На кожних виборах, які відбуваються в Україні по іншій редакції Закону, ніж на попередні, виникають проблеми з застосуванням виборчого законодавства.
Так, у 2006 році на перших партійних виборах до місцевих рад виникла проблема з врахуванням недійсних бюлетенів та голосів «не підтримую жодного» при визначенні виборчої квоти та партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців.
На цю проблему неодноразово звертали увагу міжнародні організації, які здійснюють спостереження за виборами в Україні.

Наприклад, у «Заяві про попередні результати та висновки спостереження міжнародної місії зі спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року» вказано:
«Досі чекають на впровадження декілька минулих рекомендацій, зокрема, щодо скасування можливості голосувати «проти всіх», а також щодо можливості використання неправильно заповнених бюлетенів та голосів «проти всіх», які не відтворюють певний вибір виборця, у загальному підрахунку голосів для наступного розподілу місць у парламенті».
Спробуємо розібратися.
Частиною другою стаття 74 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 р. №1667-ІV зі змінами було визначено, що «кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі – виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, на число депутатських мандатів у цьому окрузі».
Обчисляти відсоток голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків), можливо двома способами:
1) від кількості виборців, що проголосували за партійні списки (без урахування голосів «не підтримую жодного» і недійсних бюлетенів);
2) від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.
Безумовно, застосування другого способу (як це і рекомендувало вже після закінчення підрахунку голосів ЦВК у 2006 році) приховано підвищує прохідний бар’єр для партій, тобто позбавляє багатьох виборців мати своїх представників у місцевих радах та збільшує кількість депутатів від партій, які отримують найбільше мандатів в місцевих радах.
Треба зазначити, що на місцевих виборах значно більше, ніж на парламентських, виборців голосує «проти всіх», а також більше і зіпсованих бюлетенів. Наприклад, на виборах 2006 року у місті Чернігові до Верховної Ради України «не підтримали жодного» 3,33% виборців, недійсних бюлетенів було 1,69%, то до міської ради - відповідно 8,72% і 2,49 відсотка виборців.
І останнє.
У новій редакції Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» про місцеві вибори вiд 10 липня 201 р. № 2487(Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VI від 30.08.2010) у частину другу статті 77, що є аналогом статті 74 попередньої редакції закону, правлячою коаліцією внесено такі зміни: після слів «що отримали три і більше відсотків голосів виборців» є доповнення словами - «які взяли участь у голосуванні».
Отже, Партія регіонів грубо проігнорувала рекомендації міжнародних організацій і взяла курс на узурпації влади у місцевих радах.
Таким чином, голосуючи «проти всіх» на виборах за партійними списками, кожен український виборець мимоволі віддає свій голос за додаткові мандати для партії влади.