Планова економіка це об'єктивна категорія не залежно від наявних політичних чи соціальних систем у держав. Світовий ринок споживає стільки продовольства, скільки на нього заробив. Крім того, продовольство це інструмент світової політики - пряник і батіг водночас. Згадаймо Голодомор. Уряд України, починаючи з урядування Л. Кучми, передав виробництво продовольства на відкуп світовим (транснаціональним ) компаніям. Теперішня ситуація з блокування вивозу продовольства це наслідок аграрної політики з монополізації ринку як щодо гравців, так і щодо культур. У заручниках цієї політики виявилася держава внаслідок захоплення агресором морських шляхів з вивозу продовольства, а тепер і шляхом перекриття сухопутних шляхів.Як би там не було, питання національної безпеки вимагає диверсифікації аграрного виробництва шляхом його демонополізації, а також вжиття заходів захисту національних економічних інтересів на рівні СОТ,ЄС, ООН.
Щодо Довженка, то в нього як і у Винниченка, були націонал-комуністичні переконання. От і виходить, що чернігівці на виконання закону про дерусифікацію порушили закон про декомунізацію. Вшанували таки комуніста, та ще й заслуженого.
Офіційна історична наука України отримала ще один потужний удар. І вже не вперше - без відповіді. Це повна поразка Інституту історії НАНУ, численних державних інститутів, факультетів, кафедр. Ворог б'є туди, де замовчування, неправда, здача позицій.
Щодо оцінки О. Довженка як кіномитця змагатися із С. Тримбачем не стану. Про ідеологічну складову його кінотворів будь хто з політологів скаже, що це була сталінщина. Про світову велич наважусь подати свою думку — вона була дутою як і у В. Винниченка, ще одного націонал-комуніста. Сталін гроші на підкуп не шкодував, що здавна було в традиції імперії.
У нас якось так - ніяк не відчепимось від російської церкви, маючи їхніх святих за своїх. Служив Феодосій Москві, а нам до цього ніякого діла. Чому б Діонісія Балабана натомість не канонізувати?
Бідність називають великим свинством, свідченням убогості ума й духу. Христос пропонує багатому роздати убогим, мабуть, і неробам. Протестанти, мабуть, тому що були не згодні з таким, проповідують багатіти з власної праці.