Слава Героям Бахмача!

Виявляється, похорони оборонців Крут на Аскольдовій Могилі були не першими для Києва - у кампанії на східному фронті 1918 року.

11 січня за старим стилем (тобто 24-го січня за новим - за 5 діб до Крутянського Бою) у Києві ховали героїв оборони Бахмача.

Найтиражніша газета України "Кіевская мьісль" повідомляла про церемонію похорону оборонців Бахмача - тіла загиблих козаків забирали з дзвіниці Військового Шпиталю на вул. Госпітальній і за маршрутом "Бесарабка-Хрещатик-Флорівський монастир" процесію очолювала почесна варта.

Керував урочистим військовим похороном оборонців Бахмача комендант столиці України генерал-лейтенант Цицевич.

За тиждень буде ЩЕ один такий похорон - Героїв Крут (прим.: уточнили - у березні, після звільнення Києва). Про них вже напише Тичина. І складе про студентів потужний національний канон.

А от бої за Бахмач, які передували Крутам, хоч і були масштабніші й кривавіші за крутянський, у цей канон не потрапили.

Оборонці Бахмача - полк ім. Петра Дорошенка, Вільне козацтво, Перший студентський курінь - майже всі були професійними вояками. На еміграції вони ще наполягали на формулі "Слава Героям Бахмача і Крут!"

Проте національна пам'ять живе за іншими законами....

Наголос на жертві студентів тодішнім соціалістам при владі дав шанс уникнути слушних запитань: хто розвалив українську армію? Хто переслідував масовий добровольчий рух? Хто зірвав мобілізацію на східний фронт? Чому з поста міністра оборони усунули Петлюру? Чому УНР не оголосила війну Москві? Якого милого весь цей час базікали про федерацію з Расєєй?

Бахмач загрожував керівникам УНР політичним фіаско і навіть тюрмою.

Крути дали шанс соціалістичній команді вийти сухими з води.

Але дарма.

У ці січневі дні скажемо на повний гооос: "Слава Героям Бахмача!" І "Слава Героям Крут!"

Ростислав МАРТИНЮК