«Рабіновича не можна пускати у політику»
Розмова відомого діяча культури Вадима Скуратівського з кореспондентом сайту "Главком".
- Критика на адресу української влади часто розцінюється її прихильниками як «робота на Путіна». Як у цій ситуації правильну критику не сплутати з роботою на ворога?
- Це діалектика – одне переходить в інше. Який-небудь Рабінович, який ставить ситуацію на вуха, це персонаж з кругозором харківської фарци (спекулянта) 1970-х років. Я зблизька цього самого персонажа знаю, я десять років пропрацював в газеті, господарем якої він був. Був колумністом і займався переважно історико-культурними сюжетами. Спочатку все було добре, а потім, коли він пішов у політику…. Він здав якимось українофобам цю газету, не попередивши нікого. Його не можна пускати в політику! Він політик, який програє, а поряд з ним який-небудь Бойко може навіть виграти. А що таке Бойко? Частково це суверенний кар’єризм, а частково – це вже не фарца, це Луб’янка, вулиця Фрунзе, там, де генштаб (Генштаб Радянської Армії у Москві). Річ у тім, що ми трагічно залежимо від Росії. Треба подивитися на те, що відбувалося у Європі десь у 1930-х роках. Десь із 1935-го – перші агресивні жести німецького канцлера. Все, що робилося у Польщі, Чехословаччині, частково в Югославії, частково в Італії, не кажучи про Австрію і систему скандинавських країн, включаючи Нідерланди – все це залежало від цього ж персонажа. Намагалися щось зробити, але нічого не виходило. Матимемо надію, що світ зараз чомусь навчився.
У чехів була одна з найсильніших армій світу – не тому, що вони великі воїни. Вони вирішили, що не зможуть втриматися перед цією силою (Німеччиною). У нас зараз практично така ж ситуація – ми залежимо від Росії. В цій ситуації треба принаймні зупиняти тих самих персонажів, які є на повну силу представниками Луб’янки. Канали «112» і «NewsOne» треба було б просто заборонити. Там, окрім гостей, майже всі ведучі – проститутки… А хто дивиться «5-й канал»? Ніхто, бо можна дивитися той самий «112-й». І ці всі персонажі, ці всі «мураєви» – їх треба викинути за межі політики, хай займаються бізнесом
- Чому ж ці канали не закривають?
- Бо частково відбувається те, що відбувалося у 1930-х роках, коли королівська Югославія, Албанія думали, що якось обійдеться. Згадайте Другу світову. Із Заходу прийшов Гітлер, а зі Сходу Сталін. Багато хто думав, що може до нас не дійдуть, не хотіли воювати… Але не обійшлося. Довелося воювати, довелося ультраконсерватору Черчелю йти на союз з ультраконсерватором Сталіним. Однією тоталітарною країною стало менше. Залишилася велика тоталітарна країна під назвою Росія, яка зробила кілька рухів у напрямку демократії наприкінці 80-х, а потім пішла знову в той самий бік. Ми живемо у дуже складному світі. Що треба робити в цій ситуації? Насамперед – опиратися Росії. Чим це може закінчитися, якщо не буде доброї волі? Тут може з‘явитися сильна солдатсько-офіцерська рука, але це буде мінусом для національної історії. Ексцентрична Надія Савченко – це, сказати б, проспект цього самого солдатсько-офіцерського бунту. Мовляв, прийдемо до парламенту і наведемо там те, що наведемо. Таке вже було 1929 року, коли литовські пілоти підійшли до парламенту, а там були такі, умовно кажучи, ліберали, яких пілоти за комір розкидали. Потім у них була сяка-така диктатура. Демократія має залишатися.
- Яка вірогідність, що наступного року на виборах люди оберуть «солдатсько-офіцерську руку»?
- Я думаю, що повториться все десь на рівні попередньої п’ятирічки, якщо можна так висловитися. Вибори виграють або Порошенко, або Юлія Володимирівна Тимошенко, не дай Боже. Але річ не в тім. Знову буде приблизно те ж саме – десь будуть сидіти «мураєви», «рабіновичі», «кацмани» і підсміюватимуться над Україною. І знову буде канал «112» у режимі проституції мовити, а це призведе до того, що краще не буде.
