Перепілочка — пташка невеличка
Останніми роками все більше людей захоплюється вирощуванням усіляких екзотичних птахів. Хтось розводить фазанів, інші — цесарок. Але особливої популярності набуло утримання перепілок.
Ці птахи родини курячих живуть у дикій природі, найчастіше їх можна побачити взимку на снігу. Теплої пори року вони непомітно ховаються у траві. Ці пташки можуть швидко злітати вгору, по землі теж бігають досить хутко. Чому люди раніше не займалися утриманням маленької пташки? Мабуть, через дрібні її розміри — наїдку ж бо ніякого. Зате перепілка несе хоч і невеличкі, але по суті золоті яйця.
Бесідую з жителем Мени Миколою Плющем на подвір’ї його будинку. Раніше чоловік розводив нутрій, курей. А нині віддає перевагу перепілкам і кролям. Чому?
«Пташок я купив у жителя Остречі Станіслава Панфьорова, — розповідає Микола Плющ. — Той чоловік ще раніше вподобав цю справу. Я ж два роки тому придбав у нього спочатку два десятки пташок, потім ще стільки ж. До речі, це перепілки, які виведені в інкубаторі й не привчені матір’ю-несучкою жити в дикій природі. Утримую їх у клітці, закритій металевою сіткою. Шляхом спостереження та певного дослідження я зробив висновок, що сім’ї з чотирьох осіб цілком вистачить десятьох перепілочок. Нині в мене — десять самочок і один самець. Як несуться? Одного дня буває вісім, другого — дев’ять яєчок. Ось дивіться, які гарні!
Холодної пори клітка з перепілками знаходиться у звичайному сараї, але без протягів. Клітку освітлює електрична лампочка. Для пташок підстелено свіжу солому, яку господар регулярно міняє. На вигляд перепілки схожі на маленьких курчаток. Але не з пушком, а з пір’ям. Сама клітка і пташки місця займають небагато місця.
— Перепілки самі по собі невибагливі в харчуванні, — продовжує Микола Плющ, — але їх треба добре годувати. Вранці я висипаю їм літрову кружку комбікормів. Купую його в Чернігові, той, що для несучок. Також висушую і товчу яєчну шкаралупу, тру моркву, залюбки їдять пшеницю, овес; гарбузи, кабачки надвоє розрізаю — викльовують усе, тільки шкірка залишається. Улітку давав їм зелень, але не кропиву. Люблять зелений салат — теж вітаміни.
— А несуться пташки цілий рік, чи є перерва?
— Не знаю. Не помітив. У мене вони несуться і взимку при освітленні, використовую енергозберігальну лампочку. Але, коли восени жили у клітці на вулиці, то зі скороченням світлового дня неслися менше, ніж улітку. Загалом же перепілки несуться цілий рік. Коли не було морозів, відчиняли двері сараю, щоб пташкам було світліше і більше повітря надходило. На волю випускати пташок, звичайно, не можна: вони самі не повернуться і пропадуть у дикій природі. Це ж не кури чи індики. Найціннішими серед перепелиної продукції є яйця. Вживаємо їх у сирому вигляді. Кажуть, що вони мають цінні лікувальні якості. Тож уранці натщесерце треба випити кілька свіжих яєчок — на користь здоров’ю. Вдома у мене всі, крім сина, вживають цей продукт. На смак яйця перепілок схожі на курячі.
Валерій МАГУЛА
Скорочено, бо повністю подано в газеті "Сіверщина" за минулий тиждень -- передплачуйте!
Ці птахи родини курячих живуть у дикій природі, найчастіше їх можна побачити взимку на снігу. Теплої пори року вони непомітно ховаються у траві. Ці пташки можуть швидко злітати вгору, по землі теж бігають досить хутко. Чому люди раніше не займалися утриманням маленької пташки? Мабуть, через дрібні її розміри — наїдку ж бо ніякого. Зате перепілка несе хоч і невеличкі, але по суті золоті яйця.
Бесідую з жителем Мени Миколою Плющем на подвір’ї його будинку. Раніше чоловік розводив нутрій, курей. А нині віддає перевагу перепілкам і кролям. Чому?
«Пташок я купив у жителя Остречі Станіслава Панфьорова, — розповідає Микола Плющ. — Той чоловік ще раніше вподобав цю справу. Я ж два роки тому придбав у нього спочатку два десятки пташок, потім ще стільки ж. До речі, це перепілки, які виведені в інкубаторі й не привчені матір’ю-несучкою жити в дикій природі. Утримую їх у клітці, закритій металевою сіткою. Шляхом спостереження та певного дослідження я зробив висновок, що сім’ї з чотирьох осіб цілком вистачить десятьох перепілочок. Нині в мене — десять самочок і один самець. Як несуться? Одного дня буває вісім, другого — дев’ять яєчок. Ось дивіться, які гарні!
Холодної пори клітка з перепілками знаходиться у звичайному сараї, але без протягів. Клітку освітлює електрична лампочка. Для пташок підстелено свіжу солому, яку господар регулярно міняє. На вигляд перепілки схожі на маленьких курчаток. Але не з пушком, а з пір’ям. Сама клітка і пташки місця займають небагато місця.
— Перепілки самі по собі невибагливі в харчуванні, — продовжує Микола Плющ, — але їх треба добре годувати. Вранці я висипаю їм літрову кружку комбікормів. Купую його в Чернігові, той, що для несучок. Також висушую і товчу яєчну шкаралупу, тру моркву, залюбки їдять пшеницю, овес; гарбузи, кабачки надвоє розрізаю — викльовують усе, тільки шкірка залишається. Улітку давав їм зелень, але не кропиву. Люблять зелений салат — теж вітаміни.
— А несуться пташки цілий рік, чи є перерва?
— Не знаю. Не помітив. У мене вони несуться і взимку при освітленні, використовую енергозберігальну лампочку. Але, коли восени жили у клітці на вулиці, то зі скороченням світлового дня неслися менше, ніж улітку. Загалом же перепілки несуться цілий рік. Коли не було морозів, відчиняли двері сараю, щоб пташкам було світліше і більше повітря надходило. На волю випускати пташок, звичайно, не можна: вони самі не повернуться і пропадуть у дикій природі. Це ж не кури чи індики. Найціннішими серед перепелиної продукції є яйця. Вживаємо їх у сирому вигляді. Кажуть, що вони мають цінні лікувальні якості. Тож уранці натщесерце треба випити кілька свіжих яєчок — на користь здоров’ю. Вдома у мене всі, крім сина, вживають цей продукт. На смак яйця перепілок схожі на курячі.
Валерій МАГУЛА
Скорочено, бо повністю подано в газеті "Сіверщина" за минулий тиждень -- передплачуйте!
Читайте також |
Коментарі (0) |