Єдиний, хто не здався на "Азовсталі"
Олександр Іванцов ("Схід") – єдиний, хто не здався в полон на Азовсталі і зміг вижити
Єдиний воїн, якому вдалося вибратися із захопленої ворогом Азовсталі у Маріуполі. Він зумів сховатись на території заводу, а потім пройшов 200 кілометрів, щоб вийти з окупації.
"Я був готовий загинути в бою, але морально не був готовий здатися", — розповів журналістам The NY Times Олександр Іванцов, який долучився до війська у березні 2022 року. На момент початку повномасштабної війни він працював агентом з морської безпеки й охороняв кораблі від сомалійських піратів поблизу Червоного моря, хоча на постійній основі жив у Маріуполі.
Згодом він опинився на комбінаті "Азовсталь", де під час обстрілу міста росіянами в розгалуженій мережі бункерів переховувалися тисячі цивільних осіб і військових. Українські війська перебували у практично безвихідній ситуації, тож військове керівництво вирішило доставити допомогу з повітря. Іванцов погодився взяти участь в цій місії, хоча він знав, що може загинути...
25 березня його вертоліт Мі-8 оминув російські зенітні батареї й приземлився на території комбінату. Тоді йому вдалося доставити необхідні припаси. Українська сторона змогла провести схожі операції ще 7 разів. Втім, цього однаково не вистачало, адже у солдатів майже не залишилося боєприпасів для багатьох видів важкого озброєння, протитанкових мін та мінометів. Тож після тривалих і важких боїв за "Азовсталь" українські захисники отримали наказ здатися.
Олександр Іванцов не хотів його дотримуватися і вирішив залишитися на "Азовсталі". Він розповів усім про своє рішення і сховався в тунелі, коли комбінат залишив останній українській солдат. У Олександра були із собою невеликі запаси води, їжі, чай, кава, матрац і спальний мішок. Він знав, що його план може здатися трохи божевільним, але на той час він був переконаний, що має більше шансів вижити, сховавшись, ніж здавшись росіянам. Чоловік планував переховуватися на комбінаті 10 днів, сподіваючись, що за цей час росіяни послаблять пильність і що він зможе вийти звідти. Втім, за тиждень він з'їв усі шість банок тушкованої курки, 10 банок сардин і випив майже всю воду з восьми півторалітрових пляшок.
Я почувався дуже погано. Я зрозумів, що мушу йти, бо не зможу прожити там ще три дні
Він швидко зрозумів, що йому потрібно вибратися з міста й прямувати на територію, контрольовану Україною, аби вижити. Олександр зізнається, що це було б неможливим без допомоги людей, яких він зустрічав випадково. Наприклад, в одному селі жінка дозволила йому напитися води з колодязя.
Щоб дістатися підконтрольної Україні території, він подолав 200 кілометрів за 18 днів. Його ноги були в крові, він втратив 11 кілограмів, а спина і коліна так сильно боліли, що йому було важко ходити.
У мене були сталеві нерви, жодних емоцій, жодних думок. Тільки цілеспрямованість і холодний розрахунок
Коли Олександр нарешті дійшов до українських військових, він зміг поїсти на заправці й випити кави. За його словами, він ніколи не куштував кращого хот-дога і не пив кращої кави.
Олександр досі бореться за Україну у лавах ЗСУ
Вадим АРНАУТ
Єдиний воїн, якому вдалося вибратися із захопленої ворогом Азовсталі у Маріуполі. Він зумів сховатись на території заводу, а потім пройшов 200 кілометрів, щоб вийти з окупації.
"Я був готовий загинути в бою, але морально не був готовий здатися", — розповів журналістам The NY Times Олександр Іванцов, який долучився до війська у березні 2022 року. На момент початку повномасштабної війни він працював агентом з морської безпеки й охороняв кораблі від сомалійських піратів поблизу Червоного моря, хоча на постійній основі жив у Маріуполі.
Згодом він опинився на комбінаті "Азовсталь", де під час обстрілу міста росіянами в розгалуженій мережі бункерів переховувалися тисячі цивільних осіб і військових. Українські війська перебували у практично безвихідній ситуації, тож військове керівництво вирішило доставити допомогу з повітря. Іванцов погодився взяти участь в цій місії, хоча він знав, що може загинути...
25 березня його вертоліт Мі-8 оминув російські зенітні батареї й приземлився на території комбінату. Тоді йому вдалося доставити необхідні припаси. Українська сторона змогла провести схожі операції ще 7 разів. Втім, цього однаково не вистачало, адже у солдатів майже не залишилося боєприпасів для багатьох видів важкого озброєння, протитанкових мін та мінометів. Тож після тривалих і важких боїв за "Азовсталь" українські захисники отримали наказ здатися.
Олександр Іванцов не хотів його дотримуватися і вирішив залишитися на "Азовсталі". Він розповів усім про своє рішення і сховався в тунелі, коли комбінат залишив останній українській солдат. У Олександра були із собою невеликі запаси води, їжі, чай, кава, матрац і спальний мішок. Він знав, що його план може здатися трохи божевільним, але на той час він був переконаний, що має більше шансів вижити, сховавшись, ніж здавшись росіянам. Чоловік планував переховуватися на комбінаті 10 днів, сподіваючись, що за цей час росіяни послаблять пильність і що він зможе вийти звідти. Втім, за тиждень він з'їв усі шість банок тушкованої курки, 10 банок сардин і випив майже всю воду з восьми півторалітрових пляшок.
Я почувався дуже погано. Я зрозумів, що мушу йти, бо не зможу прожити там ще три дні
Він швидко зрозумів, що йому потрібно вибратися з міста й прямувати на територію, контрольовану Україною, аби вижити. Олександр зізнається, що це було б неможливим без допомоги людей, яких він зустрічав випадково. Наприклад, в одному селі жінка дозволила йому напитися води з колодязя.
Щоб дістатися підконтрольної Україні території, він подолав 200 кілометрів за 18 днів. Його ноги були в крові, він втратив 11 кілограмів, а спина і коліна так сильно боліли, що йому було важко ходити.
У мене були сталеві нерви, жодних емоцій, жодних думок. Тільки цілеспрямованість і холодний розрахунок
Коли Олександр нарешті дійшов до українських військових, він зміг поїсти на заправці й випити кави. За його словами, він ніколи не куштував кращого хот-дога і не пив кращої кави.
Олександр досі бореться за Україну у лавах ЗСУ
Вадим АРНАУТ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |