Вересаєве свято повертається
Після шестирічної перерви 8 червня на Чернігівщині відбудеться VІ Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва
До історичного села Сокиринці Срібнянського району Чернігівщини цього дня з’їдуться відомі бандуристи з Хмельницької, Житомирської, Черкаської, Київської, Львівської та інших областей країни. Також очікується, що на фестивалі виступлять Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. Майбороди, народний артист України, відомий кобзар Василь НЕЧЕПА, капела бандуристів ім. Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, зразковий ансамбль бандуристів «Соколики».
VI Фестиваль «Вересаєве свято», який не проводили з 2006 року, буде присвячено 210-річчю від дня народження Остапа Вересая, і відбудеться паралельно з Міжнародним туристичним форумом «Чернігівщина туристична-2013».
— Остап Вересай народився в селі Калюжинці (Прилуцького повіту Полтавської губернії, нині Срібнянський район Чернігівської області. — Авт.) 1803 року. Після смерті 1890-го був похований у наших Сокиринцях. Як відомо, у ранньому дитинстві він осліп, але це не завадило бездоганно опанувати мистецтво гри на бандурі. Олександр Русов прекрасно описав його життєвий шлях, а Микола Лисенко — творчий, — розповідає керівник Історико-етнографічного музею ім. Остапа Вересая у Сокиринцях Валентина САВЧЕНКО. — Вересай був хорошим кобзарем. Його в захваті слухала київська та санкт-петербурзька еліти, зокрема творчістю музиканта захоплювалися Микола Лисенко, Пантелеймон Куліш, Павло Чубинський, Тарас Шевченко. Щоб записати думи й пісні Вересая, Микола Лисенко спеціально приїздив до Сокиринець.
За словами Валентини Савченко, масштабно в Україні вперше вшановували пам’ять Остапа Вересая 1940 року за ініціативи Павла Тичини з виїзним засіданням столичного Інституту мистецтвознавства до Сокиринець. Згодом, 1953 року, Максим Рильським ініціював велике свято з нагоди 150-річчя кобзаря. А, власне, фестиваль «Вересаєве свято» було започатковано 1988 року.
— Цей фестиваль ми ніколи не проводили щорічно. Для села це надто складно з організаційної та матеріальної точок зору. Утім, в цьому й полягає його мистецька цінність. Без перебільшень, на захід чекають бандуристи та лірники навіть з найвіддаленіших регіонів країни. Вони часто телефонують і цікавляться, коли вже можна приїхати і виступити на Батьківщині Вересая. А для самих мешканців Сокиринець захід давно став не лише доброю традицією, а справжнім духовним святом.
Вадим ЛУБЧАК, «День»День
До історичного села Сокиринці Срібнянського району Чернігівщини цього дня з’їдуться відомі бандуристи з Хмельницької, Житомирської, Черкаської, Київської, Львівської та інших областей країни. Також очікується, що на фестивалі виступлять Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. Майбороди, народний артист України, відомий кобзар Василь НЕЧЕПА, капела бандуристів ім. Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, зразковий ансамбль бандуристів «Соколики».
VI Фестиваль «Вересаєве свято», який не проводили з 2006 року, буде присвячено 210-річчю від дня народження Остапа Вересая, і відбудеться паралельно з Міжнародним туристичним форумом «Чернігівщина туристична-2013».
— Остап Вересай народився в селі Калюжинці (Прилуцького повіту Полтавської губернії, нині Срібнянський район Чернігівської області. — Авт.) 1803 року. Після смерті 1890-го був похований у наших Сокиринцях. Як відомо, у ранньому дитинстві він осліп, але це не завадило бездоганно опанувати мистецтво гри на бандурі. Олександр Русов прекрасно описав його життєвий шлях, а Микола Лисенко — творчий, — розповідає керівник Історико-етнографічного музею ім. Остапа Вересая у Сокиринцях Валентина САВЧЕНКО. — Вересай був хорошим кобзарем. Його в захваті слухала київська та санкт-петербурзька еліти, зокрема творчістю музиканта захоплювалися Микола Лисенко, Пантелеймон Куліш, Павло Чубинський, Тарас Шевченко. Щоб записати думи й пісні Вересая, Микола Лисенко спеціально приїздив до Сокиринець.
За словами Валентини Савченко, масштабно в Україні вперше вшановували пам’ять Остапа Вересая 1940 року за ініціативи Павла Тичини з виїзним засіданням столичного Інституту мистецтвознавства до Сокиринець. Згодом, 1953 року, Максим Рильським ініціював велике свято з нагоди 150-річчя кобзаря. А, власне, фестиваль «Вересаєве свято» було започатковано 1988 року.
— Цей фестиваль ми ніколи не проводили щорічно. Для села це надто складно з організаційної та матеріальної точок зору. Утім, в цьому й полягає його мистецька цінність. Без перебільшень, на захід чекають бандуристи та лірники навіть з найвіддаленіших регіонів країни. Вони часто телефонують і цікавляться, коли вже можна приїхати і виступити на Батьківщині Вересая. А для самих мешканців Сокиринець захід давно став не лише доброю традицією, а справжнім духовним святом.
Вадим ЛУБЧАК, «День»День
Читайте також |
Коментарі (0) |