70 років Сергію Павленку - з роси і з води!

Ювілей сьогодні в чоловіка, який став найбільшим дослідником постаті і доби гетьмана Івана Мазепи - я жартома кажу, що він написав найбільше кілограмів книг на цю тему. Бо одні тільки його дослідження оточення Мазепи, його військових компаній тягнуть так кілограмів на три кожне... А Сергій Олегович продовжує ж і далі писати - щойно вийшла його нова книга "Шабля Івана Мазепи", де він детально досліджу діяльність ясновельможного уже по п'ятирічках (іронічно б можна сказати, що досвід роботи автора в совєтській пресі дається взнаки :) ).

Проте ще і редактором газети "Комсомольський гарт" Сергій Павленко показав себе видатним чоловіком: комсомольська газета була єдиною (власне, тоді, крім неї та "Деснянської правди", інших газет ще і не було - не було навіть "Громади", не кажучи про "Сіверщину"), яка більш- менш правдиво розповідала про бурхливі події після "ковбасної революції". Потім багато років Сергій Олегович працював власкором парламентської газети "Голос України", куди і мене за руку привів перед своїм виходом на пенсію. Його журналістські матеріали і зараз, через роки, читаються з інтересом.

Сергій Павленко - ще й видатний просвітянин, бо заснований ним під егідою обласного товариства "Просвіта" всеукраїнський журнал "Сіверянський літопис" давно став явищем історичної науки. Та й перші книги його виходили під егідою "Просвіти", як то "Загибель Батурина".

Зараз Сергій Олегович живе в материній хаті, осучаснивши і оснастивши її технічними новинками, які дозволяють йому заочно працювати в архівах Стокгольма і Кракова - гетьман Мазепа не відпускає.

Тож щиро бажаю здоров'я, так необхідного в часі Широкої війни і для продовження відтворення правдивої нашої історії, досі писаної окупантами та зайдами. На вас надія, Сергію Олеговичу!

Василь ЧЕПУРНИЙ