Новітні ТУМ і Просвіта це різні організації. Так само й колись: на підросійській Україні на першому плані була заборонена мова, а на підавстрійській - позбавлення економічного утиску. Це так коротко. Тож глібовське товариство це таки попередник ТУМу, а не Просвіти.
Ця людина як економіст-реформатор РУХу себе засвітила, а пізніше зникла з поля зору. На поверхні були Лановий, Пинзеник, яких останнім часом теж не чути. Мабуть, і їх зоря закотилася.
Надумана проблема. Подивився як у Вікіпедії відображено, наприклад, Івана Пулюя. В україномовній - як українського фізика і електротехніка, в німецькомовній - як австро-угорського, української національності.
Хай там як, а Польща - наш стратегічний партнер, панове. Давайте оцінювати нашу минулу поведінку стосовно Польщі самокритично. Це більш важливо, щоб не повторювати помилок, своїх, та правильно реагувати на їхні. "А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!" Т. Г. Шевченко. І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ.
Час увічнити пам'ять Дорошенка Дмитра Івановича (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87) і Висоцького Миколи Васильовича (http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/1995/1995_5.pdf).
Треба визнати, що керівництву СРСР була вигідна боротьба ОУН проти Польської держави. Як тільки ця правова співвідносно до СРСР держава упала, совєти тут же винищили "без суду і слідства" не те що оунівців, а й просто активних українців. Попав би Бандера в лапи НКВС 1939 р., а не гестапо 1941 р., на його біографії можна б було ставити крапку. Поляки в'язнів, у т.ч. Бандеру, випустили із ув'язнення перед наступом німців, а совєти - розстріляли. Треба відмітити, що наші великі поразки в боротьбі за державність тягли невиправдані жертви, відкладали на довгий час її перемогу. Тому героїзація жертв без осуду винуватців толерує продовження невдач.
Туманні пояснення. З української народних казок знаємо про таких персонажів як Морозко, Мороз Морозовин, Мороз-Морозенко. Так само з класичної літератури "дожовтневого" періоду не знаємо про святого Миколая. Цей персонаж прийшов із Західної Європи на Західну Україну в перекладі їх Санта Клауса, що приносить новорічні подарунки. Кремлівська влада готувалася до війни із Заходом, тому на противагу перелицювала казкового персонажа Морозка в Діда Мороза. Щодо православної церкви на Східній Україні, то Святий Миколай ніколи не був новорічним персонажем, а народні новорічні персонажі не визнавалися як язичницькі.
Вагомий факт, який варто взяти до керівництва науковцям Українського інституту національної пам’яті. У краєзнавчому музеї м.Дрогобича в меморіальній кімнаті А. Мельника розміщено жовто-блакитний прапор УНО (у форматі "жовтий верх, блакитний низ"). Цей оригінальний прапор Українського Національного Об'єднання, на якому присягали на вірність Україні визначні діячі ОУН Є. Коновалець, А. Мельник, С. Бандера та інші, було успадковано від прапора УНР, затвердженого урядом 1918 р. Фото тут: http://nizhen.com.ua/?part_i...._month=
Завдяки прикладу Мішеля Терещенка ми побачили, що особистість зможе себе реалізувати у сприятливому середовищі. Його потрібно готувати. За це велика Вам вдячність, Мішелю!
У нас відсутня збалансована державна аграрна політика. Нема навіть самого інструменту її реалізації - профільного міністерства. Країну перетворено на кукурудзяно-соняшниковий клондайк для транснаціональних гравців. Детальніше читай тут: http://agroportal.ua/ua....ye-ruki
Ми таки пересвідчилися, що організація первинної ланки себе виправдала. Не уявляю, як би справлялася стара ніжинська поліклініка! Мережа сімейних лікарів це якраз те, що треба в умовах пандемії. А от вторинну ланку не встигли осучаснити, зокрема щодо інтеграції до неї туб-, псих-, вендиспансерів, матеріально підкріпити. Нова команда не спромоглася розвернути державну машину з плану великого будівництва на термінову боротьбу з пандемією.
Вустами Саакашвілі говорить влада - попереду важкі часи. Незграбне намагання наповнити бюджет шляхом впровадження РРО (фактично - виконання закону 1995 року) засвідчило безсистемність у діяльності законодавчої і виконавчої гілок влади, до якої якраз він і причетний як голова Виконавчого комітету реформ. Критикувати не важко, а де так потрібні конструктивні пропозиції?
Якщо проаналізувати останні місцеві вибори, то ми бачимо, що місце загальнонаціональних партій в протистоянні з олігархатом подекуди заступають місцеві політичні проєкти еліт обласного/міжобласного рівня. Майбутній успіх державності залежатиме від "звичайної поміркованості" загальнонаціональних партій з політичними проєктами місцевих еліт. Протистояння Порошенка із Садовим у Львові є яскравим прикладом шкідливості "радикальності думки". А так, у цілому поділяю аналіз автора.
0
