є ЗАКОН УКРАЇНИ "Про національні меншини (спільноти) України", а ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про українську націю" нема. Тобто не існує правових підстав для реалізації прав і обов'язків української нації. Це не відповідає ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ, зокрема щодо відображення у Конституції України вимог розділу I. САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ, а саме "Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення". Запитання до теперішніх депутатів ВРУ, допоки?
Гривню стягує і Приватбанк на ЗСУ з кожного платежу. До чого тут Смілянський, коли він уже не очільник Укрпошти? А по-друге, краще б пані Ніна повідомила, як економістка й депутатка, про правові підстави таких стягнень. Тим паче, що вони не можуть бути інакшими як добродійні.
Пані Олено! Слово "єдиний" зовсім не те означає, що мали на увазі. Бо так це калька з російської. Як сказав класик, не лінуйтеся заглядати у словник: https://slovnyk.me/.../%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Наприклад, замість виразу "треба бути єдиними" слід застосувати словосполучення "треба єднатися". Даруйте, що поправляю! До того ж розумію, що дається взнаки тривале перебування за кордоном.
Висновки у п.4 дивують. Які такі особливі торговельні взаємини Гренландії (території Данії) з Китаєм? Чи хто піддає сумніву сателітність Канади (губернаторства Великої Британії) від США? Щодо Панамського каналу (територія Панами), то це теж блеф з огляду на влаштування морського терміналу Китаю в порту Чанкай у Перу. Риторика Трампа означає бажання наступити на хвоста китайському дракону, зубами якого є РФ і КНДР, що їх кришить Україна.
А де межа компромісу? Є відповідь у "документальному фільмі про великого режисера і письменника Олександра Довженка»? Цікаве слівце застосували - "компроміси". Безневинне. Але живуче. І актуальне для декого. Бо, хто зна, як воно там буде? Тому нагадує про компроміси Довженка Тримбач, звісно, що в позитивному ключі. А щоб переконливіше було, зняли про Довженкові компроміси цілий фільм, "бо як зазначив під час презентації фільму Сергій Тримбач, саме завдяки компромісам Україна має наразі і Довженка, і Бажана, і Сосюру... Інакше система могла їх знищити". За багатокрапкою цитати може бути подане й прізвище якого небудь Голобуцького (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87). Чим гірший?
А потім кажемо, що хочемо жити в правовій державі. "Ухваліть рішення незаконне, але справедливе", - вимагають одні. "Спочатку законні підстави, потім відповідне рішення", - чуємо від інших. А все - від бездіяльності влади. Так не те що правової, ніякої не матимемо держави, дорогі громадяни!
Я як і багато з тих, хто бував у Криму - Лівадії, Ялті чи ще десь там, бачив цю людину. Оцінити тоді не вмів. Не те, що зараз. Тоді це була екзотика. Щойно кобзарсько-лірницьку традицію внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Може тепер справа таких одинаків, як доброї пам'яті Остап Кіндрачук, стане програмною в закладах музичної освіти як ознака національної ідентичності українців. За це йому шана!
А де межа компромісу? Є відповідь у "документальному фільмі про великого режисера і письменника Олександра Довженка»? Цікаве слівце застосували - "компроміси". Безневинне. Але живуче. І актуальне для декого. Бо, хто зна, як воно там буде? Тому нагадує про компроміси Довженка Тримбач, звісно, що в позитивному ключі. А щоб переконливіше було, зняли про Довженкові компроміси цілий фільм, "бо як зазначив під час презентації фільму Сергій Тримбач, саме завдяки компромісам Україна має наразі і Довженка, і Бажана, і Сосюру... Інакше система могла їх знищити". За багатокрапкою цитати може бути подане й прізвище якого небудь Голобуцького (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87). Чим гірший?
Нова стара система непрямих виборів. Вона існує в старих демократіях - Великій Британії та США. Тепер авторитарні режими перехопили досвід. Порада слушна - досить гратися в демократію, коли нема громадянського суспільства. А на кону - все витонченіші технології знеособлення людини, якій не дали стати громадянином.
Дякую інтернет-виданню Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина" і його редакторові Василю Чепурному за поздоровлення! Користуючись нагодою, передаю вітання друзям, з допомогою яких маю здобутки задля спільного добробуту! Особливо хочу відзначити роль ЗМІ у творенні громадянського суспільства як основи демократичної України!
Такі як Дем'ян Гнатович, колишній гетьман "войска єґо царскоґо прєсвєтлоґо вєлічєства запорожскоґо" (ВЄЦПВЗ), підлеглого Москві, з адміністративним центром у Батурині (тепер Ніжинського р-ну Чернігівської обл.), допомагали.
По-перше, у часи Київської Русі української нації ще не було. Це відбулося значно пізніше. Тобто Київська Русь не була українською національною державою. Такою була вперше держава Військо Запорозьке. По-друге, ті слов'янські племена, які пізніше в процесі еволюції утворили українську націю, були колонізовані (прийшлими із Заходу норманами, данцями, скандинавами) раніше у складі Київської Русі за ті племена (як слов'янські, так і угро-фінські), які колонізовано пізніше та які після падіння Київської Русі стали основою московської держави. Так що в українців і росіян було спільне колоніальне минуле. Різниця в тому, що Київ як колонізаційний центр зник, а Москва цим скористалася й заступила його місце.