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/interviews/vadim-skurativskiy-ukrajina-dosi-isnuje-ce-nashe-naybilshe-dosyagnennya-558282.html
- Критика на адресу української влади часто розцінюється її прихильниками як «робота на Путіна». Як у цій ситуації правильну критику не сплутати з роботою на ворога?
- Це діалектика – одне переходить в інше. Який-небудь Рабінович, який ставить ситуацію на вуха, це персонаж з кругозором харківської фарци (спекулянта) 1970-х років. Я зблизька цього самого персонажа знаю, я десять років пропрацював в газеті, господарем якої він був. Був колумністом і займався переважно історико-культурними сюжетами. Спочатку все було добре, а потім, коли він пішов у політику…. Він здав якимось українофобам цю газету, не попередивши нікого. Його не можна пускати в політику! Він політик, який програє, а поряд з ним який-небудь Бойко може навіть виграти. А що таке Бойко? Частково це суверенний кар’єризм, а частково – це вже не фарца, це Луб’янка, вулиця Фрунзе, там, де генштаб (Генштаб Радянської Армії у Москві). Річ у тім, що ми трагічно залежимо від Росії. Треба подивитися на те, що відбувалося у Європі десь у 1930-х роках. Десь із 1935-го – перші агресивні жести німецького канцлера. Все, що робилося у Польщі, Чехословаччині, частково в Югославії, частково в Італії, не кажучи про Австрію і систему скандинавських країн, включаючи Нідерланди – все це залежало від цього ж персонажа. Намагалися щось зробити, але нічого не виходило. Матимемо надію, що світ зараз чомусь навчився.
У чехів була одна з найсильніших армій світу – не тому, що вони великі воїни. Вони вирішили, що не зможуть втриматися перед цією силою (Німеччиною). У нас зараз практично така ж ситуація – ми залежимо від Росії. В цій ситуації треба принаймні зупиняти тих самих персонажів, які є на повну силу представниками Луб’янки. Канали «112» і «NewsOne» треба було б просто заборонити. Там, окрім гостей, майже всі ведучі – проститутки… А хто дивиться «5-й канал»? Ніхто, бо можна дивитися той самий «112-й». І ці всі персонажі, ці всі «мураєви» – їх треба викинути за межі політики, хай займаються бізнесом
- Чому ж ці канали не закривають?
- Бо частково відбувається те, що відбувалося у 1930-х роках, коли королівська Югославія, Албанія думали, що якось обійдеться. Згадайте Другу світову. Із Заходу прийшов Гітлер, а зі Сходу Сталін. Багато хто думав, що може до нас не дійдуть, не хотіли воювати… Але не обійшлося. Довелося воювати, довелося ультраконсерватору Черчелю йти на союз з ультраконсерватором Сталіним. Однією тоталітарною країною стало менше. Залишилася велика тоталітарна країна під назвою Росія, яка зробила кілька рухів у напрямку демократії наприкінці 80-х, а потім пішла знову в той самий бік. Ми живемо у дуже складному світі. Що треба робити в цій ситуації? Насамперед – опиратися Росії. Чим це може закінчитися, якщо не буде доброї волі? Тут може з‘явитися сильна солдатсько-офіцерська рука, але це буде мінусом для національної історії. Ексцентрична Надія Савченко – це, сказати б, проспект цього самого солдатсько-офіцерського бунту. Мовляв, прийдемо до парламенту і наведемо там те, що наведемо. Таке вже було 1929 року, коли литовські пілоти підійшли до парламенту, а там були такі, умовно кажучи, ліберали, яких пілоти за комір розкидали. Потім у них була сяка-така диктатура. Демократія має залишатися.
- Яка вірогідність, що наступного року на виборах люди оберуть «солдатсько-офіцерську руку»?
- Я думаю, що повториться все десь на рівні попередньої п’ятирічки, якщо можна так висловитися. Вибори виграють або Порошенко, або Юлія Володимирівна Тимошенко, не дай Боже. Але річ не в тім. Знову буде приблизно те ж саме – десь будуть сидіти «мураєви», «рабіновичі», «кацмани» і підсміюватимуться над Україною. І знову буде канал «112» у режимі проституції мовити, а це призведе до того, що краще не буде.
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/interviews/vadim-skurativskiy-ukrajina-dosi-isnuje-ce-nashe-naybilshe-dosyagnennya-558282.html
| Читайте також |
| Коментарі (0) |