«Хай живе Великий Жовтень?!» Краще, хай швидше доживає.
«Хай живе Великий Жовтень?!» Краще, хай швидше доживає.
До річниці Жовтневого перевороту в Росії.
Радянський антирадянський фольклор.
* * *
Оскільки британська радіостанція Бі-Бі-Сі дуже оперативно взнає радянські секрети, було вирішено чергове засідання Політбюро Компартії провести без права покидати приміщення. Раптом Суслов схопився за живіт і попросив дозволу вийти. Його не пустили. Через кілька хвилин у двері постукали. На порозі стояла прибиральниця з відром:
–Тільки що Бі-Бі-Сі передало, що Михайло Андрійович всрався!
* * *
Телеграма: «Москва, Кремль, Леніну. Товариш Ленін, допоможіть бідному єврею. Рабинович». Наступного дня Рабиновича викликають куди треба:
– Ви при своєму розумі? Ленін давно помер.
– Ага, якщо вам потрібно, так він вічно живий, а якщо потрібно бідному єврею, так він давно помер!
* * *
Дзержинський дзвонить Леніну:
– Володимире Іллічу, коли розстрілювати арештованих– до або після обіду?
– Пгенєпгєменно до обіду! А їх обіди віддайте дітям – діти гобітників голодують!
* * *
Коли Сталіна поховали біля кремлівської стіни, на його могилі з'явився вінок з написом: «Посмертно репресованому від посмертно реабілітованих».
* * *
Вступний іспит з історії в університеті.
– Який в цьому році ювілей?
– Не знаю.
– Ви що, не читаєте газет, не слухаєте радіо?
– В нашому селі немає ні газет, ні радіо.
– А з якого ж це села ви приїхали?
– Мухосранська.
Професор – доценту (тихо):
– От би там пожити...
* * *
Конкурс на кращий політичний анекдот на честь Ленінського ювілею.
3-тя премія – 3 роки колонії загального режиму.
2-я премія – 7 років суворого режиму плюс п'ять років по Ленінських місцях.
1-я премія – зустріч з ювіляром.
* * *
На першотравневій демонстрації колона дідів несе плакат: «Спасибі товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство!»
До них підбігає хтось в цивільному:
– Ви що – знущаєтесь? Коли ви були дітьми, товариш Сталін ще не народився!
– Ось за це йому і спасибі!
* * *
Хрущов сам написав свою доповідь і перед виступом показав товаришу:
– Всі довкола підлабузники і правди не скажуть, навіть якщо щось не так.
Товариш прочитав і каже:
– Скажу тобі, Микита, з усією прямотою. Є у тебе дві помилочки. «Засранець» пишеться разом, а «в жопу» – окремо.
* * *
– Чи, правда, що за останній час здоров'я товариша
Хрущова погіршилося?
– Так. Він страждає грижею від підняття цілини, виразкою шлунка від кукурудзи, задишкою від змагання з Америкою і словесним проносом невідомо від чого.
* * *
– Які три речі Хрущов не встиг?
– Побудувати міст уздовж Москва-ріки, об'єднати унітаз з ванною і розділити міністерство транспорту на два: «туди» і «назад».
* * *
При Хрущові обласні комітети компартії розділили на промислові і сільськогосподарські. Приходить баба з села в промисловий обком, скаржитися на діда: мовляв, пиячить, б`ється. У неї запитують:
– А чим дід вас б`є?
– Лопатою або граблями.
– Е ні, тоді йдіть у сільськогосподарський обком. Якби він гахнув вас праскою чи швейною машинкою, тоді до нас.
* * *
Брежнєв збирається лягти на операцію по розширенню грудної клітини – не вистачає місця для орденів.
* * *
Телефонний дзвінок. Брежнєв піднімає трубку:
– Дорогий Леонід Ілліч слухає!
* * *
Випустили поштову марку із зображенням Брежнєва. Але марка не приклеюється: одні плюють не на той бік, інші лижуть не той бік.
* * *
Правда, що Брежнєву збираються присвоїти звання генералісимуса?
– Правда. І якщо він це слово зуміє ще вимовити, то йому також присвоять звання народного артиста Радянського Союзу.
* * *
Після свого виступу Брежнєв накинувся на референта:
– Я замовляючи вам промову на 15 хвилин, а вона тривала цілу годину!
– Леонід Ілліч, так там же були чотири примірники...
* * *
Брежнєв вранці приїздить на службу в ЦК партії. Назустріч Суслов:
– Леонід Ілліч, на вас один черевик чорний, другий коричневий. Ви б проїхали додому, перевзулися.
– Я вже їздив. Там стоять точно такі ж: один чорний, один коричневий.
* * *
Брежнєв робить доповідь на з`їзді партії:
– «Ми ідьом на гавно».
Придивився в текст і читає вдруге:
– «Ми ідьом на гавно».
Повернувся в президію до Суслова і каже:
– Що це ви мені підсунули?
Суслов йому:
– Леонід Ілліч, перегорніть сторінку.
Брежнєв перегорнув і читає:
– «Ми ідьом нага в ногу со врємєнєм».
* * *
Брежнєв, прикривши обличчя панамкою, лежить на пляжі санаторію Політбюро. Підійшов собака і лизнув йому задницю. Не змінюючи пози, Брежнєв ліниво реагує:
– Ну, це вже занадто, товариші!
* * *
– Чому закритий плавальний басейн?
– В ньому проявляють фотопортрет Брежнєва.
* * *
– Яку музику любить Андропов?
– Камерну.
* * *
– Товариші члени Політбюро, котрі проголосували за обрання Юрія Володимировича Андропова, можуть опустити руки і відійти від стінки!
* * *
Прийшовши до влади, Андропов сформулював завдання перед сільським господарством: садити, садити і ще раз садити!
* * *
Троє готуються до прийому в компартію і боятися, що їх не приймуть через непролетарського походження.
– Я чесно скажу, що у мого батька був маленький заводик, не такий, звичайно, як ЗІЛ! – каже один.
– А я чесно скажу, що у мого батька був маленький
магазинчик, не такий, звичайно, як ГУМ на Красній площі, – каже інший.
– І я чесно скажу, – говорить Рабинович, – що у моєї матері був маленький бардачок, не такий, звичайно, як весь цей бардак!
* * *
– Чи життєздатна соціалістична система?
– Звичайно ! Якби такий бардак був при капіталізмі, він би давно загинув!
* * *
– Яке пекло краще – капіталістичне чи соціалістичне?
–Для грішників, звичайно, соціалістичне: то сірників немає, то з паливом перебої, то котел на ремонт поставлять, то у чортів партзбори.
* * *
– Чому в СРСР немає безробіття?
- Бо всі зайняті: одні будують, інші ламають.
* * *
– Що в Радянському Союзі найбільш постійне?
– Тимчасові труднощі.
* * *
У вірменське радіо прийшов питання з-за кордону:
– Чи дійсно в СРСР зарплата не відповідає роботі?
– Цілком відповідає. Влада робить вигляд, що платить, а ми робимо вигляд, що працюємо.
* * *
На лекції з анатомії професор запитує студента:
– Що таке скелет?
– Це колгоспник, який здав державі вовну, сало,
м'ясо та яйця.
* * *
– Які основні перешкоди перед радянським сільським
господарством?
– Їх чотири: весна, літо, осінь і зима.
* * *
– До кінця п'ятирічки у нас буде по десять кілограмів м'яса на людину ... – каже лектор. Його запитує слухач із заднього ряду:
– Вибачте, тут погано чути. Ви сказали на людину чи на людині?
* * *
– Що збирають, якщо немає врожаю?
– Пленум компартії.
* * *
– Що буде, якщо в пустелі Сахара побудувати соціалізм?
– Там розпочнуться перебої з піском.
* * *
З огляду на те, що з кормами неблагополучно, вирішили схрестити корову з ведмедем – нехай доїться, як корова, а взимку смокче лапу.
* * *
Голова колгоспу доповідає на зборах:
– Перший пункт зборів: будівництво свинарника. Але цегли нема, дощок теж, гвіздків теж. Перейдемо до другого пункту: побудова комунізму.
* * *
Матч з легкої атлетики СРСР - США. Біжать двоє. Американець переміг. Радянські газети повідомили: «В бігу на 100 метрів радянський спортсмен зайнявши призове друге місце. Американський бігун був передостаннім».
