Російська література йде за воєнним кораблем
Робоча група пропонує такі зміни в курсі зарубіжної літератури в школі: у 7 класі замість Пушкіна читати більше Гете та Гейне; прибрати із програми «Червоні вітрила» Олександра Гріна; не вивчати у 8 класі «Собаче серце» Булгакова, де сам образ «собачого серця» – «це метафора соціальних експериментів революційного часу»; у 9 класі замість Пушкіна та Лермонтова вивчати творчість Шарлотти Бронте, Джейн Остін та Віктора Гюго.
Не включати до списків додаткової літератури твори Достоєвського, у тому числі «Ідіот», «Злочин і кара», «Брати Карамазови», Толстого – «Анна Кареніна», «Війна та мир», «12 стільців» Ільфа та Петрова, а також твори Чехова, Буніна, Гумільова, Некрасова, Купріна, Цвєтаєвої; не читати віршів Ахматової, Блока, Маяковського, Пастернака; в 11 класі замість «Майстра та Маргарити» Булгакова читати «Чуму» Альбера Камю; перенести творчість Миколи Гоголя до навчальних програм з української літератури.
Ці пропозиції має затвердити міністерство освіти. Загалом ідеться про вилучення із програми творів 40 російських і радянських поетів і прозаїків, що вивчалися у 6–11 класах. Вже цифра 40 свідчить, що програма із зарубіжної літератури в українській школі зводилася переважно до російської, а це неправильно.
Російська література не тотожна зарубіжній. Якби Росія не розпочала війну, ставлення до рос. літ-ри було б в Україні іншим, але в умовах російського вторгнення українці протестують проти всього російського.
Лавров сказав, що Росія не біла і не пухнаста, що росіяни не соромляться себе показувати такими, як вони є. І увесь світ бачить, якими росіяни є насправді. Їхній образ в літературі в цих умовах нікого в Україні не цікавить. Вилучення рос. літ-ри зі шкільної програми — це прояв людяності і щодо вчителів, і щодо учнів, які не можуть у цих умовах ані читати росіян, ані обговорювати їхню «глибинну» філософію, що зводиться зрештою до шовінізму, імперіалізму, лицемірства й безмежної тупості, яку й символізує личина Лаврова.
Гординя — перший гріх, що губить окрему людину, цілі нації і їхні літератури. Перефразовуючи Солженіцина: «глубинная проработка» у росіян не получилася. Як не прорабативают — а все Путін із Лавровим получаються. Крах вєлікой русской літєратури в окремо взятій країні — Україні. Такий результат.
Роксана ХАРЧУК
Не включати до списків додаткової літератури твори Достоєвського, у тому числі «Ідіот», «Злочин і кара», «Брати Карамазови», Толстого – «Анна Кареніна», «Війна та мир», «12 стільців» Ільфа та Петрова, а також твори Чехова, Буніна, Гумільова, Некрасова, Купріна, Цвєтаєвої; не читати віршів Ахматової, Блока, Маяковського, Пастернака; в 11 класі замість «Майстра та Маргарити» Булгакова читати «Чуму» Альбера Камю; перенести творчість Миколи Гоголя до навчальних програм з української літератури.
Ці пропозиції має затвердити міністерство освіти. Загалом ідеться про вилучення із програми творів 40 російських і радянських поетів і прозаїків, що вивчалися у 6–11 класах. Вже цифра 40 свідчить, що програма із зарубіжної літератури в українській школі зводилася переважно до російської, а це неправильно.
Російська література не тотожна зарубіжній. Якби Росія не розпочала війну, ставлення до рос. літ-ри було б в Україні іншим, але в умовах російського вторгнення українці протестують проти всього російського.
Лавров сказав, що Росія не біла і не пухнаста, що росіяни не соромляться себе показувати такими, як вони є. І увесь світ бачить, якими росіяни є насправді. Їхній образ в літературі в цих умовах нікого в Україні не цікавить. Вилучення рос. літ-ри зі шкільної програми — це прояв людяності і щодо вчителів, і щодо учнів, які не можуть у цих умовах ані читати росіян, ані обговорювати їхню «глибинну» філософію, що зводиться зрештою до шовінізму, імперіалізму, лицемірства й безмежної тупості, яку й символізує личина Лаврова.
Гординя — перший гріх, що губить окрему людину, цілі нації і їхні літератури. Перефразовуючи Солженіцина: «глубинная проработка» у росіян не получилася. Як не прорабативают — а все Путін із Лавровим получаються. Крах вєлікой русской літєратури в окремо взятій країні — Україні. Такий результат.
Роксана ХАРЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |