А запитайте в грузина, вірменина, зрештою в японця - чи захоче він змінювати своє письмо на загальнозрозуміле?

Є ще Атлас історії української державності: Українські землі від найдавніших часів до сьогодення / Авт.-упорядн.: В. Грицеляк, І. Дикий, І. Ровенчак; Ред. кол.: Войтович Л. В., Гречило А. Б., Грицеляк В. П., Дикий І. В., Литвин М. Р., Новоженець Р. П., Ровенчак І. І., Шуст Р. М. – Львів: НВФ "Карти і Атласи", 2013. – 128 с. Гадаю, продовжувати є кому.

Цікаво, хто є власником приміщення РУХу? Чи не станеться якось як з приміщенням "Просвіти"?

Це він про референдум на Чернігівщині про повернення в Союз. Така робота, ностальгія за радянським минулим, у Ніжині, зокрема, йде: https://www.facebook.com/100002082176438/posts/4190820237664007/

І без цього потрібно відкривати кафедри ПЦУ: у Ніжені, Новгороді-Сіверському, а не тільки мати її в Чернігові на всю область. А то замахнулися на Стародуб...

Експерименти на собаках.

Зміни відбуваються в Статуті, Програмі. Для їх реалізації обирається керівна команда. Така логіка реформ.З інформації випливає, що замінили тільки керівника. Діла не буде.
На жаль, у нас відсутня культура демократичних процедур через прогалини в законодавстві та відсутність контролю Мінюсту за дотриманням усіх процедур.

Одним словом, тримбач.

Шановні, змініть назву вулиці, бо й асфальтування не виправить насмішки над символом нашої державності!

Нічого не звичного. Попробуйте зібрати гроші на якусь справу з дрібних підприємців. Фермери і ті не спромоглися фінансувати "свою" партію. Про що мова?

Питання: як будуть визначати походження?

Сайт ГО «Українська Ініціатива» https://ukr-initiative.com.ua/sample-page/ не прозорий: ні статуту, ні членства, ні звітів. А справи -хороші!

Цікаво, що більшовицька влада назвала центральну площу Ніжена іменем І.Франка 1926 року. Про роль Франка у державотворчих процесах перед світовою війною також цікаво дослідити.

Нема тут чим пишатися. Німці таки об'єдналися й утворили райх, а українці ні. Типова помилка всіх українців це недооцінка власної спадкової державності у вигляді Королівства Галичини і Володимирії в складі Австро-Угорської імперії Габсбурґів, яка могла б стати 1918 року плацдармом для відновлення повноцінної державності на берегах Дніпра й Дністра.

Передадуть ділянку з мавзолеєм у комунальну власність для почесного поховання та ще й кошти для утримання в порядку. Цей чоловік з головою.

Неспроста солістка походить з епіцентру цього чотирикутника.

Як би не так. Пожинати плоди буде інший. Перемагає не роботящий, а тямущий.

Він її любить, щоб ЗРОБИТИ дитину, їй він потрібен, щоб НАРОДИТИ дитину. Чоловіки, любіть жінок стільки, скільки вони народять!

На це нема ради. У Франції також занедбуються родові маєтки.

Що робити? Щодо могили Стуса, то адресуємо це питання до Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих та Українського інституту національної пам'яті.

Потрібно натомість розбудовувати громадянське суспільство - суспільство середнього класу, який створює інститути громадянського суспільства.Потрібно доповнити Конституцію України положенням про формування громадянського суспільства.

На Чернігівщині було мобілізовано до лав Червоній армії з вересня 1943 року – 167 тисяч осіб.Безповоротні втрати Чернігівщини на фронтах Другої світової в Червоній армії – 134,5 тисяч осіб,

Проміняли Королівство Галичини і Володимирії на ЗУНР, Гетьманат Української Держави на Директорію УНР і в обох випадках з невдачею. Цілком закономірно, та визнавати ніяк.

Мінагрополітики скасували два роки тому, а відновленому на вимогу аграріїв не дають зіпнутися.

Болбочан є одним з тих (поряд з Коновальцем), хто зрадив Гетьмана і Українську державу, і за те поплатився.

А хто взамін?

Закрили, мабуть, бо нема грошей і не знають де їх узяти. Якщо проаналізувати депутатський склад будь якої ради, то там переважають люди далекі від економіки. Біда в тому, що не вміємо спілкуватися, щоб вирішувати проблеми. Протест це пасивна форма реагування. Потрібно навчитися створювати робочі форми вирішення проблем.

УІНП поцілив укотре в штангу! Це ж рідкісні історичні артефакти тоталітарної доби! Знищити їх розуму багато не треба. Потрібно перемістити в місцевий краєзнавчий музей, де їх вочевидь не вистачає.

Питання поховань поза межами визначених у громадах місць, зокрема кладовищ, вирішуються згідно з Законом України «Про поховання та похоронну справу».

Великий жаль, що ми втратили В'ячеслава Вікторовича Лебедя! У дуже відповідальний момент ми не матимемо його беззастережної підтримки. Хай буде вічною пам'ять про нього серед просвітян!