Помер перший голова Руху, поет Іван Драч
У віці 81 року помер після тривалої хвороби Іван Драч - видатний український поет і кіносценарист, політичний і громадський діяч, перший голова Народного Руху України, Герой України.
Про це повідомив кінокритик Сергій Тримбач.
«Помер уранці. Значить, не нажився. Було йому 81 рік. Душа великого Поета, Кіномитця, Громадського діяча відлітає од нас...», - написав він.
Іван Драч заповів поховати себе в рідному селі Теліжинцях на Київщині, біля могили сина Максима.
ІВАН ДРАЧ ПРО ГОЛОВУВАННЯ У НАРОДНОМУ РУСІ
«Чому вибір цей упав на Драча, - згадував перший голова Руху Іван Драч. - Дуже просто. Я у 1983 році дістав Державну премію Союзу. І казали про мене, що він може вже ногою відчиняти двері кожного партійного кабінету.
Це, звичайно, була легенда така. Але ця віра в те, що треба, щоб була людина, яка, з одного боку, мала погляди національні, демократичні, а з другого боку – мала контакти з цією владою.
Через це так і вийшло. І це всюди і скрізь. Наприклад, у тій же самій Латвії першим головою «Народного фронту» був Яніс Петерс, відомий письменник, який потім став послом Латвії у Москві.
Те саме стосується і Ландсбергіса. Він же очолював «Саюдіс» у Литві.
Через те інтелігенція була на початку. Разом з тим це була і вада, велика вада Руху в тому, що гуманітарна інтелігенція очолила це все. Якби в нас було більше економістів, юристів і так далі, то, може, по-інакшому й майбутнє склалося.
А так ми вважали передовсім, що це має бути державність здобута і в основному на це били».
Про це повідомив кінокритик Сергій Тримбач.
«Помер уранці. Значить, не нажився. Було йому 81 рік. Душа великого Поета, Кіномитця, Громадського діяча відлітає од нас...», - написав він.
Іван Драч заповів поховати себе в рідному селі Теліжинцях на Київщині, біля могили сина Максима.
ІВАН ДРАЧ ПРО ГОЛОВУВАННЯ У НАРОДНОМУ РУСІ
«Чому вибір цей упав на Драча, - згадував перший голова Руху Іван Драч. - Дуже просто. Я у 1983 році дістав Державну премію Союзу. І казали про мене, що він може вже ногою відчиняти двері кожного партійного кабінету.
Це, звичайно, була легенда така. Але ця віра в те, що треба, щоб була людина, яка, з одного боку, мала погляди національні, демократичні, а з другого боку – мала контакти з цією владою.
Через це так і вийшло. І це всюди і скрізь. Наприклад, у тій же самій Латвії першим головою «Народного фронту» був Яніс Петерс, відомий письменник, який потім став послом Латвії у Москві.
Те саме стосується і Ландсбергіса. Він же очолював «Саюдіс» у Литві.
Через те інтелігенція була на початку. Разом з тим це була і вада, велика вада Руху в тому, що гуманітарна інтелігенція очолила це все. Якби в нас було більше економістів, юристів і так далі, то, може, по-інакшому й майбутнє склалося.
А так ми вважали передовсім, що це має бути державність здобута і в основному на це били».
Читайте також |
Коментарі (0) |