З середини червня відновлено роботу дротового радіомовлення в Корюківському районі. Головний редактор радіоорганізації — Андрій Навродський знайомий читачам за публікаціями в газетах «Сіверщина» та «Біла хата». На посаду Андрій був призначений ще у березні як «в.о.», а затверджений сесією райради у червні. Стільки ж багато часу знадобилося й для отримання ліцензії на мовлення у Корюківському районі. Бо у попереднього дозволу ще на початку року закінчився термін дії. Нині Національна рада з питань телебачення та радіомовлення видала нову, розраховану на 10 років.
Згідно з нею радіопрограми будуть виходити 5 разів на тиждень, окрім вихідних і святкових днів. Час для передач залишився незмінним — з 6.30 до 6.45. Працює Андрій у студії — невеликій кімнаті на ІІІ поверсі районного вузла зв’язку. Кімната ще на зорі незалежності була вся обклеєна гофрованою упаковкою (лотками з-під яєць) своєрідна звукоізоляція. За освітою Андрій зв’язківець, але за покликанням — точно журналіст (це я зрозумів, коли читав написані ним статті). Ще у шкільні він роки любив писати різні твори, перемагав на олімпіадах, пізніше писав статті до обласних та всеукраїнських видань.

— Чи не важко працювати радіожурналістом? — запитую.

— Відверто кажучи, ніколи не сподівався працювати на радіо. Хоча, коли запропонували, вирішив спробувати. Адже це цікава, творча робота. Наче й українською мовою володію непогано, але постійно її вдосконалюю. Час від часу прослуховую архівні передачі колишнього керівника радіоорганізації Валентини Рябець, на жаль, вже покійної (зітхає), яка була для мене взірцем, бо Корюківське радіо, я думаю, для неї було рідною дитиною, яку вона передала на подальше виховання. Тому я й намагаюся про цю «дитину» піклуватися, розвивати її.

Андрій сам шукає матеріали, їх описує, а потім озвучує. Чимало часу у нього забирають і паперово-бюрократичні справи як у керівника організації (ще є й бухгалтер). Така ситуація, коли «і швець, і жнець, і на дуді гравець» в радіоорганізації трошки бентежить..

Бачив я й «сучасну» апаратуру на студії — бобінний магнітофон і програвач вінілових (!) платівок.

— Невже використовуєш? — запитую.

Виявилось, що ні, ця антикварна непрацююча техніка вже давно списана. Як, до речі, і касетний магнітофон «Маяк», з якого (!) транслюються на весь Корюківський район записані на аудіокасету радіопрограми.

— Зіштовхнувся з цією проблемою в перший же день. Через недофінансування у попередні роки, — розказує далі, — не було найнеобхіднішого — мікрофона та шнурів з’єднання. Обладнання, яке збереглося, давно застаріло. Дещо вдалося за цей час придбати, частину купуватиму наприкінці року, наш співзасновник — районна рада —обіцяє виділити на це трохи коштів у 4-му кварталі. Хоча загалом дуже сутужно, і, якби знайшлися спонсори та допомогли, був би щиро вдячний.

Є у керівника й інші проблеми, розв’язання яких — у компетенції зовсім інших людей. Сьогодні склалася така ситуація: РЕМ, який ремонтує свої мережі, замінюючи опори, скидає радіодріт на землю. Це, до речі, робиться правомірно. Бо навіть за технікою безпеки цей провід не можна розміщувати біля електропроводів. У результаті в половині району, в тому числі й у великих селах Корюківщини, радіо мовчить. І хоча з жовтня абонплата за радіоточку зросла одразу (!) майже в 4 рази, бо побутувала думка і (думаю, підтверджена фактами), що проводове радіо — збиткова річ, спільними зусиллями все ж необхідно його підтримувати, відновлювати. Адже, не дай, Боже, станеться якась надзвичайна ситуація (чи техногенного характеру, чи природного), то завдяки своїй оперативності воно ой як може стати в нагоді!

(Цікаво, а яка думка служби ЦО ГО щодо такого неподобства, як знищення проводового радіо?)

— А які в тебе плани на майбутнє? — цікавлюся.

— Шукатиму нові шляхи для популяризації радіомовлення. За відповідної підтримки співзасновника паралельно з дротовим намагатимусь упроваджувати ефірне радіомовлення. Тоді наші передачі прийматимуть і FM-радіоприймачі. Аби зацікавити молодь, планую започаткувати нову постійну рубрику «Наші таланти»: буду запрошувати до студії місцевих талановитих поетів, співаків і надавати їм можливість доносити свою творчість до широкого загалу. Вже запроваджена нова послуга — «Привітайте особисто». Це зацікавило мешканців району, адже отримати вітання з важливою у житті подією голосом близької людини — це надзвичайно приємно…

Багато ще чого цікавенького розказав Андрій і як керівник молодіжної організації «Альянс 3000», і як садівник з багаторічним стажем, але про це — у наступних номерах «Сіверщини». Читайте нас.

Довідка «Сіверщини». Андрій Навродський. За освітою — зв’язківець. Працював начальником поштових відділень зв’язку. Наймолодший голова ДВК у Корюківці на президентських виборах 2004 р. (представляв нині діючого Президента України). Інформація для дівчат: неодружений — запрошує на свій молодіжний сайт www.Alians3000.at.ua для знайомства. Захоплення: садівництво, спорт (має розряд зі стрільби — Стрілець же за гороскопом!) та українські книги. З 2005 р. — голова Корюківської районної молодіжної громадської організації «Альянс 3000». З березня 2008 р. — керівник радіоорганізації «Корюківське районне радіомовлення».

Олександр ЯСЕНЧУК