Викладачі будуть нарешті боротися за нашу мову
12 грудня, напередодні свята Андрія Первозваного (першого архієпископа Константинопольського, патріарха Вселенського, Апостола Українського, до якого звертаються з молитвами, щоб сліпі прозріли, понівечені душі зцілилися), відбулася знаменна подія для українського суспільства. Так, ініціативна група (Марія Зубрицька, к.філол. н., проректор ЛНУ імені Івана Франка; Володимир Панченко, д. філол. н., професор НАУКМА; Григорій Клочек, д. філол. н., професор КДПУ імені В.Винниченка; Тарас Салига, д. філол. н., професор ЛНУ імені Івана Франка; Ярослав Гарасим, д. філол. н., професор ЛНУ імені Івана Франка; Степан Хороб, д. філол. н., професор ПНУ імені В.Стефаника; Любомир Белей, д. філол. н., професор УжНУ; Віктор Мойсієнко, д. філол. н., професор ЖДУ імені Івана Франка; Петро Іванишин, д. філол. н., професор ДДПУ імені Івана Франка; Олексій Вертій, д. філол. н., професор СДУ; Зеновій Терлак, д. філол. н., професор ЛНУ імені Івана Франка; Ніна Захлюпана, к. філол. н., доцент ЛНУ імені Івана Франка; Святослав Пилипчук, к. філол. н., доцент ЛНУ імені Івана Франка) звернулася до передової інтелігенції з пропозицією про створення Асоціації. Відповіддю став приїзд викладачів-філологів з усіх кутків України (Дніпропетровськ, Донецьк, Дрогобич, Житомир, Закарпаття, Запоріжжя, Київ, Ніжин, Кіровоград, Луганськ, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Івано-Франківськ, Ужгород, Херсон і т.д.) до Львівського національного університету імені Івана Франка з метою взяти участь у роботі Установчих зборів Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури задля вироблення оперативних, консолідованих рішень та їх ефективної реалізації. Зібрання − це відповідь громадськості на Закон України "Про засади державної мовної політики", прийнятий Верховною Радою VІ скликання.
Установчі збори Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури відкрив ректор університету Іван Вакарчук, який звернувся до присутніх з вітальним словом. Далі звучали наукові доповіді.
Володимир Панченко (Київ) виступив з промовою "Викладачі української мови і літератури: час солідарності", у якій акцентував увагу на тому, що радикальна зміна політичної еліти в Україні не відбулася. Закликав до зміцнення інституту громадянського суспільства, створення осередків на всьому територіальному просторі та сайту Асоціації, вимагав експертних оцінок законопроектів, державних програм не тільки освітніх, а й взагалі гуманітарного спрямування.
Клочек Григорій (Кіровоград) виголосив доповідь на тему: "Сучасний стан літературної освіти та шляхи її реформування". Основна тема − краса художніх творів як основа літературної освіти. Доповідач наводив за приклад цитати В.Сухомлинського, де йде мова про вплив краси на формування Людини. Принципами реформування визначено: 1) до програми мають входити кращі твори та відповідати ментальності нашого народу; 2) залучення кращих світових традицій; 3) твори повинні відображати й красу форми. Григорій Клочек критикував сучасну програму з літератури. Наголосив на тому, що це перегони за літературними течіями, концепціями; не що інше, як відлучення школяра від світу художнього слова...
Третьою доповідачкою була Ольга Слоньовська (Івано-Франківськ). У виступі "Чинні програми, чинні підручники: успішні злети чи початок катастрофи ?" вона констатує, що програма будь-якого предмета − це конституція і вчитель має її виконувати. "Проте як можна йти за цими документами сьогодні? ¬− запитує Ольга Слоньовська. − Адже сучасна програма для середньої школи − це катастрофа! Годин, що виділили на вивчення мови й літератури, − мізерна кількість. То хіба може працювати національна ідея?» У шкільних посібниках, зазначила доповідачка, наскрізною лінією повинна проходити повага до української культури. Художні твори, що пропонуються до вивчення, мають бути доступними дітям, актуальними, цікавими, обиратися за високими морально-етичними вимогами. Як висновок: потрібно створити нову шкільну програму!
Галина Мацюк (Львів) виголосила виступ на тему: "Українське мовознавство і ризики ХХІ століття", у якій підкреслила, що мовознавці можуть і повинні відреагувати на проблему звуження функціонування української мови в державі. Доповідачка розглянула поняття "мовна політика", "мовна ситуація" та "мова", запропонувала, щоб завдання ЗНО розроблялися тільки українською мовою.
До слова запросили Марію Зубрицьку (Львів), яка запропонувала: український філолог має володіти 2-3 іноземними мовами; у літніх школах при ВНЗ іноземців-абітурієнтів мають навчати українській мові як державній.
Обговорення проблем викладання української мови та літератури проходило активно. У ході роботи обговорили та затвердили Статут Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури; вибрали Голову Асоціації (Володимир Панченко, д. філол. н., професор НАУКМА); Генеральну раду (33 викладачі); Ревізійну комісію (3 викладачі); обговорили та прийняли План діяльності Асоціації на 2013-2014р.р.; затвердили символіку, гасло та емблему; прийняли Ухвалу Установчих зборів та затвердили декларацію про утворення Асоціації. Є ще один важливий аспект події, яка відбулася: розглянули проект Звернення до Верховної Ради VІІ скликання з вимогою скасувати Закон України "Про засади державної мовної політики". Крім того, Асоціація пропонує свою допомогу в розробці основ гуманітарної політики в Україні.
Нині постала потреба повернення до національних духовних традицій, які стануть підґрунтям для повноцінного розвитку України як сильної та модерної держави. Адже святий Апостол Андрій, перебуваючи на київських горах, вдивляючись у голубу блакить неба, вслухаючись у ніжний шелест могутніх достиглих пшеничних колосків, благословив Україну. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував та її благословив сам Апостол Андрій Первозваний!
Юрій БОНДАРЕНКО, голова Ніжинського міського товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка, викладач університету імені М.В. Гоголя
| Читайте також |
| Коментарі (3) |
|
| |
0
