Так для чого зняли Залужного?
Після падіння Вугледару, постійного просування росіян на різних ділянках фронту і масового СЗЧ, про що вже кілька місяців відкрито говорять причетні до армії, виникає питання: а для чого знімали Залужного?
Ротом Мар'яни, Офіс гавкав, що Залужний – совєцький генерал, який воює м'ясом, провалив Велике Наступівництво, що він взагалі п'яниця і паркетний генерал. І ось, Залужного нема. І що? Стало краще?
За півроку ми втратили Авдіївку і Вугледар. Обидва укріпрайони успішно трималися з 2014 року. Позитивні блогери кажуть про всього лише тактичні успіхи окупантів і рахують захоплені росією кілометри, натякаючи, що порівняно з 2022 це дуже мало.
Але правда в тому, що втрати Авдіївки і Вугледару це не тактичні, а стратегічні поразки. Після втрати Авдіївки ми вже не контролюємо ствольною артою Донецьк і тепер у окупантів там зручний тил, де вони відновлюються, накопичують сили, ремонтують техніку. Після падіння Вугледару вони отримують залізницю на південь і втрата Кримського мосту вже перестає бути чимось страшним для них.
Впевнено крокуємо до втрати "фортеці Покровськ". Може, навіть, хтось з придворних артистів пісню про фортецю Покровськ напише. Будемо співати і це трохи пом'якшить, що за Покровськом вже Запоріжжя і Дніпро. А значить, новий мільйон біженців і зруйновані міста.
І хочеш не хочеш, а виникає питання, чи було б все так погано, якби Зеленський не звільнив Залужного і з ним 20 бойових генералів? Бо, як не крути, за Залужного не було таких втрат. І можна багато говорити, що ситуація на фронті залежить не тільки від Залужного, а від багатьох чинників. І це навіть буде правда. Але, як казав Лобановський, рахунок на табло. І він дуже неприємний. Тому питання, для чого звільнили Залужного залишається відкритим.
І це дуже неприємне питання, бо відповідь всім відома: це було політично мотивоване звільнення надто популярного генерала, яке не мало ніякого відношення до його кваліфікації і роботи. Це було звільнення, яке принесло політикам політичні дивіденди за рахунок втрати нашої землі і втрати людей.
Так не повинно бути. Армія - це не Верховна Рада. Відчепіться хоч від неї зі своєю всратою політикою.
Сергій МАРЧЕНКО
Ротом Мар'яни, Офіс гавкав, що Залужний – совєцький генерал, який воює м'ясом, провалив Велике Наступівництво, що він взагалі п'яниця і паркетний генерал. І ось, Залужного нема. І що? Стало краще?
За півроку ми втратили Авдіївку і Вугледар. Обидва укріпрайони успішно трималися з 2014 року. Позитивні блогери кажуть про всього лише тактичні успіхи окупантів і рахують захоплені росією кілометри, натякаючи, що порівняно з 2022 це дуже мало.
Але правда в тому, що втрати Авдіївки і Вугледару це не тактичні, а стратегічні поразки. Після втрати Авдіївки ми вже не контролюємо ствольною артою Донецьк і тепер у окупантів там зручний тил, де вони відновлюються, накопичують сили, ремонтують техніку. Після падіння Вугледару вони отримують залізницю на південь і втрата Кримського мосту вже перестає бути чимось страшним для них.
Впевнено крокуємо до втрати "фортеці Покровськ". Може, навіть, хтось з придворних артистів пісню про фортецю Покровськ напише. Будемо співати і це трохи пом'якшить, що за Покровськом вже Запоріжжя і Дніпро. А значить, новий мільйон біженців і зруйновані міста.
І хочеш не хочеш, а виникає питання, чи було б все так погано, якби Зеленський не звільнив Залужного і з ним 20 бойових генералів? Бо, як не крути, за Залужного не було таких втрат. І можна багато говорити, що ситуація на фронті залежить не тільки від Залужного, а від багатьох чинників. І це навіть буде правда. Але, як казав Лобановський, рахунок на табло. І він дуже неприємний. Тому питання, для чого звільнили Залужного залишається відкритим.
І це дуже неприємне питання, бо відповідь всім відома: це було політично мотивоване звільнення надто популярного генерала, яке не мало ніякого відношення до його кваліфікації і роботи. Це було звільнення, яке принесло політикам політичні дивіденди за рахунок втрати нашої землі і втрати людей.
Так не повинно бути. Армія - це не Верховна Рада. Відчепіться хоч від неї зі своєю всратою політикою.
Сергій МАРЧЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |