Відвідали Миколу Ге
Нарешті здійснився наш задум - відвідати могилу одного з найвидатніших живописців ХІХ століття Миколи Миколайовича Ґе у селі Шевченка, що неподалік Фастівців Бахмацького району!
Дід-француз художника опинився в Україні й одружився з українкою з роду полтавських козацьких старшин. Батько Микола взяв шлюб із полькою Оленою Садовською, яка через три місяці після народження сина Миколи (15 лютого 1831 р.) померла у Воронежі. Родина відразу ж переїхала у свій маєток у селі Попелюхи на Поділлі, нині Вінницька область.
Потім - Київ, навчання у Першій гімназії (жовтий корпус Київського університету), де серед учителів був Микола Костомаров. По закінченні - математичні факультети Київського і Петербузького університетів, але через пристрасть до живопису врешті Микола опинився у Академії мистецтв. Вчителем своїм вважав Карла Брюлова, а після його від'їзду до Італії тут запанувала атмосфера несвободи. Здобувши перші успіхи Микола відразу тікає за кордон - Німечччина, Швейцарія, Франція, Італія. Навіть його перші схвалені роботи "Таємна вечеря" та "Петро І і царевич Олексій" не сприяють розумінню його живопису, надто - релігійного. Деякі картини навіть були заборонені за наказом імператорського двору. Художник тривалий час живе у Флоренції, знайомиться за кордоном з "дисидентом" Олександром Герценом, пише його портрет. Читає йому поезію Тараса Шевченка українською мовою. Завжди з гордістю говорив, що всі його предки- українського роду.
У 1875 році купує хутір Іванівський (нині село Шевченка) поблизу Фастівців. Продовжує тут працювати, возить свої роботи на виставки до Петербурга. Стає вегетеріанцем, робить усе в господарстві сам, розводить бджіл і майстерно кладе печі в усій окрузі. До нього приїжджають українські художники із Київської малювальної школи Михайла Мурашка. Відома його картина цього часу "Портрет українського хлопчика". Передає значні кошти на пам'ятник Миколі Гоголю у Ніжині (1881 р.). Брат Миколи Ґе Григорій (псевдонім «Григір Лядава»; 1830—1911) — український культурний і громадський діяч, історик-краєзнавець, прозаїк, публіцист і драматург, автор п'єс українською. Жив у Миколаєві та Херсоні.
13 червня 1894 р. Микола Ґе упокоївся в своїй садибі, його поховали поруч із дружиною Анною Петрівною, сестрою відомого скульптора Пармена Забелло, на околиці хутора. 1981 року могилу впорядкували, та й тепер про неї не забуто. Під час відвідин цього місця ми з дружиною Любою і сусідом, водієм Олександром Овсійчуком, зробили тут невелике прибирання. Автор чудового погруддя митця - талановитий український скульптор Михайло Грицюк. Це дуже ошатний куточок- бесідка, старі розлогі ялини, берези... Одна з них, чудернацька, відбрунькувалася від "сестри" літерою L і стала рости вгору.
А через поле - село, де ще жевріє життя: статечний господар великої садиби із садом показав нам дорогу до могили. Хоча є тут і покинуті будинки. Проте на перетині двох вулиць на стовбі - гніздо лелек, які сюди прилітають щороку...
Олександр БАЛАБКО
Дід-француз художника опинився в Україні й одружився з українкою з роду полтавських козацьких старшин. Батько Микола взяв шлюб із полькою Оленою Садовською, яка через три місяці після народження сина Миколи (15 лютого 1831 р.) померла у Воронежі. Родина відразу ж переїхала у свій маєток у селі Попелюхи на Поділлі, нині Вінницька область.
Потім - Київ, навчання у Першій гімназії (жовтий корпус Київського університету), де серед учителів був Микола Костомаров. По закінченні - математичні факультети Київського і Петербузького університетів, але через пристрасть до живопису врешті Микола опинився у Академії мистецтв. Вчителем своїм вважав Карла Брюлова, а після його від'їзду до Італії тут запанувала атмосфера несвободи. Здобувши перші успіхи Микола відразу тікає за кордон - Німечччина, Швейцарія, Франція, Італія. Навіть його перші схвалені роботи "Таємна вечеря" та "Петро І і царевич Олексій" не сприяють розумінню його живопису, надто - релігійного. Деякі картини навіть були заборонені за наказом імператорського двору. Художник тривалий час живе у Флоренції, знайомиться за кордоном з "дисидентом" Олександром Герценом, пише його портрет. Читає йому поезію Тараса Шевченка українською мовою. Завжди з гордістю говорив, що всі його предки- українського роду.
У 1875 році купує хутір Іванівський (нині село Шевченка) поблизу Фастівців. Продовжує тут працювати, возить свої роботи на виставки до Петербурга. Стає вегетеріанцем, робить усе в господарстві сам, розводить бджіл і майстерно кладе печі в усій окрузі. До нього приїжджають українські художники із Київської малювальної школи Михайла Мурашка. Відома його картина цього часу "Портрет українського хлопчика". Передає значні кошти на пам'ятник Миколі Гоголю у Ніжині (1881 р.). Брат Миколи Ґе Григорій (псевдонім «Григір Лядава»; 1830—1911) — український культурний і громадський діяч, історик-краєзнавець, прозаїк, публіцист і драматург, автор п'єс українською. Жив у Миколаєві та Херсоні.
13 червня 1894 р. Микола Ґе упокоївся в своїй садибі, його поховали поруч із дружиною Анною Петрівною, сестрою відомого скульптора Пармена Забелло, на околиці хутора. 1981 року могилу впорядкували, та й тепер про неї не забуто. Під час відвідин цього місця ми з дружиною Любою і сусідом, водієм Олександром Овсійчуком, зробили тут невелике прибирання. Автор чудового погруддя митця - талановитий український скульптор Михайло Грицюк. Це дуже ошатний куточок- бесідка, старі розлогі ялини, берези... Одна з них, чудернацька, відбрунькувалася від "сестри" літерою L і стала рости вгору.
А через поле - село, де ще жевріє життя: статечний господар великої садиби із садом показав нам дорогу до могили. Хоча є тут і покинуті будинки. Проте на перетині двох вулиць на стовбі - гніздо лелек, які сюди прилітають щороку...
Олександр БАЛАБКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |