Так, невблаганно відходять особистості, а з ними й покоління, якому пощастило докласти зусиль для Незалежності. Добре, що залишаться картини, музейні експозиції, свіча пам'яті, що зігріватиме спогадами про зустрічі.
"Прежде всего, Конституционное соглашение и его роковые последствия. Это оттуда — многие наши беды, чудовищный разгул волюнтаризма и вседозволенности, попрание законов, прав и свобод человека, преследование инакомыслящих. Это оттуда — грабеж народа, его нищета и бесправие. Это оттуда — отстранение избранных народом Советов от управления, чиновничий произвол.
На мой взгляд, Конституционное соглашение — большой откат в истории государства, большая трагическая ошибка, плоды которой мы будем пожинать еще длительное время". https://sites.google.com/view....eoxqFvO
Ще задовго до "крадіжки" (1721) нашої назви Русь ми спочатку (1648) відновили свою державу під назвою Військо Запорозьке, потім (1658) спробували стати Великим князівством Руським, рівноправним членом Республіки Трьох Націй разом з Великим князівством Литовським і Королівством Польським. Чомусь той же Михайло Грушевський забув про назву Русь, коли новопосталу державу (1917) назвали Українською Народною Республікою, так само як з'явилася (1918) Західноукраїнська Народна Республіка, а не Королівство Русі (Королівство Галичини та Володимирії). Не треба цуратися свого як і ніколи не пізно його повернути!
Як би не критикували Китай, їхня економіка стійкіша. Для порівняння, інфляція в них 2.8%, у Франції - 5.6%, Німеччині - 10%. Звертає увагу їхня підтримка народжуваності на тлі нашого толерування демографічної катастрофи. Вивчати позитивний досвід не зайве!
Нема проблем. Як назвали британці, Чарльзом III, так і ми величатимемо. А те, що поспішили за інерцією назвати Карлом, то цей російськомовний вплив треба відкинути.
"Тому, я не знаю, де з КНР у нас може бути бодай якась можливість для взаємодії". Китай - №1 торговельний партнер України, зерно з Одеси знову пішло до Китаю, а не деінде, де голодують (де?). Демографічний тиск з боку Китаю, в якому він напрямку? Отож бо. Колись Гітлер, з яким порівнюють Путіна, обґрунтував "дранґ нах остен" (фактично на Україну, де знайшлися наївні будувати при нацистах незалежну державу) потребою життєвого простору. Так у Райху 1941р. було всього-на-всього 70 млн.осіб, а не 1,5 млрд. як у Піднебесній сьогодні. І це в умовах їхньої демографічної кризи, яка зумовила програму стимулювання народжуваності до 3-х дітей в сім'ї. А жити де їм? Там, де колись жили їхні пращури і ради цьому в московщині не можуть дати, не інакше як рухатись далі – на «новоросію» і «юго-западний край». А тепер порівняйте з нашою демографією - й коло замкнулося.
Ніяк не обійтися без репліки. Таким чином, маємо ще два міста-побратими після міста Швідніца (Świdnica), про зв'язки з яким не згадується. Повітовий центр у південно-західній частині Польщі, належить до Нижньосілезького воєводства, 61 тис. жителів.
Дуже шкода. І чоловіка, й нездійснення його задуму.Чубайсу треба було робити так, як колишній голова уряду Російської імперії Вітте. Спочатку написати. Той сховав спогади в закордонному банку, бо після його смерті, природної. до речі, кинулися обшукувати помешкання й зловили облизня. Так ми можемо тепер знати про закулісну сторону царювання Миколи ІІ. Але будемо сподіватися, що мемуаристи ще будуть.
Чим більше буде розмов про альтернативні назви, тим краще для просвітлення голів мешканців цих вулиць. А ще встановлюють інформаційні таблички на початку вулиць зі знаковими назвами. Упевнений, що міський голова Чернігова і в цьому питанні буде на висоті.
Формально, претензії до міського голови Атрошенка є безпіставними. Процедура перейменувань вимагає громадських слухань. В умовах воєнного стану це не є можливим. А без результатів громадських слухань міський голова не може зробити подання до міської ради про перейменування. Однак, нічого не перешкоджає запустити цей процес, завершення якого можливе після скасування воєнного стану. Таким шляхом пішли в Ніжині. Проте, і до міського голови м. Ніжина О. Кодоли також є запитання щодо неоприлюднення інших пропозицій, а не тільки робочої групи від міського голови... Бажані також зміни до ЗУ "Про присвоєння власних назв...", які б уможливили завершення цього процесу за наявних обставин. Це вже питання до ВРУ та до суб'єктів подання таких змін.
Формально, претензії до п. Атрошенка є безпіставними. Процедура перейменувань вимагає громадських слухань. В умовах воєнного стану це не є можливим. А без результатів громадських слухань міський голова не може зробити подання до міської ради про перейменування. Однак, нічого не перешкоджає запустити цей процес, завершення якого можливе після скасування воєнного стану. Бажані також зміни до ЗУ "Про присвоєння власних назв...", які б уможливили завершення цього процесу за наявних обставин. Це вже питання до ВРУ та до суб'єктів подання таких змін.
Формально, претензії до п. Атрошенка є безпіставними. Процедура перейменувань вимагає громадських слухань. В умовах воєнного стану це не є можливим. А без результатів громадських слухань міський голова не може зробити подання до міської ради про перейменування. Однак, нічого не перешкоджає запустити цей процес, завершення якого можливе після скасування воєнного стану. Бажані також зміни до ЗУ "Про присвоєння власних назв...", які б уможливили завершення цього процесу за наявних обставин. Це вже питання до ВРУ та до суб'єктів подання таких змін.
Формально, претензії до п. Атрошенка є безпіставними. Процедура перейменувань вимагає громадських слухань. В умовах воєнного стану це не є можливим. А без результатів громадських слухань міський голова не може зробити подання до міської ради про перейменування. Однак, нічого не перешкоджає запустити цей процес, завершення якого можливе після скасування воєнного стану. Бажані також зміни до ЗУ "Про присвоєння власних назв...", які б уможливили завершення цього процесу за наявних обставин. Це вже питання до ВРУ та до суб'єктів подання таких змін.
Це до того, як треба ставитися до оцінок Сергія Тримбача - піддавати сумніву. "Сіверщина" регулярно розміщує інформації цього автора, тим популяризує небезперечні твердження.
"Національна спілка кінематографістів України підтримує ініціативу ніжинців встановити у Вашому місті пам'ятник справді народному артисту Марку Бернесу, життя і творчість якого тісно пов'язана з Україною не лише місцем народження, а й багатьма фільмами, знятими на українських кіностудіях". З відповіді голови Національної спілки кінематографістів України С. В. Тримбача на запит БФ "Ніжен" щодо оцінки діяльності Марка Бернеса, 28 вересня 2011 року.
Потребує уточнення таке: "Героя СРСР отримав за вдалу військову операцію". Не жаліючи, поклав у фінську землю тисячі українців "не за Україну, а за її ката". Нам би вибачитися перед фінами за участь у цій війні. Більше: https://siver.com.ua/forum/64-588-1
Про очевидне - https://siver.com.ua/forum/64-1420-1 (введіть у Ґуґлі), тільки зараз сказано. Краще пізніше ніж ніколи! На черзі розвінчання ще однієї примари - ЄС.
На біженців поширюється міжнародне законодавство щодо захисту їх прав. Одним із головних аспектів міжнародного права щодо біженців є неповернення, основною ідеєю якої є те, що країна не може повернути особу до своєї країни походження, якщо вона піддасться загрозі після повернення. Статус гостя, навпаки, не дозволяє цього, так само багато чого іншого, наприклад, отримання притулку, права на постійне проживання, отримання належної допомоги. А це звуження прав наших громадян, бо вони таки є біженцями. То що мав на увазі пан Дуда?
На фото під час підписання вона зосереджена. Президент Байден подарував їй ручку, якою підписав закон. Гадаю, це було несподівано й символічно. І це зобов'язує! Закон направлений на захист демократії України, для захисту цивільного населення в Україні від російського військового вторгнення і для відбудови. Вікторія Спартц, таким чином, уособлювала український народ та американський водночас у момент урочистого підписання цього надзвичайного закону.
0
