Зимової пори хочеться загорнутися у щось тепле, пухнасте. Приміром, накинути на плечі не акриловий шарф, а справжню пухову хустку або палантин. Де взяти? Найкоротший маршрут — на ринок. Але спочатку можна зазирнути в довідники і поцікавитись пуховими хустками. Щоб не помилитись з вибором

Міфи пухової хустки

Міф 1. Пухові хустки носили тільки жінки.
Є дуже давній переказ про те, що перші переселенці на Уралі були здивовані легким одягом місцевих калмицьких та казахських джигітів. Секрет протистояння лютим морозам крився в одязі: під легким одягом чоловіки були обмотані теплими й легкими хустками з козячого пуху.

Міф 2. Нові оренбурзькі пухові хустки — м’які, теплі і пухнасті.

Завважте, купуючи нову хустку: якщо пух з неї неначе звисає, то перед вами — виріб не надто високої якості. Пух такої хустки невдовзі злізе – залишиться бавовняна нитка, оскільки такі хустки енергійно розчісують гребенем. До речі, за твердженням знавців, справжня оренбурзька хустка носиться багато років і з часом навіть кращає.

Міф 3. Всі оренбурзькі пухові хустки можна протягнути крізь кільце.

Пухові вироби бувають різного виду й призначення: шалі, хустки, палантини. Виріб ажурного плетіння (і тільки такі й проходять!) цілком може пройти крізь кільце, але якщо ви керуєтесь прагненням придбати найбільш теплу річ, то щільна пухова шаль однозначно крізь кільце не пролізе.

Крізь кільце можна легко протягнути, приміром, ажурний палантин розміром 170х55см (адже вага його буде маленькою).

Міф 4. Пухові хустки носять тільки літні жінки.

Це не так: легкі ажурні шалі й палантини доречні й вишукані на плечах юних модниць. І так, напевне, було й буде завжди. Особливо гарний вигляд мають речі білого кольору.

Міф 5. Пухові хустки плетуться з вовни.

Не з вовни, а з пуху! Пух використовується козячий — ніжне підшерстя кіз, яке добувають вичісуванням тварин. До речі, козячий пух цінується набагато більше, ніж вовна.

Міф 6. Пухові хустки плетуться на 100% з пуху.

Інколи жінки, придбавши пуховий виріб, додивившись, виявляють у ньому вплетені бавовняні або віскозні нитки й обурюються підробкою. Це не підробка! Однак пухові вироби й в’яжуться таким чином, що за основу беруться нитки — лише в такому випадку виріб прослужить довго і матиме чудовий вигляд. Звісно, якість створюваної нитки залежить від вправності пальчиків майстрині: наскільки вправно вона вміє створити прядиво.

Міф 7. Всі оренбурзькі пухові хустки — ручної роботи.

Ще у минулому століття, 70 років тому у російському Оренбурзі була створена фабрика пухових хусток. Вона й зараз є єдиною в цьому регіоні. Серед її працівників були майстрині відомих «пухових» сіл, які створили найкращу методику плетива. Деякі пухов’язальниці інколи використовують машинне прядиво і машинне в’язання серединки виробів.

Міф 8. Пухові хустки в’яжуть тільки в Оренбурзі.
Це не так. По всіх усюдах живуть чудові майстрині пухового плетива. Приміром, на Центральному ринку Чернігова можна зустріти чимало торговців теплими пуховими виробами. Це і щільні пухові хустки з Узбекистану, і легенькі ажурні хустинки з Дагестану. Саме з гірського Дагестану привозить їх Артур (на фото) — там у далекому гірському селі хустки плетуть усі жінки і дівчата. І дружина Артура — також. Вправні майстрині самі готують козячий пух, самі прядуть і самі в’яжуть, використовуючи за основу шовкову нитку. Це триває ціле літо. А зимової пори хустки вже в Чернігові. На моє запитання, хто саме їх в’яже, Артур розсміявся: «Дружина! Та у нас там усі в’яжуть!»

Міф 9. Справжні оренбурзькі пухові хустки можна купити тільки в Оренбурзі.

Це також не так. Сьогодні гарну хустку, шаль або палантин можна придбати і на виставках-продажах, і в спеціалізованих магазинах, і на ринках. Головне – не соромтесь розпитувати продавця і користуйтесь нашими порадами. Ну а найбільш осучаснені покупці можуть скористатися послугами інтернет-магазинів.

Ну й найцікавіше — ціна. Ціна виробів надзвичайно різниться: ви можете придбати легку пухову хустину-павутинку і за 75 гривень, а якщо до вподоби більш щільний і теплий виріб, то готуйте від 150 до 350 гривень.

Міфологією хусток цікавилася Інеса ФТОМОВА

Фотографував Валерій СЕНЧУК