Життєвий досвід вчить, що сперечатися з можновладцями, доводити їм свою думку – марна справа: вони чують лише себе. Проте брутальні висловлювання пані Романової (“Сіверщина”, 17 квітня 2008 р.) на адресу Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського подарувати не можу. Пишу не для неї, а для тих сумлінних дослідників, які у майбутньому вивчатимуть наш час, щоб вони знали про існування документів, які інакше змальовують події навколо Катерининської церкви, ніж це подає Н.А.Романова.
По-перше, протягом півтора року від розпорядження голови ОДА “Про передачу у користування релігійній громаді УПЦ КП м. Чернігова Катерининської церкви” (05.04.2006 р.) до вивезення музейних предметів з Катерининської церкви (08.11.2007 р.) Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського направив понад 20 листів з вимогою забезпечити законні права музею до управління культури ОДА, голови ОДА, голови обласної ради, прокуратури, Міністерства культури і туризму України, Секретаріату Презид... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
Як ви ставитеся до того, що хрест на могилі ваших рідних вже перед цим стояв на іншій могилі – тобто він крадений? Жахливе видовище відкривається при спогляданні могил на Староруському кладовищі в Чернігові. На гранітних дореволюційних могильних плитах — вирвані хрести, почали розбирати й самі надгробки. Звичайно, злочинці розуміють, що, вкравши кам’яний хрест з могили, можна непогано заробити. Адже мінімальна ціна за гранітну могильну плиту, як мені повідомили в «столі замовлень» кладовища «Яцево», складає 5 500 гривень.
Як розповів начальник управління ЖКГ Чернігівської міської ради Вадим Антошин, нещодавно працівники Чернігівського спецкомбінату, що знаходиться на території Староруського кладовища, затримали двох грабіжників могил, що крали хрести, вінки, огорожі. Затриманих передали Новозаводському відділку міліції.
– Покарані Богом будуть ті, котрі крадуть хрести, — сказав протоієрей о. Євген Орда, благочинний Чернігова УПЦ КП. — Ті, хто крадуть хрести, вінки, тр... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 Весело та емоційно пройшла прес-конференція голови обласної організації партії «Батьківщина» — депутата Верховної Ради України Івана Куровського. Він пояснював виключення з партії чільників Чернігівського БЮТу – Анатолія Богуша, Світлани Глущенок і кількох депутатів Чернігівської міськради. Захоплення викликала кількість журналістів. А перед початком заходу зал заполонили депутати від БЮТ місцевих рад з помічниками, що виступили на захист «ображених» в «останній і рішучий» бій. Стало гамірно. Очищення
по-БЮТівськи
— Ми зібралися тут, щоб прокоментувати рішення бюро від 28 квітня 2008 року, — такими словами розпочав прес-конференцію обласний голова БЮТу, — коли було виключено 5 осіб з партії. Далі почало лунати довге й трохи... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 Неприємності у нього почалися ще в чотирнадцятирічному віці. Хлопчика, що перебував на лікуванні у Пущі Водиці, приймали до комсомолу. Все йшло гаразд: навчається добре, бере участь у художній самодіяльності, у спортивній роботі. Раптом слово бере один із членів бюро: «Так-то воно так. Але ж у Реп’яха антирадянські погляди. Він розповсюджує чутки, що на селі живуть погано, на трудодень нічого не платять. Заявляє, що наша полуторка гірша за американського студебекера. Критикує деякі дії головного лікаря…»
Всі ойкнули! Та не може бути! А такий же скромнячок. Однокласник Анатолій Дергунов узявся, було, виправдовувати друга: мовляв, Реп’ях подавав життя на селі як наслідки війни. Але його ніхто не слухав. Проголосували проти прийняття. Постановил... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 Якщо уважний читач пам’ятає, спеціальний кореспондент „Сіверщини”, мандрівник Олександр Волощук має багаторічну традицію – разом з друзями відзначати Великдень у Криму, на горі Мангуп. Рік нинішній не став винятком, але цього разу Олександр не обмежився Мангупом, програма його 10-денного перебування на Кримському півострові була більш насиченою. Відразу зазначу: на дорогу від Чернігова до Криму я не витратив жодної копійки, і зовсім не тому, що їхав автостопом. Просто 18 квітня в Сімферополі проводили свій черговий матч футболісти чернігівської „Десни”, і керівництво футбольного клубу надало фанатам і вболівальникам чотири безкоштовні автобуси. Але відвіданням виїзної гри „Десни” мій візит до Сімферополя не обмежився. Відразу по прибутті до стол... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
Директор з економіки АТ «Оболонь» Тетяна Корж у розмові з журналістом журналу «Бізнес» повідомила, що тенденція зростання цін на сировину для виготовлення пива збережеться. Дефіцит сировини в 2007 році призвів до збільшення її вартості і ускладнив випуск продукції всім без винятку пивоварам. За словами директора з економіки, «компанії «Оболонь» вдалося компенсувати подорожчання сировини частково за рахунок зменшення доходу компанії. Відповідно рентабельність виробництва знизилася на 7 пунктів».
У ділових виданнях активно поширюється інформація про те, що «Оболонь», одна з найбільших пивоварних компаній в Україні, у 2007 році скоротила чистий прибуток на 31%. «Однак ніхто не вважає за необхідне вказати причини таких показників», – зазначила Тетяна Корж. Зі слів директора з економіки, ринок пива в Україні постійно знаходиться у форс-мажорних обставинах. Щороку уряд намагається збільшити податки. Зокрема, пропонується, порушуючи Закон «Про систему оподаткування», знову підн... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
У квітні на телеекрани вийшов новий ролик ТМ «Живчик» — «Майстер-клас від Живчика».
Він ще раз підтвердив і проілюстрував яскравими фотографіями дружбу Живчика не тільки з дітьми, а й з їхніми батьками. Ідея
Напій «Живчик» знає кожен. Не менш відомі і мультяшні герої Живчик, Лимончик і Грушка, які стали справжніми друзями дітей. Дорослі ж сприймали напій виключно як дитячий і купували його дитині, знаючи, що «Живчик» містить натуральний яблучний сік та ехінацею, отже – він смачний і корисний. Одним словом, кожному своє.
«Ось чому ми поставили завдання змістити позиціонування ТМ «Живчик», перетворивши його з дитячого у сімейний напій. І одним із інструментів цієї кампанії став новий телевізійний ролик», – розповідає начальник відділу маркетингу ринку напоїв Павло Шевчук. За словами креативного директора агентства Draftfcb Юрія Бовсунівського, «основна творча ідея ролика полягає не в тому, що «Живчик» робить сім’ю щасливою і дружною, а у тому, що у щасливих і... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 — Да шо ти таке кажеш! Да ніколи наше село так не називалося! — докоряла продавщиця магазину «Самара», що в с.Миколаївка Менського району, яка не захотіла назватися, своїй односельчанці.
— Та як же, колись давно називалося воно Дурні, — виправдовувалась її землячка, — це від пана Дурнєва, що тут колись жив.
Такий диспут на порозі спровокував я, поставивши питання відвідувачам магазину: чи дійсно їхнє село називали раніше Дурнями, і чому?
Це відразу ж викликало бурю емоцій, місцеві селяни досі ображаються, коли їхнє село називають Дурнями, навіть не хочуть імені свого називати.
— Да люди в нашум селі такі ж самі, як і в сусідніх! — голосно заявляла продавщиця, — он йдіть до контори, там вам усе розкажуть.
Заходжу до... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
Підіймати з руїн Березнянську птахофабрику приїхав справжній козак з Черкащини – Олексій Лавріненко. На Черкащині він був головою райдержадміністрації, підіймав село, відроджував і символи України, зокрема організував порятунок тисячолітнього дуба Залізняка.
— Дуб, що в Холодному Яру на Черкащині, почав помирати, руйнуватися. Звернувся до наших вчених, вони сказали, що не можуть допомогти. Приїхали поляки, зробили все, що потрібно. Я їм заплатив символічно – 5 гривень, із зображенням Хмельницького.
Ще на Черкащині Олексій Григорович займався птахівництвом, очолював потужне підприємство компанії «Сван». Потім отримав пропозицію приїхати подивитися і відродити 19-гектарний птахокомплекс Березнянської птахофабрики – погодився.
— Люди тут хороші, працьовиті, — каже він, — але коли я приїхав сюди і усе побачив, то схопився за голову!
Проте Олексій Григорович не здався і створив міцний та відповідальний колектив, реконструював фабрику, було вкладено близько 20 міл... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
 Сьогодні численні газети масово рекламують «лікувальні» можливості всіляких знахарів, ворожок, чаклунів, набиваючи свої кишені від «пожертв» тих, хто скористався їхніми сумнівними послугами. Вкотре пересвідчуєшся, що справжні лікарі та інші фахівці не потребують зайвої реклами. До них люди йдуть самі. На хуторі Горбаха, що адміністративно належить до Вихвостівської сільради Городнянського району, мешкає вісімдесятивосьмирічна баба Настя – Анастасія Григорівна Кондренко, яка насправді лікує хвороби хребта, у тому числі поширений остеохондроз. — Робота ця вельми важка, — розповідає Анастасія Григорівна. — Не думайте, що приклала долоню та й усе. Багато треба маніпуляцій зробити для того, щоб на місце поставити хребці. А головне – енергію закум... ЧИТАТИ ДАЛІ »»»
|
