"Просіла" економіка Чернігова, менше Ніжена, мабуть, ще менше Прилук. Експорт жирів це з Ніжена, а хімія з Прилук. Наслідки війни відбилися на децентралізації економіки, тенденція збережеться.
Гляньте на обличчя "етіх циган":https://www.google.com/search?client=firefox-b-d&q=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4+%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Як казав громадянин Аргентини Ігор Качуровський, це найевропеїнізова країна Південної Америки.
Що об‘єднує такі, здавалось би, різні організації, так це просвітницька складова їхньої статутної діяльності та державотворча спрямованість. Коло членів - громадських об‘єднань буде розширюватися, бо разом можна досягти більшого успіху.
Уточнення. 8-го грудня 2022 року в день народження Товариства «Просвіта» у Львові (1868) засновниками Громадської спілки «Ніжинське товариство “Просвіта”» стали Ніжинська міськрайонна благодійна організація «Благодійний фонд “Ніжен”», Асоціація «Об’єднання підприємств Ніжинщини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікс-Ко», Релігійна організація «Релігійна громада Парафії Всіх Святих Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Ніжина Чернігівської області», Релігійна організація «Релігійна громада Спасо-Преображенська парафія Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Ніжин Чернігівської області», Релігійна організація «Релігійна громада (парафія) Святих Рівноапостольних Володимира та Ольги Української Греко-Католицької Церкви міста Ніжин Чернігівської області», Релігійна організація місцева християнська церква повного євангелія «Царство віри», Ніжинське козацьке товариство “Ніжинський козацький полк» Українського козацтва.
Треба відзначити, що залишився сайт "Сіверщина". Колись це був дискусійний майданчик, а зараз свобода слова така, що заціпило. Що залишилося незмінним так це відчуженість влади від патріотів, тих, хто і словом, і ділом за державний інтерес.
На найбільших за номіналом банкнотах держави Україна поміщено зображення Григорія Сковороди і Володимира Вернадського. Перший заперечував потребу своєї держави, тобто був анархістом за поглядами, інший - її неприхильником, бо був російським кадетом. Радий отримати спростування помилковості моєї оцінки.
Це як поглянути на Григорія Сковороду і на Георгія Кониського: перший був анархістом, другий - ворогом білоруської ГКЦ, - обоє на службі імперії, хоча б за мовною ознакою їхніх творів. Шевченко про Сковороду: "А Борнц* усе-таки поет народний і великий. І наш Сковорода таким би був, якби його не збила з пливу латинь, а потім московщина". *)Роберт Бернз
Тут справа в іншому. ПЦУ не зможе "переварити" відразу 14 тис. парафій УПЦ МП. Заборона на одну юрисдикцію, а не на право громад на їхні релігійні потреби в іншій юрисдикції.Чомусь про це мовчать, а це питання надзвичайне.
Так, невблаганно відходять особистості, а з ними й покоління, якому пощастило докласти зусиль для Незалежності. Добре, що залишаться картини, музейні експозиції, свіча пам'яті, що зігріватиме спогадами про зустрічі.
"Прежде всего, Конституционное соглашение и его роковые последствия. Это оттуда — многие наши беды, чудовищный разгул волюнтаризма и вседозволенности, попрание законов, прав и свобод человека, преследование инакомыслящих. Это оттуда — грабеж народа, его нищета и бесправие. Это оттуда — отстранение избранных народом Советов от управления, чиновничий произвол.
На мой взгляд, Конституционное соглашение — большой откат в истории государства, большая трагическая ошибка, плоды которой мы будем пожинать еще длительное время". https://sites.google.com/view....eoxqFvO
Ще задовго до "крадіжки" (1721) нашої назви Русь ми спочатку (1648) відновили свою державу під назвою Військо Запорозьке, потім (1658) спробували стати Великим князівством Руським, рівноправним членом Республіки Трьох Націй разом з Великим князівством Литовським і Королівством Польським. Чомусь той же Михайло Грушевський забув про назву Русь, коли новопосталу державу (1917) назвали Українською Народною Республікою, так само як з'явилася (1918) Західноукраїнська Народна Республіка, а не Королівство Русі (Королівство Галичини та Володимирії). Не треба цуратися свого як і ніколи не пізно його повернути!
Як би не критикували Китай, їхня економіка стійкіша. Для порівняння, інфляція в них 2.8%, у Франції - 5.6%, Німеччині - 10%. Звертає увагу їхня підтримка народжуваності на тлі нашого толерування демографічної катастрофи. Вивчати позитивний досвід не зайве!
Нема проблем. Як назвали британці, Чарльзом III, так і ми величатимемо. А те, що поспішили за інерцією назвати Карлом, то цей російськомовний вплив треба відкинути.
"Тому, я не знаю, де з КНР у нас може бути бодай якась можливість для взаємодії". Китай - №1 торговельний партнер України, зерно з Одеси знову пішло до Китаю, а не деінде, де голодують (де?). Демографічний тиск з боку Китаю, в якому він напрямку? Отож бо. Колись Гітлер, з яким порівнюють Путіна, обґрунтував "дранґ нах остен" (фактично на Україну, де знайшлися наївні будувати при нацистах незалежну державу) потребою життєвого простору. Так у Райху 1941р. було всього-на-всього 70 млн.осіб, а не 1,5 млрд. як у Піднебесній сьогодні. І це в умовах їхньої демографічної кризи, яка зумовила програму стимулювання народжуваності до 3-х дітей в сім'ї. А жити де їм? Там, де колись жили їхні пращури і ради цьому в московщині не можуть дати, не інакше як рухатись далі – на «новоросію» і «юго-западний край». А тепер порівняйте з нашою демографією - й коло замкнулося.
Ніяк не обійтися без репліки. Таким чином, маємо ще два міста-побратими після міста Швідніца (Świdnica), про зв'язки з яким не згадується. Повітовий центр у південно-західній частині Польщі, належить до Нижньосілезького воєводства, 61 тис. жителів.
Дуже шкода. І чоловіка, й нездійснення його задуму.Чубайсу треба було робити так, як колишній голова уряду Російської імперії Вітте. Спочатку написати. Той сховав спогади в закордонному банку, бо після його смерті, природної. до речі, кинулися обшукувати помешкання й зловили облизня. Так ми можемо тепер знати про закулісну сторону царювання Миколи ІІ. Але будемо сподіватися, що мемуаристи ще будуть.
0