* * *
Запитання після лекції під назвою «Наздоженемо Америку»:
– А коли ми її наздоженемо, можна буде там залишитися?
* * *
Запитання, на яке навіть вірменське радіо не змогло відповісти:
– Що буде, коли ми переженемо Америку, яка котиться в прірву?
* * *
– Скільки у нас автомобілів на душу населення?
– Дві машини: чорний «воронок» для арештів і швидка психіатрична допомога.
* * *
Сусідці, яка збирається в Ізраїль:
– Оце ти не боїшся їхати в таку далечінь, коли вже в 50-ти кілометрах від Москви жерти нічого!
* * *
У магазинах м'яса нема, ковбаси нема, молока нема. І чого у нас тільки нема!
* * *
Чоловік приходить додому і застає дружину з коханцем. Каже їй:
- Ти тут дурницями займаєшся, а у магазині навпроти викинули на продаж вермішель!
* * *
– Чи може корова, відправившись з міста-героя Москви, дійти до міста-героя Волгограда?
– Ні. Її з'їдять у місті-герої Тулі.
* * *
В порядку боротьби за культуру обслуговування при вході в універмаг поставили двох чоловік. Кожного відвідувача вони зустрічають усмішками. Один каже: «Ласкаво просимо!», Інший – «Нічого немає!»
* * *
Рабинович емігрує з сімейством з Одеси в Ізраїль. На кордоні проходять паспортний контроль: все гаразд. Митний контроль, начебто теж нормально, І раптом митник приколупався:
– Рабинович! Ви оце везете папугу. Так це цінна і рідкісна порода, таких з Радянського Союзу вивозити заборонено.
– А він у нас так давно живе, – каже Рабинович, – ми до нього так звикли.
– Не можна, – каже митник, – Нє положено.
– Ну, може, дозволите як виняток? – вговоряє Рабинович.
– Заборонено. Хіба що у вигляді тушки чи опудала.
І тут озвався папуга:
– Рабинович! Я згоден хоч тушкою, хоч опудалом, аби швидже з цієї блядської країни.
Петро АНТОНЕНКО
До річниці Жовтневого перевороту в Росії.
Радянський антирадянський фольклор.
* * *
Оскільки британська радіостанція Бі-Бі-Сі дуже оперативно взнає радянські секрети, було вирішено чергове засідання Політбюро Компартії провести без права покидати приміщення. Раптом Суслов схопився за живіт і попросив дозволу вийти. Його не пустили. Через кілька хвилин у двері постукали. На порозі стояла прибиральниця з відром:
–Тільки що Бі-Бі-Сі передало, що Михайло Андрійович всрався!
* * *
Телеграма: «Москва, Кремль, Леніну. Товариш Ленін, допоможіть бідному єврею. Рабинович». Наступного дня Рабиновича викликають куди треба:
– Ви при своєму розумі? Ленін давно помер.
– Ага, якщо вам потрібно, так він вічно живий, а якщо потрібно бідному єврею, так він давно помер!
* * *
Дзержинський дзвонить Леніну:
– Володимире Іллічу, коли розстрілювати арештованих– до або після обіду?
– Пгенєпгєменно до обіду! А їх обіди віддайте дітям – діти гобітників голодують!
* * *
Коли Сталіна поховали біля кремлівської стіни, на його могилі з'явився вінок з написом: «Посмертно репресованому від посмертно реабілітованих».
* * *
Вступний іспит з історії в університеті.
– Який в цьому році ювілей?
– Не знаю.
– Ви що, не читаєте газет, не слухаєте радіо?
– В нашому селі немає ні газет, ні радіо.
– А з якого ж це села ви приїхали?
– Мухосранська.
Професор – доценту (тихо):
– От би там пожити...
* * *
Конкурс на кращий політичний анекдот на честь Ленінського ювілею.
3-тя премія – 3 роки колонії загального режиму.
2-я премія – 7 років суворого режиму плюс п'ять років по Ленінських місцях.
1-я премія – зустріч з ювіляром.
* * *
На першотравневій демонстрації колона дідів несе плакат: «Спасибі товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство!»
