Савченко- Більський з Олишівки
Художник, що прославився у Франції, починав з Чернігова.
Олександр Савченко - Більський народився 125 років тому в містечку Олишівка під Черніговом у шляхетсько- старшинській родині. Навчався в гімназії Чернігова, дебютував на виставці Товариства чернігівських художників у 1917 році, а 1919 року був мобілізований до денікінської армії. Та вже 1920 року емігрував до Стамбула, де три роки очунював після поранення.
1923 року переїздить до Франції, де працює на залізниці і навчається, і малює, малює. Його вчителі - Кричевський і Нарбут. Зокрема, створює портрети українських гетьманів, письменників, оформлює паризьке видання "Мойсея" Франка. Його творчість - це і орнаменти для ваз, графіка для цукерок і предметів розкоші, проектував навіть домашні меблі. І створював ікони - відомий його іконостас у храмі Сергія та Вакха у Римі і в місті Шалетт, в українському храмі. В цьому місті він і заповів себе поховати, де й дядько його похований - ще один наш видатний земляк з Олишівки, адмірал флоту УНР Володимир Савченко - Більський.
1983 року він таки побував в Україні, хоч і не зміг відвідати Олишівку. Передав свої роботи Чернігівському художньому музею, який через рік спробував зробити виставку, але КГБ не тільки не дозволив, але й забрав частину робіт "націоналістичного спрямування".Тільки 2003 року пройшла нарешті така виставка завдяки доньці майстра Ірині, яка, до речі, тривалий час очолювала українців Франції.
Помер художник 1991 року. Похований, як і хотів, у місті Шалетт.
Значна роль у поверненні імені художника на батьківщину належить тодішній директорці художнього музею імені Г.Галагана Ірині Ральченко.
Як член міської топонімічної комісії я запропонував одну з вулиць Чернігова назвати іменем Савченко- Більських, дядька і племінника. Але хіба міським депутатам до історії?!
Василь ЧЕПУРНИЙ
Олександр Савченко - Більський народився 125 років тому в містечку Олишівка під Черніговом у шляхетсько- старшинській родині. Навчався в гімназії Чернігова, дебютував на виставці Товариства чернігівських художників у 1917 році, а 1919 року був мобілізований до денікінської армії. Та вже 1920 року емігрував до Стамбула, де три роки очунював після поранення.
1923 року переїздить до Франції, де працює на залізниці і навчається, і малює, малює. Його вчителі - Кричевський і Нарбут. Зокрема, створює портрети українських гетьманів, письменників, оформлює паризьке видання "Мойсея" Франка. Його творчість - це і орнаменти для ваз, графіка для цукерок і предметів розкоші, проектував навіть домашні меблі. І створював ікони - відомий його іконостас у храмі Сергія та Вакха у Римі і в місті Шалетт, в українському храмі. В цьому місті він і заповів себе поховати, де й дядько його похований - ще один наш видатний земляк з Олишівки, адмірал флоту УНР Володимир Савченко - Більський.
1983 року він таки побував в Україні, хоч і не зміг відвідати Олишівку. Передав свої роботи Чернігівському художньому музею, який через рік спробував зробити виставку, але КГБ не тільки не дозволив, але й забрав частину робіт "націоналістичного спрямування".Тільки 2003 року пройшла нарешті така виставка завдяки доньці майстра Ірині, яка, до речі, тривалий час очолювала українців Франції.
Помер художник 1991 року. Похований, як і хотів, у місті Шалетт.
Значна роль у поверненні імені художника на батьківщину належить тодішній директорці художнього музею імені Г.Галагана Ірині Ральченко.
Як член міської топонімічної комісії я запропонував одну з вулиць Чернігова назвати іменем Савченко- Більських, дядька і племінника. Але хіба міським депутатам до історії?!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |