"Здесяткований тричі"
Сьогодні занурився в розкішну атмосферу мови Ігоря Качуровського - як вода в гірському потоці - чисту, глибоку і прозору, де сонячне проміння доходить до дна.
В день народження воїна ще бездержавної України і народу, "здесяткованого тричі", згадували його в музеї Максима Рильського. І.Качуровський - один із титанів українського світу. Вчора на Берковецькому цвинтарі я поминав Костянтина Тищенка в 40-ий день його відходу у вічність. Сьогодні ж згадав Костянтина Миколайовича як ще одного титана України, уродженця, як і Качуровський, Чернігівщини. Їхнє значення для української літератури, мови, культури, науки неперебутнє. Це не лише нинішнє України, але й наше майбутнє.
Я говорив про те, що дивлячись на їхню (обох) творчу спадщину, я почуваюся маленьким. Я як і Ігор Качуровський працював на Радіо Свобода, і це було для мене великою честю, бо він був одним із облич ще забороненого радіо. Пізніше я не один раз його записував - і живцем, і телефонним мостом Київ-Мюнхен.
Коли він приходив у перше київське приміщення радіо, що на вулиці Б.Хмельницького, 8, ми виходили на вулицю і міряли її своїми кроками вгору-вниз. І.Качуровський був прекрасним оповідачем, а я, сподіваюся, вдячним слухачем. Він міг захопленго розповідати не лише про літературу і переклади творів світового письменства, але й про "царство свиней" (є в нього і така книжечна) і про гриби, невтомним мисливцем за якими він був.
Ми листувалися, і його листи - в моєму невпорядкованому архіві. До речі, присутній на сьогоднішній події Микола Шкурко з Ніжина видав цілий том свого листування з ним.
Ігор Васильович запрошував до себе в Мюнхен. Через зайнятість я все відкладав. Шкодую, звичайно, але мені вдалося років 20 тому побувати на подвір'ї батьківської хати в Крутах. Поїздку тоді організував Володимир Панченко.
Олена О'Лір, яка вела сьогодню зустріч пам'яти Ігоря Качуровського, зробила не лише блискучу презентацію його життєвого і творчого шляху, але й проникливо декламувала шедеври його поезії, оригінальної і перекладної. Також чудовим був відомий артист Борис Лобода. А деякі вірші вони читали в два голоси, в дві "ролі" - як і одне інтерв'ю І.Качуровського "Літературній Україні". До речі, Борис Лобода - двоюрідний брат діаспорного поета Бориса Олександрова
Цікавими були виступи-спогади Сергія Борщевського, Миколи Шкурка, земляків Качуровського з Ніжина (або як писав-казав він - НіжЕна) й Крут. Гостинно прийняла нас директорка музею (і за сумісництвом) меморіального саду Вікторія Колесник.
Тарас МАРУСИК
В день народження воїна ще бездержавної України і народу, "здесяткованого тричі", згадували його в музеї Максима Рильського. І.Качуровський - один із титанів українського світу. Вчора на Берковецькому цвинтарі я поминав Костянтина Тищенка в 40-ий день його відходу у вічність. Сьогодні ж згадав Костянтина Миколайовича як ще одного титана України, уродженця, як і Качуровський, Чернігівщини. Їхнє значення для української літератури, мови, культури, науки неперебутнє. Це не лише нинішнє України, але й наше майбутнє.
Я говорив про те, що дивлячись на їхню (обох) творчу спадщину, я почуваюся маленьким. Я як і Ігор Качуровський працював на Радіо Свобода, і це було для мене великою честю, бо він був одним із облич ще забороненого радіо. Пізніше я не один раз його записував - і живцем, і телефонним мостом Київ-Мюнхен.
Коли він приходив у перше київське приміщення радіо, що на вулиці Б.Хмельницького, 8, ми виходили на вулицю і міряли її своїми кроками вгору-вниз. І.Качуровський був прекрасним оповідачем, а я, сподіваюся, вдячним слухачем. Він міг захопленго розповідати не лише про літературу і переклади творів світового письменства, але й про "царство свиней" (є в нього і така книжечна) і про гриби, невтомним мисливцем за якими він був.
Ми листувалися, і його листи - в моєму невпорядкованому архіві. До речі, присутній на сьогоднішній події Микола Шкурко з Ніжина видав цілий том свого листування з ним.
Ігор Васильович запрошував до себе в Мюнхен. Через зайнятість я все відкладав. Шкодую, звичайно, але мені вдалося років 20 тому побувати на подвір'ї батьківської хати в Крутах. Поїздку тоді організував Володимир Панченко.
Олена О'Лір, яка вела сьогодню зустріч пам'яти Ігоря Качуровського, зробила не лише блискучу презентацію його життєвого і творчого шляху, але й проникливо декламувала шедеври його поезії, оригінальної і перекладної. Також чудовим був відомий артист Борис Лобода. А деякі вірші вони читали в два голоси, в дві "ролі" - як і одне інтерв'ю І.Качуровського "Літературній Україні". До речі, Борис Лобода - двоюрідний брат діаспорного поета Бориса Олександрова
Цікавими були виступи-спогади Сергія Борщевського, Миколи Шкурка, земляків Качуровського з Ніжина (або як писав-казав він - НіжЕна) й Крут. Гостинно прийняла нас директорка музею (і за сумісництвом) меморіального саду Вікторія Колесник.
Тарас МАРУСИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |