Стара Америка зникає
Соціаліст Мамдані та капіталіст Трамп: два обличчя однієї американської революції.
Американська політика знову проходить через епоху тектонічних зсувів.
І те, що на поверхні виглядає як зіткнення двох протилежностей — Дональда Трампа, уособлення капіталізму, і Зохрана Мамдані, соціаліста-демократа з Нью-Йорка, — насправді є двома проявами однієї глибокої кризи та одночасно — одного процесу перетворення політичного ландшафту в США.
Обидва вони, і Трамп, і Мамдані — симптом недовіри до старого політичного істеблішменту.
Обидва — представники епохи розчарування в елітах, у Вашингтоні, у системі, яка роками обіцяла «вільний ринок» та «рівні можливості», але виявилася нездатною забезпечити це простому американцю.
Республіканська партія вже пройшла цей процес змін. Трамп повністю перебудував Республіканську партію — зробив її партією економічного націоналізму, культурних воєн і антиелітизму.
Демократи ж, навпаки, запізнилися зі своїм оновленням. Вони занадто довго трималася за постаті Пелосі, Байдена, Гарріс, Шумера, які все ще говорять мовою 1990-х — про стабільність, інституції, «центризм».
Але виборець XXI століття живе вже в іншій країні.
І на цьому тлі з’являється Мамдані — мусульманин, іммігрант, соціаліст, який говорить просто: «Безкоштовні автобуси. Доступне житло. Лікарняні для всіх». Його риторика — це вже не елітарний соціалізм Гарвардських семінарів.
Це нове покоління демократів — яке говорить не про гендер, а про виживання, не про корпорації, а про простих людей: доступне житло, дешевий транспорт, безкоштовні дитсадки.
Що означає для Демократичній партії феномен Мамдані?
Тим, що там формується нове ядро — соціалістичне, однаково критичне як до Трампа, так і до власних партійних босів.
Пу суті Мамдані — це дзеркальний відбиток Трампа.
Як Трамп казав: «Я — голос забутих американців», так Мамдані каже: «Я — голос забутих мігрантів і робітників».
Іронія в тому, що обидва говорять про одне й те саме — про недовіру до Deep State і апелюють до забутих американців, яким система більше не служить.
Так що попереду — битва двох версій «нової Америки»:
- консервативної Трампа, який обіцяє «повернути велич» через ідентичність, та
- соціалістичної Мамдані, який прагне «повернути справедливість» через перерозподіл.
І в обох випадках стара Америка — елітарна, інституційна, комфортна — зникає.
Бо сьогодні формується новий порядок денний.
І це не кінець історії, а її новий початок.
Сергій ЧАПЛИГІН
Американська політика знову проходить через епоху тектонічних зсувів.
І те, що на поверхні виглядає як зіткнення двох протилежностей — Дональда Трампа, уособлення капіталізму, і Зохрана Мамдані, соціаліста-демократа з Нью-Йорка, — насправді є двома проявами однієї глибокої кризи та одночасно — одного процесу перетворення політичного ландшафту в США.
Обидва вони, і Трамп, і Мамдані — симптом недовіри до старого політичного істеблішменту.
Обидва — представники епохи розчарування в елітах, у Вашингтоні, у системі, яка роками обіцяла «вільний ринок» та «рівні можливості», але виявилася нездатною забезпечити це простому американцю.
Республіканська партія вже пройшла цей процес змін. Трамп повністю перебудував Республіканську партію — зробив її партією економічного націоналізму, культурних воєн і антиелітизму.
Демократи ж, навпаки, запізнилися зі своїм оновленням. Вони занадто довго трималася за постаті Пелосі, Байдена, Гарріс, Шумера, які все ще говорять мовою 1990-х — про стабільність, інституції, «центризм».
Але виборець XXI століття живе вже в іншій країні.
І на цьому тлі з’являється Мамдані — мусульманин, іммігрант, соціаліст, який говорить просто: «Безкоштовні автобуси. Доступне житло. Лікарняні для всіх». Його риторика — це вже не елітарний соціалізм Гарвардських семінарів.
Це нове покоління демократів — яке говорить не про гендер, а про виживання, не про корпорації, а про простих людей: доступне житло, дешевий транспорт, безкоштовні дитсадки.
Що означає для Демократичній партії феномен Мамдані?
Тим, що там формується нове ядро — соціалістичне, однаково критичне як до Трампа, так і до власних партійних босів.
Пу суті Мамдані — це дзеркальний відбиток Трампа.
Як Трамп казав: «Я — голос забутих американців», так Мамдані каже: «Я — голос забутих мігрантів і робітників».
Іронія в тому, що обидва говорять про одне й те саме — про недовіру до Deep State і апелюють до забутих американців, яким система більше не служить.
Так що попереду — битва двох версій «нової Америки»:
- консервативної Трампа, який обіцяє «повернути велич» через ідентичність, та
- соціалістичної Мамдані, який прагне «повернути справедливість» через перерозподіл.
І в обох випадках стара Америка — елітарна, інституційна, комфортна — зникає.
Бо сьогодні формується новий порядок денний.
І це не кінець історії, а її новий початок.
Сергій ЧАПЛИГІН
| Читайте також |
| Коментарі (0) |