34 роки Народному Руху
Насправді для партії - це небагато. Але багато для людей, які 34 роки тому були активними і мужніми - сьогодні багатьох засновників Народного Руху України нема на цьому світі, але заснована ними партія жива, хоча й перебуває далеко не на піку свого піднесення.
Чи виконав Народний Рух свою історичну місію? Чи варто списати його в архів? Я впевнений, що виконав, але списувати зарано. Якщо, звісно, ми будуємо сталу демократію, а не яскравий спалах пориву до свободи...
34 роки тому І-й (установчий) з'їзд Руху відбувся 8-10 вересня 1989 року в Києві у конференц-залі Київського політехнічного інституту. "У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань — від ліберальних комуністів до осіб, що сповідували ідеї інтегрального націоналізму. Але домінували в організації настрої національної демократії. Опівдні 8 вересня 1989 року в будинку культури Київського політехнічного інституту відкрилися Установчі збори Народного Руху України за перебудову. В оргкомітеті працювали 111 осіб" - пише Вікіпедія.
З урахуванням напруженої політичної ситуації і можливої заборони проведення установчих зборів, про всяк випадок розглядалися варіанти проведення зборів у Молдові чи Литві, адже установчий з'їзд Білоруського народного фронту прийшов раніше у Вільнюсі. Зрештою, українські письменники-комуністи переконали ЦК КПУ в особі завідувача ідеологічного відділу ЦК КПУ Леоніда Кравчука надати можливість проведення установчих зборів Руху саме в Києві. У народженні Руху важливу організаційну роль відіграла Українська Гельсінська спілка — перша структурована антикомуністична сила в Україні. У підсумку комуніст Іван Драч став головою Руху, а трохи менш відомий діяч УГС, антикомуніст Михайло Горинь — головою Секретаріату Руху. Перший був більше символічною фігурою, поетом, зате другий — невтомним генератором ідей. Проте саме Драч був першим головою Руху, а Чорновіл навіть не був на той час ще в Русі. Згодом Чорновіл стане лідером перетворення Руху в партію.
На з'їзді було багато радикальних промов, але найбільша тиша була, коли Левко Лук'яненко, член чернігівської делегації, говорив про російську окупацію. До складу чернігівської делегації також входили викоадач Валерій Сарана, лікар Олександр Котенко, інженери Сергій Жигінас, Іван Чех...
Чи є надія на відновлення Народного Руху зараз? Так. Адже при дискредитації наявних партій, які давно стали проектами, а не партіями - цілком потрібне повернення до сталих консервативних традицій. Так, як у Великобританії, де міняються лідери, але консервативна партія продовжує свою лінію.
Василь ЧЕПУРНИЙ, член Народного Руху з 1989 року
Чи виконав Народний Рух свою історичну місію? Чи варто списати його в архів? Я впевнений, що виконав, але списувати зарано. Якщо, звісно, ми будуємо сталу демократію, а не яскравий спалах пориву до свободи...
34 роки тому І-й (установчий) з'їзд Руху відбувся 8-10 вересня 1989 року в Києві у конференц-залі Київського політехнічного інституту. "У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань — від ліберальних комуністів до осіб, що сповідували ідеї інтегрального націоналізму. Але домінували в організації настрої національної демократії. Опівдні 8 вересня 1989 року в будинку культури Київського політехнічного інституту відкрилися Установчі збори Народного Руху України за перебудову. В оргкомітеті працювали 111 осіб" - пише Вікіпедія.
З урахуванням напруженої політичної ситуації і можливої заборони проведення установчих зборів, про всяк випадок розглядалися варіанти проведення зборів у Молдові чи Литві, адже установчий з'їзд Білоруського народного фронту прийшов раніше у Вільнюсі. Зрештою, українські письменники-комуністи переконали ЦК КПУ в особі завідувача ідеологічного відділу ЦК КПУ Леоніда Кравчука надати можливість проведення установчих зборів Руху саме в Києві. У народженні Руху важливу організаційну роль відіграла Українська Гельсінська спілка — перша структурована антикомуністична сила в Україні. У підсумку комуніст Іван Драч став головою Руху, а трохи менш відомий діяч УГС, антикомуніст Михайло Горинь — головою Секретаріату Руху. Перший був більше символічною фігурою, поетом, зате другий — невтомним генератором ідей. Проте саме Драч був першим головою Руху, а Чорновіл навіть не був на той час ще в Русі. Згодом Чорновіл стане лідером перетворення Руху в партію.
На з'їзді було багато радикальних промов, але найбільша тиша була, коли Левко Лук'яненко, член чернігівської делегації, говорив про російську окупацію. До складу чернігівської делегації також входили викоадач Валерій Сарана, лікар Олександр Котенко, інженери Сергій Жигінас, Іван Чех...
Чи є надія на відновлення Народного Руху зараз? Так. Адже при дискредитації наявних партій, які давно стали проектами, а не партіями - цілком потрібне повернення до сталих консервативних традицій. Так, як у Великобританії, де міняються лідери, але консервативна партія продовжує свою лінію.
Василь ЧЕПУРНИЙ, член Народного Руху з 1989 року
| Читайте також |
| Коментарі (0) |