Стрімкий ювілейний собор
Сьогодні в Києво-Печерській Лаврі проходить собор Україїнської православної церкви Московського патріархату. Його зібрали так стрімко, що московські церковні оглядачі не встигали слідкувати за перебігом підготовки до нього. Перед собором синод збільшив сам себе до 10 членів і активно стали циркулювати чутки про обрання місцеблюстителя митрополичого престолу при живому предстоятелю -- митрополитові Володимиру (Сабодану). На цю посаду пророчили молодого архієпископа Олександра (Драбинко). Заговорили про помаранчевий переворот в УПЦ МП, очолюваний цим архієреєм.
Щоправда, від такого плану начебто відомивилися, але Москву змусили понервувати. Зрештою, сам факт скликання такого собоhe без санкції московського патріарха говорить однозначно про наростання автономістських тенденції серед правлячого єпископату УПЦ МП. Та й не забуваймо, що УПЦ МП має біля 12 тисяч парафій, тоді як уся московська церква з Росією і Україною вкупі -- біля 22. А коли під час виборів московського патріарха на цю посаду висунули кандидатуру митрополита Володимира, той відмовився зі словами:" Краще предстати перед Господом 162 митрополитом київським, ніж 16 патріархом московським".
Патріарх Київський і всієї Руси- України Філарет звернувся до собору УПЦ МП з такими словами:" Зараз у вашій владі – не просто в черговий раз сказати про «болючу рану розколу» та «любов до братів, які відпали від єдності», а зробити крок назустріч. Бо той, кому справді болить, робить все для того, щоби вилікувати причину болю, а не говорить роками про свої болі, не роблячи нічого для їх припинення. Розміркуйте – і ви переконаєтеся, що шлях, яким досі вела УПЦ (МП) Москва – це шлях ворожнечі, який за 20 років не приніс ніяких добрих плодів. Чи не час зійти з цього шляху та обрати свій власний – шлях примирення та пошуку церковної єдності, шлях плідного діалогу та порозуміння, шлях служіння Православ’ю, а не «русскому миру»?
Той, хто стає на цей шлях, ризикує стати ворогом для московських церковних й світських політиків. Так сталося зі мною. Так намагаються зараз чинити і щодо декого з вас. Але Бога і правдивого соборного голосу Церкви слід слухатися більше, ніж людей – нехай ці люди і є зараз «первосвящениками року того».
Незалежно від того, які рішення прийме собор, що несподівано зібрався сьогодні через 20 років з часу останнього скликання, сам його факт є ударом по московських планах та амбіціях. І, власне, на фоні собору черговий візит в Україну московського патріарха Кіріла пройде малопоміченим. Чи не доведеться знову у фотошопі домальовувати йому віруючих?
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |