Закрили, мабуть, бо нема грошей і не знають де їх узяти. Якщо проаналізувати депутатський склад будь якої ради, то там переважають люди далекі від економіки. Біда в тому, що не вміємо спілкуватися, щоб вирішувати проблеми. Протест це пасивна форма реагування. Потрібно навчитися створювати робочі форми вирішення проблем.
УІНП поцілив укотре в штангу! Це ж рідкісні історичні артефакти тоталітарної доби! Знищити їх розуму багато не треба. Потрібно перемістити в місцевий краєзнавчий музей, де їх вочевидь не вистачає.
Великий жаль, що ми втратили В'ячеслава Вікторовича Лебедя! У дуже відповідальний момент ми не матимемо його беззастережної підтримки. Хай буде вічною пам'ять про нього серед просвітян!
Розбіжності між Російською Імперією (Петром I)та Гетьманською Україною (Мазепою) мали глибинний релігійно-ідеологічний зміст. Імператор за модель стосунків з церквою взяв протестантську, в якій главою церкви був монарх, а Гетьман був на боці православної традиції, за якою церква підпорядковувалася патріархові й від монарха не залежала. Тому відступником від православ'я був саме Петро, а не Мазепа. Яворський не тільки це прекрасно знав, але й, припускаю був ініціатором анафемування Мазепи у відступництві від православ'я на користь... уніатства. У той час як Мазепа був на боці Карла XII, короля Швеції,протестанта за вірою. І хоч церковне прокляття мало явно фальшивий характер, але справило величезний вплив на козацтво і українське населення в цілому в їх ідеологічній деморалізації та не підтримці Мазепи.
Насправді, зіткнулися дві позиції - за і проти незалежної від Москви України. Аргументом є те, що коли на перейменованій на ім'я Гетьмана Івана Мазепи вулиці буде далі знаходитися єпархіальне управління РПЦ в Благовіщенському монастирі, то це ще більше впадатиме в очі в умовах війни Росії проти України. А так усе чинно-благородно: Яворський у Москви в пошані.
Дуже добре, що з Києва "Просвіта" подає руку допомоги "Просвіті" Ніжина. Хоча ще краще було б, щоб "Просвіта" ініціювала законопроєкт про позбуття радянщини і російщини та вимогами до керівних кадрів культури в центрі та на місцях.
Перелицювання ТУМу на Просвіту в підсумку дало 0. Так само як і перетворення РУХу на партію. Оскільки зараз з мовою більш-менш, то актуальним залишається перезаснування Просвіти.
Новітні ТУМ і Просвіта це різні організації. Так само й колись: на підросійській Україні на першому плані була заборонена мова, а на підавстрійській - позбавлення економічного утиску. Це так коротко. Тож глібовське товариство це таки попередник ТУМу, а не Просвіти.
Ця людина як економіст-реформатор РУХу себе засвітила, а пізніше зникла з поля зору. На поверхні були Лановий, Пинзеник, яких останнім часом теж не чути. Мабуть, і їх зоря закотилася.
Надумана проблема. Подивився як у Вікіпедії відображено, наприклад, Івана Пулюя. В україномовній - як українського фізика і електротехніка, в німецькомовній - як австро-угорського, української національності.