До них підбігає хтось в цивільному:
– Ви що – знущаєтесь? Коли ви були дітьми, товариш Сталін ще не народився!
– Ось за це йому і спасибі!
* * *
Хрущов сам написав свою доповідь і перед виступом показав товаришу:
– Всі довкола підлабузники і правди не скажуть, навіть якщо щось не так.
Товариш прочитав і каже:
– Скажу тобі, Микита, з усією прямотою. Є у тебе дві помилочки. «Засранець» пишеться разом, а «в жопу» – окремо.
* * *
– Чи, правда, що за останній час здоров'я товариша
Хрущова погіршилося?
– Так. Він страждає грижею від підняття цілини, виразкою шлунка від кукурудзи, задишкою від змагання з Америкою і словесним проносом невідомо від чого.
* * *
– Які три речі Хрущов не встиг?
– Побудувати міст уздовж Москва-ріки, об'єднати унітаз з ванною і розділити міністерство транспорту на два: «туди» і «назад».
* * *
При Хрущові обласні комітети компартії розділили на промислові і сільськогосподарські. Приходить баба з села в промисловий обком, скаржитися на діда: мовляв, пиячить, б`ється. У неї запитують:
– А чим дід вас б`є?
– Лопатою або граблями.
– Е ні, тоді йдіть у сільськогосподарський обком. Якби він гахнув вас праскою чи швейною машинкою, тоді до нас.
* * *
Брежнєв збирається лягти на операцію по розширенню грудної клітини – не вистачає місця для орденів.
* * *
Телефонний дзвінок. Брежнєв піднімає трубку:
– Дорогий Леонід Ілліч слухає!
* * *
Випустили поштову марку із зображенням Брежнєва. Але марка не приклеюється: одні плюють не на той бік, інші лижуть не той бік.
* * *
Правда, що Брежнєву збираються присвоїти звання генералісимуса?
– Правда. І якщо він це слово зуміє ще вимовити, то йому також присвоять звання народного артиста Радянського Союзу.
* * *
Після свого виступу Брежнєв накинувся на референта:
– Я замовляючи вам промову на 15 хвилин, а вона тривала цілу годину!
– Леонід Ілліч, так там же були чотири примірники...
* * *
Брежнєв вранці приїздить на службу в ЦК партії. Назустріч Суслов:
– Леонід Ілліч, на вас один черевик чорний, другий коричневий. Ви б проїхали додому, перевзулися.
– Я вже їздив. Там стоять точно такі ж: один чорний, один коричневий.
* * *
Брежнєв робить доповідь на з`їзді партії:
– «Ми ідьом на гавно».
Придивився в текст і читає вдруге:
– «Ми ідьом на гавно».
Повернувся в президію до Суслова і каже:
– Що це ви мені підсунули?
Суслов йому:
– Леонід Ілліч, перегорніть сторінку.
Брежнєв перегорнув і читає:
– «Ми ідьом нага в ногу со врємєнєм».
* * *
Брежнєв, прикривши обличчя панамкою, лежить на пляжі санаторію Політбюро. Підійшов собака і лизнув йому задницю. Не змінюючи пози, Брежнєв ліниво реагує:
– Ну, це вже занадто, товариші!
* * *
– Чому закритий плавальний басейн?
– В ньому проявляють фотопортрет Брежнєва.
* * *
– Яку музику любить Андропов?
– Камерну.
* * *
– Товариші члени Політбюро, котрі проголосували за обрання Юрія Володимировича Андропова, можуть опустити руки і відійти від стінки!
* * *
Прийшовши до влади, Андропов сформулював завдання перед сільським господарством: садити, садити і ще раз садити!
* * *
Троє готуються до прийому в компартію і боятися, що їх не приймуть через непролетарського походження.
– Я чесно скажу, що у мого батька був маленький заводик, не такий, звичайно, як ЗІЛ! – каже один.
– А я чесно скажу, що у мого батька був маленький
магазинчик, не такий, звичайно, як ГУМ на Красній площі, – каже інший.
– І я чесно скажу, – говорить Рабинович, – що у моєї матері був маленький бардачок, не такий, звичайно, як весь цей бардак!
* * *
– Чи життєздатна соціалістична система?
