Прилуцьке масло від Розенблата
Більше українці не матимуть шансу відчути смак масла «Прилуцького». 6 травня працівники прилуцького підприємства ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» протестували проти невиплати їм заробітної платні, 17 травня відбулись масові збори трудового колективу за участю народного депутата Олега Ляшка. Організатором акції виступила ініціативна група, яка складається з керівників виробничих відділів. Борг із заробітної плати, яка не виплачується в повному обсязі, почав рости від вересня (а декому — від серпня) минулого року. На сьогодні цей борг становить від 100 до 3000 і більше 10000 тисяч гривень — залежно від розміру заробітної платні.
«Перед Новим роком нам дали по 500 гривень і всіх відправили у «різдвяну» відпустку на три тижні, до 20 січня, — розповідають працівники, які не хочуть називати свої прізвища. — Обіцяли запустити завод з 20 січня. А потім розморозили систему і багато кому запропонували звільнитися. Нещодавно виплатили по 250 гривень». На сьогодні на підприємстві «працює», себто приходять на роботу, 80 осіб.
Проблеми почалися наприкінці 2010 року: тоді припинили будь-які роботи на підприємстві, після нового року вже не залишилося продукції. Пояснюють проблеми так. ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» належить до компанії «Фаворит». Батьками компанії «Фаворит» є житомирські бізнесмени Розенблат Семен Абрамович та Розенблат Борис Семенович. Нещодавно Семен Абрамович помер, на його місце прийшов син.
Як повідомляє видання «Коммерсант», Семен Розенблат ще декілька років тому мав статок більш як 50 млн доларів, був одним із найбагатших людей Житомирщини. Основними напрямками діяльності його бізнесу є: виробництво та оптова торгівля продуктами харчування (згущене і сухе молоко, вершкове масло, йогурти, сметана, кефір, молоко, сир), будівельний бізнес і реалізація будматеріалів (ДП «Фаворит-Опт»), транспортні перевезення (ДП «Фаворит-Транс»), цукрове виробництво та аграрний бізнес.
До складу компанії входять сім підприємств у різних областях України, зокрема ВАТ «Галіївський маслозавод», ЗАТ «Маслозавод «Прилуки», ДП «Корецький цукровий завод», «Корецький аграрій». Також має активи з виробництва продуктів харчування в Німеччині.
«Напевно, він одразу не зміг увійти в курс справ, — вважає один із представників ініціативної групи, — налагодити розрахунки з постачальниками сировини. Наприклад, моїй знайомій у селі підприємство заборгувало за молоко близько 4000 гривень».
Після Нового року, коли не стало продукції, люди продовжували ходити на роботу, власники заводу ставилися до цього байдуже («хочете — ходіть, хочете — не ходіть», багато хто почав звільнятися. Ті, котрі не встигли, не отримали ніякого доходу, тому сьогодні їм звільнятися невигідно, адже, щоб стати на «біржу праці» і отримувати нормальні гроші, потрібно мати й нормальний дохід за останній час.
Люди прагнуть кращого. Так і прилучани мали надію на відновлення роботи підприємства, чекали виплати заробітної плати. А їх годували лишень обіцянками.
Нещодавно, за словами тих же працівників, завод почали буквально розбирати по частинах: «Якісь спеціалісти взялися вирізати естакаду, знімати шифер», — скаржаться люди. Такі дії (що, звісна річ, відбувалися з благословення керівництва) не тільки обурили трудовий колектив, а й закреслили їхні надії на подальшу роботу та впевненість у завтрашньому дні.
Тож прилучани звернулися з проханням про захист до міліції, міської та обласної прокуратури й судів, обласної, міської та районної рад. За сприяння райдержадміністрації проблема трохи зрушилася з місця, і в квітні працівники почали отримувати мізерні суми із зароблених та заборгованих коштів. Та цього виявилося достатньо для того, щоб Прилуцька прокуратура відмовила у порушенні кримінальної справи за фактом заборгованості заробітної плати. «Мотивували тим, що нам двічі на місяць виплачують гроші», — пояснюють члени ініціативної групи. На сьогодні для розрахунку із працівниками надходять невеличкі кошти, отримують їх ті працівники заводу, що стоять у черзі за нею один раз на тиждень, видають по 500 або 200 гривень в «одні руки».
За розрахунком стежить особисто голова районної адміністрації Олег Нестеренко, який контактує із Семеном Розенблатом, а потім повідомляє про чергове надходження коштів представникам ініціативної групи.
ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» продовжив сумний ланцюг прилуцьких горе-підприємств. Нещодавно «Сіверщина» писала про невиплату заробітної плати, страйки на заводі «Білкозин», який виготовляє природну оболонку для ковбас та має російського власника. Ситуація не врегульована там і досі. Проте для маслозаводу є світло в кінці тунелю. За інформацією джерел, близьких до керівництва заводу, сьогодні вже відбуваються процеси, спрямовані на відновлення роботи виробництва. Будемо сподіватися, що директор компанії «Фаворит» Семен Розенблат не прийме рішення припинити роботу заводу, порізати або продати виробництво, і ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» знову буде працювати.
Олександр ЯСЕНЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |