Скінчилася годівничка - кінчаються і Цвєтаєва з Пастернаком
Я, звичайно, дуже співчуваю українським поеткам і поетам, яким треба пояснювати німецьким поеткам і поетам, чому в Україні таке ставлення до рос. літ-ри.
Нацизм вплинув на те, що в Ізраїлі ніколи не забороняли Вагнера, але існував суспільний консенсус на заборону Вагнера, щоб не ранити старше покоління. Німецьким поетам і поеткам треба все ж пояснити, якщо вони не в курсі, що українська мова зазнавала в Росії різного типу заборон, що українська культура мала розвиватися в тіні російської великої і ледве не зникла. А ця мова має таки більше значення, ніж поезія Цвєтаєвої і Пастернака, яку читає обмежене коло людей.
Німецькі інтелектуали мають зрозуміти, що українців убивають за те, що вони не хочуть розмовляти російською і читати Пушкіна і Цвєтаєву із Пастернаком в 11 класі, добре, що хоч не з колиски. Хай ці інтелектуали прозріють нарешті, що вони взагалі не знають історії Європи, європейське мистецтво для них втілене у російському так, наче вони вчилися в українській школі часів Незалежності. Хтось там сказав, що Цвєтаєва вища за війну. Та Цвєтаєва руки на себе наклала, бо її задушило рос. сталінське суспільство і її родичі, котрі виявилися падлюками і сталінськими донощиками.
Німці відмовляються від рос. газу, але від рос. культури відмовитися не в силі. Жах, що ті ліві німецькі інтелектуали переживатимуть, буде в них культурна ломка.
Серед італійців було чимало комуністів, але нині там якась спокійніша ситуація порівняно з Німеччиною. Мабуть, тому, що скінчилося кіно в Італії. Там режисери поголовно були лівими. Особливо цікавим є випадок Вітторіо де Сіки, котрий спершу був фашистом, а потім став лівим. Йому належить фільм "Соняшники", в якому грає Софі Лорен і Марчелло Мастрояні -- соцреалізм повний. Софі Лорен приїздить в СССР шукати свого коханого, який потрапив на Східний фронт і лишився в Росії. Там не Росія -- а суцільний глянець. Хоча де Сіка отримав чи не 4 Оскари, він для мене соцреаліст соцреалістом, "Шуша", що отримала перший почесний Оскар в історії -- теж соцреалістичний витвір. Я боюсь помилитися в цифрах, вони є в історії Джадта, але совки платили західним комуністичним партіям купу доларів -- не рублів. Дуже дивно, що західні комуністи рублів не хотіли. Не здивуюся, що й німецьких інтелектуалів-ліваків годувала Москва.
Скінчилася годівничка, тож і Цвєтаєва із Пастернаком теж кончаться.
Роксана ХАРЧУК
Нацизм вплинув на те, що в Ізраїлі ніколи не забороняли Вагнера, але існував суспільний консенсус на заборону Вагнера, щоб не ранити старше покоління. Німецьким поетам і поеткам треба все ж пояснити, якщо вони не в курсі, що українська мова зазнавала в Росії різного типу заборон, що українська культура мала розвиватися в тіні російської великої і ледве не зникла. А ця мова має таки більше значення, ніж поезія Цвєтаєвої і Пастернака, яку читає обмежене коло людей.
Німецькі інтелектуали мають зрозуміти, що українців убивають за те, що вони не хочуть розмовляти російською і читати Пушкіна і Цвєтаєву із Пастернаком в 11 класі, добре, що хоч не з колиски. Хай ці інтелектуали прозріють нарешті, що вони взагалі не знають історії Європи, європейське мистецтво для них втілене у російському так, наче вони вчилися в українській школі часів Незалежності. Хтось там сказав, що Цвєтаєва вища за війну. Та Цвєтаєва руки на себе наклала, бо її задушило рос. сталінське суспільство і її родичі, котрі виявилися падлюками і сталінськими донощиками.
Німці відмовляються від рос. газу, але від рос. культури відмовитися не в силі. Жах, що ті ліві німецькі інтелектуали переживатимуть, буде в них культурна ломка.
Серед італійців було чимало комуністів, але нині там якась спокійніша ситуація порівняно з Німеччиною. Мабуть, тому, що скінчилося кіно в Італії. Там режисери поголовно були лівими. Особливо цікавим є випадок Вітторіо де Сіки, котрий спершу був фашистом, а потім став лівим. Йому належить фільм "Соняшники", в якому грає Софі Лорен і Марчелло Мастрояні -- соцреалізм повний. Софі Лорен приїздить в СССР шукати свого коханого, який потрапив на Східний фронт і лишився в Росії. Там не Росія -- а суцільний глянець. Хоча де Сіка отримав чи не 4 Оскари, він для мене соцреаліст соцреалістом, "Шуша", що отримала перший почесний Оскар в історії -- теж соцреалістичний витвір. Я боюсь помилитися в цифрах, вони є в історії Джадта, але совки платили західним комуністичним партіям купу доларів -- не рублів. Дуже дивно, що західні комуністи рублів не хотіли. Не здивуюся, що й німецьких інтелектуалів-ліваків годувала Москва.
Скінчилася годівничка, тож і Цвєтаєва із Пастернаком теж кончаться.
Роксана ХАРЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |