Мої маршрути

Роками поспіль мій щоденний режим передбачає вечірні прохідки. Це як кварта криничної води вранці, тільки освіження через очі. Маю тридцять почергових маршрутів вулицями, провулками, затиллями, околицями, набережними. Щоб картинки не приїдалися…

І що спостерігаю. Щоразу більше ошатності і приватності, менше фабрик, цехів і майстерень. Більше крамниць і менше базарчиків. Більше синтетики в нових вулицях і менше аромату старовини в старих. Зникають старі дерева, а нові не дуже з‘являються. Кращими стають дороги, але все менше на них людей, більше машин. Звичні фруктові садки витісняють декоративні хвойно-сакурні, колишні заповітні дворики - альпійські гірки та рокарії. Менше бур‘янів, більше газонів. Вищими стають паркани, здебільшого холодно-металічні і помпезно-бетонні. Кам‘яну бруківку перемагають бітум і гудрон. Бездомних людей майже немає, зате достатньо безлюдних домів. Квітів більше в салонах, ніж у палісадниках. Причому чужинецьких, як і слів на вулицях…

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