– Звичайно ! Якби такий бардак був при капіталізмі, він би давно загинув!
* * *
– Яке пекло краще – капіталістичне чи соціалістичне?
–Для грішників, звичайно, соціалістичне: то сірників немає, то з паливом перебої, то котел на ремонт поставлять, то у чортів партзбори.
* * *
– Чому в СРСР немає безробіття?
- Бо всі зайняті: одні будують, інші ламають.
* * *
– Що в Радянському Союзі найбільш постійне?
– Тимчасові труднощі.
* * *
У вірменське радіо прийшов питання з-за кордону:
– Чи дійсно в СРСР зарплата не відповідає роботі?
– Цілком відповідає. Влада робить вигляд, що платить, а ми робимо вигляд, що працюємо.
* * *
На лекції з анатомії професор запитує студента:
– Що таке скелет?
– Це колгоспник, який здав державі вовну, сало,
м'ясо та яйця.
* * *
– Які основні перешкоди перед радянським сільським
господарством?
– Їх чотири: весна, літо, осінь і зима.
* * *
– До кінця п'ятирічки у нас буде по десять кілограмів м'яса на людину ... – каже лектор. Його запитує слухач із заднього ряду:
– Вибачте, тут погано чути. Ви сказали на людину чи на людині?
* * *
– Що збирають, якщо немає врожаю?
– Пленум компартії.
* * *
– Що буде, якщо в пустелі Сахара побудувати соціалізм?
– Там розпочнуться перебої з піском.
* * *
З огляду на те, що з кормами неблагополучно, вирішили схрестити корову з ведмедем – нехай доїться, як корова, а взимку смокче лапу.
* * *
Голова колгоспу доповідає на зборах:
– Перший пункт зборів: будівництво свинарника. Але цегли нема, дощок теж, гвіздків теж. Перейдемо до другого пункту: побудова комунізму.
* * *
Матч з легкої атлетики СРСР - США. Біжать двоє. Американець переміг. Радянські газети повідомили: «В бігу на 100 метрів радянський спортсмен зайнявши призове друге місце. Американський бігун був передостаннім».
* * *
Запитання після лекції під назвою «Наздоженемо Америку»:
– А коли ми її наздоженемо, можна буде там залишитися?
* * *
Запитання, на яке навіть вірменське радіо не змогло відповісти:
– Що буде, коли ми переженемо Америку, яка котиться в прірву?
* * *
– Скільки у нас автомобілів на душу населення?
– Дві машини: чорний «воронок» для арештів і швидка психіатрична допомога.
* * *
Сусідці, яка збирається в Ізраїль:
– Оце ти не боїшся їхати в таку далечінь, коли вже в 50-ти кілометрах від Москви жерти нічого!
* * *
У магазинах м'яса нема, ковбаси нема, молока нема. І чого у нас тільки нема!
* * *
Чоловік приходить додому і застає дружину з коханцем. Каже їй:
- Ти тут дурницями займаєшся, а у магазині навпроти викинули на продаж вермішель!
* * *
– Чи може корова, відправившись з міста-героя Москви, дійти до міста-героя Волгограда?
– Ні. Її з'їдять у місті-герої Тулі.
* * *
В порядку боротьби за культуру обслуговування при вході в універмаг поставили двох чоловік. Кожного відвідувача вони зустрічають усмішками. Один каже: «Ласкаво просимо!», Інший – «Нічого немає!»
* * *
Рабинович емігрує з сімейством з Одеси в Ізраїль. На кордоні проходять паспортний контроль: все гаразд. Митний контроль, начебто теж нормально, І раптом митник приколупався:
– Рабинович! Ви оце везете папугу. Так це цінна і рідкісна порода, таких з Радянського Союзу вивозити заборонено.
– А він у нас так давно живе, – каже Рабинович, – ми до нього так звикли.
– Не можна, – каже митник, – Нє положено.
– Ну, може, дозволите як виняток? – вговоряє Рабинович.
– Заборонено. Хіба що у вигляді тушки чи опудала.
І тут озвався папуга:
– Рабинович! Я згоден хоч тушкою, хоч опудалом, аби швидже з цієї блядської країни.
Петро АНТОНЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |